Краснуха відноситься до інфекційних захворювань, то мають переважно легкий перебіг у дитячому віці. Метою вакцинації проти краснухи є попередження інфікування плоду та розвитку синдрому вродженої краснухи (СВК). Піч час епідемії краснухи у 1956 році в США протягом першого триместру вагітності були інфіковані близько 30 тис. вагітних, у Н тис. з яких стався самовільний аборт, а у 22 тис. народилися діти з СВК. В Україні СВК не належнії, до переліку захворювань, що підлягають реєстрації. Але, заданими декількох досліджень, відомо, що близько 20% жінок дітородною віку в Україні є неімунними до вірусу краснухи і мають ризик Інфікуватися підчас вагітності. Вакцинація виключно дівчат препубертатного віку не виправдала себе. Лише дворазова вакцинація забезпечує, як і у випадках з кором та епідиаротитом, майже 100-відсотковий індивідуальний захист та створює передумови для ерадикації збудника. В країнах, що розпочали вакцинацію ще у 70-ті роки XX ст. з використанням дворазового щеплення, СВК не спостерігається. Як вакцина проти кору та епідемічного паротиту, так і краснуха-вакцина є ослабленим вірусом. На жаль, в Україні через брак фінансування вакцинація прощ краснухи проводиться на недостатньому рівні, що ставить піл сумнів можливість ліквідації СВК у зазначені ВООЗ терміни.

Захворюваність на туберкульоз зростає в усьому світі, а в Україні набула характеру епідемії. Ефективність вакцини БЦЖ сьогодні є найбільш дискутабельною. Але доведеним фактом є забезпечення захисту від генералізованих форм туберкульозу дітей раннього віку шляхом щеплення новонароджених БЦЖ. Вакцина БЦЖ (бацила Кальмета-Герена) являє собою ослаблену M.bovis, що частково пояснює невисоку ефективність цієї вакцини. Розробка ефектив-них та безпечних вакцин з М.tuberculosis нині триває. На відміну від України, більшість країн Заходу планово вакцину-ють проти інфекції, що викликана Haemophilus influence тип b (Hib). В етіологічній структурі бактеріальних менінгітів у західних країнах І lib складає 30—50%, крім того, він є причиною пневмоній, отитів, артритів, флегмон. Найчастіше цей збудник уражає дітей до 5 років. Уведення до рутинної вакцинації щеплення дітей проти Hib в 70-ті роки ХХст. у західних країнах призвело до того, що менінгіти Нib-етіології практично не трапляються, відповідно зменшилася і захворюваність на гнійні менінгіти бактеріальної етіології. І поширення Нib в Україні вивчене недостатньо, що не доз-воляє обґрунтувати необхідність введення до календаря щеплень рутинної вакцинації проти І lib. Вакцинація проти Нib в Україні ре-комендована окремим групам пацієнтів, що регламентовано нака-зом МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р. Вакцина являє собою поліеахаридний антиген Hib.

Подібнодо Нib, до переліку рекомендованих щеплень відносять вакцинацію проти менінгококової та пневмококової інфекцій, вірусного гепатиту А.

Грип особливо небезпечний для людей з хронічними хворобами серця, легень, нирок. Як медпрацівники, так і самі такі хворі ма-ють першочергову потребу у захисті проти грипу шляхом вакци-нації. В Україні використовуються сучасні вакцини проти грипу 2-го та 3-го поколінь: 2-ге покоління — силіт вакцини (розщепле-ний вірус), 3-тє покоління — субодиничні вакцини (окремі компо-ненти вірусу). Живі грипозні вакцини сьогодні в Україні не викори-стовуються.

У перспективі кількість хвороб, проти яких будуть вакцинувати, значно збільшиться, що закономірно поставить проблему кількості ін'єкцій. Вирішенням цього питання може бути створення нових комбінованих вакцин. Успішним прикладом розвитку цього напря-му можуть слугувати нові тетравакцини. В західних країнах успішно випробовуються пента- та гексавалентні комбіновані вак-цини. Підґрунтям для створення таких вакцин е дані з проблем імунології, що заперечують можливість "антигенною переванта-ження" та "відволікання імунної системи" за цих умов. Закінчуючи хотілося б зауважити, що у вакцинопрофілактиці інфекційних хвороб невирішеним залишається ряд проблем: імуногенність інактивованих вакцин, поліпшення очищення вакцинальних препаратів, зменшення вартості препаратів. Реальної аль-тернативи в профілактиці життєво небезпечних інфекцій сьогодні не існує.

Діючий календар профілактичних щеплень

в Україні (скорочений варіант) від 31.10.2002 р. | Вік | Щеплення проти

1 день | Гепатиту В*

3 день | Туберкульозу | Поліомієліту

3 місяці | Гепатиту В* | Дифтерії, кашлюку, правця | Поліомієліту

4 місяці | Дифтерії, кашлюку, правця | Поліомієліту

5 місяців | Гепатит В* | Дифтерії, кашлюку, правця | Кору, краснухи, паротиту

12-15 місяців | Поліомієліту

18 місяців | Дифтерії, кашлюку, правця | Поліомієліту

3 роки | Поліомієліту | Кору, краснухи, паротиту

6 років | Дифтерії, кашлюку, правця | Кору, краснухи, паротиту

11 років | Дифтерії | Поліомієліту | (при відсутності вакцинації у 6 років)

14 років | Туберкульозу | Дифтерії, правця

18 років | Дифтерії, правця