У жінок з БВ, які складають 1 та 3 групи, у випадку відсутності оперативних втручань під час пологів загальна крововтрата була достовірно (р<0,05) меншою, ніж у жінок з 2 і 4 груп, що можливо пов’язано з продукцією БВ-асоційованими мікроорганізмами простагландинів та гепаринази, котрі забезпечують “міотампонаду” і “тромботампонаду”.

У 3 групі серед недоношених дітей достовірно (р<0,05) більше народилося дітей з масою 1000-1500 - (34,21%) дітей, ніж у 4 групі – 11 (18,33%) дітей. Проте у 4 групі переважали діти з масою тіла 2001-2500 - (51,67%) дитина, проти 18 (23,63%) дітей у 3 групі (р<0,05).

Частота асфіксії новонароджених достовірно (р<0,001) більша у жінок з НВ. У жінок з БВ оцінка за шкалою Апгар навіть при відсутності асфіксії нижча, ніж у групі жінок з нормоценозом піхви (р<0,05).

Багаточисельні ускладнення вагітності та пологів негативно вплинули на клінічний перебіг пуерперального періоду. У обстежених жінок з БВ частіше післяпологовий період перебігав з ускладненнями, ніж у жінок з нормоценозом піхви (р<0,001). У жінок з БВ достовірно (р<0,05) частіше зустрічалися такі ускладнення післяпологового періоду: субфебрілітет – у 30 (39,48%) жінок, післяпологовий ендометрит – у 4 (5,26%) жінок, розходження швів на промежині – у 4 (5,26%) жінок, ранова інфекція також у 4 (5,26%) жінок. Основна маса жінок у групах з БВ пізніше були виписані додому із стаціонару, ніж жінки з нормоценозом піхви (р<0,001). Більшу кількість ліжко-днів у групах жінок з БВ можливо пояснити значною кількістю ускладнень під час пологів, проведенням оперативних втручань та ускладненим перебігом післяпологового періоду.

Аналіз перебігу пологів, післяпологового періоду та стану плода у жінок з БВ та нормоценозом піхви дозволяє зробити висновок, що БВ призводить до збільшення частоти ускладнень під час вагітності, пологів, у післяпологовому періоді та погіршення стану плода, а це в свою чергу потребує проведення етіологічно і патогенетично обгрунтованих діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.

У всіх 186 вагітних 1 групи виявлено КК. АТ був позитивний у 161 (86,55%) обстежених жінок 1 групи, а рН піхвового вмісту в середньому становив 5,930,22 і найчастіше знаходився у межах 5,6-6,0 у 168 (90,32%) жінок. При огляді в дзеркалах у всіх 186 жінок 1 групи була відсутня гіперемія слизової оболонки стінок піхви. У жінок 1 групи переважали рясні – у 149 (80,11%) жінок, рідкі - у 145 (77,96%) жінок, молочного або сіруватого кольору – у 175 (94,08%) жінок, рівномірно розподілені по стінках піхви – у 170 (91,40%) жінок піхвові виділення. Кольпоскопічна картина у всіх 186 жінок 1 групи характеризувалася наявністю гіпо- або дистрофічних змін. Найчастішими скаргами у обстежених жінок 1 групи були: скарги на тривалі і значні піхвові виділення у 171 (91,94%) жінок і на неприємний запах піхвових виділень у 167 (89,78%) жінок. У результаті мікробіологічного дослідження піхвового вмісту у жінок 1 групи ЛБ виділено тільки у 1/3 пацієнток у низькій концентрації 104 і менше КУО/мл функціонально дефектними. Найчастіше у жінок 1 групи серед ФАБ виділялися gardnerella vaginalis у 111 (59,68%) жінок, значно рідше E.coli у 71 (38,17%) жінки і Staph.epidermidis у 45 (24,19%) жінок. Ступінь обсіменіння піхви був високим тільки для gardnerella vaginalis і складав 106-107 КУО/мл, а для решти бактерій він був 104 КУО/мл і менше. ФАБ частіше зустрічалися у монокультурі – у 126 (67,74%) жінок, асоціація з 2-х мікроорганізмів – у 37 (19,89%) жінок, а асоціація з 3-х мікроорганізмів у 23 (12,37%) жінок. Серед ОАБ у жінок 1 групи найчастіше зустрічалися: Mobiluncus spp. у 64 (34,41%) жінок, Peptostreptococcus spp. у 55 (29,57%) жінок, Peptococcus spp. у 38 (20,43%) жінок, Bacteroides spp. у 35 (18,82%) жінок і Bifidobacterium spp. у 29 (15,59%) жінок. Ступінь обсіменіння піхви був високим тільки для Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp. і Bacteroides spp. і становив 106-107 КУО/мл. ОАБ частіше зустрічалися у вигляді монокультури у 140 (75,27%) жінок, асоціації з 2-х мікроорганізмів у 28 (15,05%) жінок, а асоціації з 3-х мікроорганізмів у 18 (9,68%) жінок. У жодної обcтеженої жінки 1 групи не виявлено монокультуральний склад піхвового вмісту. Таким чином, у всіх 100% обстежених жінок 1 групи відмічався склад мікробіоценозу піхви характерний для БВ.

Встановлено, що в обстежених жінок 1 групи вагітність перервалася у 78 (41,94%) жінок. Найчастіше вагітність переривалася у терміні від 9 до 14 тижнів вагітності – у 31 (16,66%) жінок, у терміні від 21 до 24 тижнів вагітності – у 10 (5,37%) жінок і у терміні від 29 до 32 тижнів вагітності – у 18 (9,67%) жінок. Дані терміни можна вважати критичними по НВ у жінок з БВ. У 34 (18,28%) жінок 1 групи переривання вагітності почалося з передчасного розриву навколоплідних оболонок, що складає у 2 та 3 триместрах вагітності 79,07%.

У всіх обстежених вагітних 2 групи у вагінальних мазках домінували ЛБ, відсутньою була грамнегативна мікрофлора, спори, міцелій і псевдогіфи грибів, поодинокі лейкоцити і поодинокі “чисті” епітеліальні клітини. АТ був позитивний у 3 (5,00%) обстежених жінок. рН піхвового вмісту у обстежених жінок 2 групи у середньому становив 3,990,36. Найчастіше рН піхвового вмісту у обстежених жінок 2 групи знаходився в межах 3,5-4,5 у 55 (91,67%) жінок.

У всіх 100% жінок 2 групи під час огляду в дзеркалах була виявлена без патологічних змін слизова оболонка стінок піхви. У обстежених жінок