Аналіз і узагальнення отриманих результатів

Згідно літературних даних проблема інфекційних захворювань жіночих статевих органів, НВ та ІПіН і сьогодні залишається однією з найбільш важливих у сучасному акушерстві та виходить на одне з перших місць [2, 3, 6, 9, 20, 68, 74, 114, 138, 149, 168, 194, 195, 229]. За останні роки спостерігається різке зростання захворюваності жінок різними інфекційними процесами геніталій та ІПіН, а частота НВ залишається на високому рівні і не має тенденції до зниження, незважаючи на значні досягнення в фармакології та ендокринології [2, 3, 4, 5, 9, 36, 38, 46, 69, 74, 114, 138, 149, 195, 229].

Серед всіх інфекційних захворювань жіночої статевої сфери найчастіше зустрічається БВ. За даними різних авторів, на його долю припадає від 10 до 60% всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу жіночих статевих органів. Частота виявлення БВ в акушерських клініках складає 23-26%, а в клініках планування сім’ї – 23-29% [2, 3, 6, 9, 10, 43, 58, 59, 74, 95, 99, 132, 134, 144, 185, 199, 215].

Чисельні дослідження останніх років не дають однозначної відповіді про взаємозв’язок БВ і НВ та ІПіН. Недостатньо розроблена проблема ефективного лікування БВ у вагітних та профілактика НВ, передчасного розриву навколоплідних оболонок та ІПіН [2, 3, 6, 9, 10, 58, 59, 74, 137, 138, 149, 158].

Метою нашого дослідження було поліпшити перебіг вагітності у жінок з БВ шляхом вивчення взаємозв’язку між БВ і НВ та ІПіН, а також розробити ефективні методи профілактики цих ускладнень та скринінгової діагностики БВ у вагітних.

Для досягнення мети нами вирішувалися такі завдання: вивчити взаємозв’язок між БВ і НВ; вплив БВ на ІПіН; стан мікробіоценозу піхви у вагітних з БВ і нормоценозом піхви; визначити клініко-лабораторні особливості НВ та ІПіН у жінок з БВ; розробити скринінгові методи діагностики БВ у вагітних, оцінити їх ефективність та впровадити у практичну діяльність родопомічних закладів; розробити ефективні методи лікування БВ у вагітних, оцінити їх ефективність та впровадити у практичну діяльність родопомічних закладів; розробити ефективні методи профілактики НВ та ІПіН у вагітних з БВ, оцінити їх ефективність та впровадити їх у практичну діяльність родопомічних закладів.

Згідно з метою та завданнями наукової роботи, дослідження були проведені в декілька етапів. На першому етапі проведена клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності, пологів, післяпологового періодів у 186 вагітних з БВ (1 група) і у 60 вагітних з нормоценозом піхви (2 група). У всіх жінок 1 та 2 груп визначали наявність чи відсутність КК у вагінальних мазках, проводили АТ, визначали рН піхвового вмісту, проводили мікробіологічне дослідження піхвового вмісту з метою визначення компонентів мікробіоценозу.

Аналогічні показники були вивчені у 126 вагітних з НВ і БВ (3 група) і у 100 вагітних з НВ і нормоценозом піхви (4 група).

У 65 вагітних з БВ (5 група) оцінена ефективність лікування БВ препаратами орнідазол (“Тиберал”) і “Хілак форте-краплі”, а також у 46 вагітних з БВ (6 група) оцінена ефективність лікування БВ препаратом “Хілак форте-краплі” і індигенними ЛБ.

У 43 вагітних з БВ (7 група) оцінена ефективність профілактики НВ та ІПіН.

Більшість вагітних у групах спостереження були у віці до 30 років.

Всі обстежені жінки 2 і 4 груп мали нормоценоз піхви, а жінки 3, 5, 6, 7 і 8 груп хворіли БВ.

У обстежених жінок 1 групи достовірно (р<0,05) частіше в анамнезі зустрічалося НВ. Так ПП у 1 групі мали місце у 36 (19,35%) жінок, проти 3 (5,00%) жінок у 2 групі, а МВ у 1 групі були у 45 (24,19%) жінок, проти 5 (8,83%) жінок у 2 групі. У 1 групі мали місце неодноразові ПП та МВ, чого не відмічено у 2 групі. Одноразові МВ частіше відмічено у 1 групі у 23 (12,37%) жінок, проти 5 (8,33%) жінок у 2 групі, а одноразові ПП частіше зустрічалися також у 1 групі у 18 (9,68%) жінок, проти 3 (5,00%) жінок у 2 групі (р<0,05).

У 1 та 3 групах достовірно (р<0,05) частіше в анамнезі зустрічалися запальні захворювання жіночих статевих органів. Із запальних захворювань жіночих статевих органів у анамнезі найчастіше відмічався кольпіт.

Серед ускладнень вагітності у жінок з БВ достовірно (р<0,05) частіше зустрічалися загроза переривання вагітності, багатоводдя, пієлонефрит вагітних, гіпоксія плода та хронічна плацентарна недостатність.

Без ускладнень перебігала вагітність тільки у 10 (5,38%) жінок 1 групи, проти 18 (30,00%) жінок 2 групи (р<0,05).

Достовірної (р>0,05) різниці у частоті таких ускладнень вагітності як ранній гестоз, прееклампсія, маловоддя, анемія, передлежання та передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у вагітних з БВ і нормоценозом піхви не виявлено.

У жінок з БВ достовірно (р<0,05) частіше зустрічалися такі ускладнення пологів як передчасний розрив навколоплідних оболонок, розриви м’яких тканин пологових шляхів та дефект плацентарної тканини, ніж у жінок з нормоценозом піхви.

Серед оперативних втручань у жінок з БВ достовірно (р<0,05) частіше проводилося розсічення промежини та ручна ревізія стінок порожнини матки, ніж у жінок з нормоценозом піхви. Велика кількість розсічень промежини пов’язана з більшою частотою ПП, де розсічення промежини є елементом тактики ведення ПП. Під час пологів частіше проводилася ревізія стінок порожнини матки, яка пов’язана із збільшенням такого ускладнення пологів як дефект плацентарної тканини. Велика сукупна частота вищевказаних оперативних втручань у жінок з БВ чинить небезпеку післяпологових гнійно-запальних захворювань, що пов’язано з високим ступенем колонізації