Загальну кількість органічних речовин у воді визначають за окисненістю, вираженою в мг кисню, що витрачається при окисненні марганцевокислим калієм органічних речовин, які містяться в 1 дм3 води. Найменшу окисненість мають артезіанські води — до 2 мг/дм3. У водах верхнього водоносного горизонту, що експлуату-ється шахтними колодязями, окисненість дещо вища до 3-4 мг/дм3. При збільшенні кольоровості води окисненість зростає. У воді відкри-тих водойм вона може бути ще вищою. Підвищення окисненості води, особливо раптове, свідчить про забруднення джерела стічни-ми водами.

Кожний з показників якості води може мати різне походжен-ня, наприклад, хлориди, сульфати - мінеральне і органічне. Тому визнати джерело води забрудненим можна тільки в тому разі, коли:

1) у воді є не один, а декілька хімічних показників забруднення,

2) у воді одночасно з хімічними виявлено і бактеріальні показники забруднення,

3) забруднення підтверджується санітарним обсте-женням джерела води і прилеглої території.

Основною причиною появи в природних водах МН4 (амонійно-го азоту), М02 (азоту нітритів) і Н2О3 (азоту нітратів) є розкладан-ня білків тваринного походження. Кількість амонійного азоту різко зростає при свіжому забрудненні води продуктами тваринного по-ходження — нечистотами, сечею тощо. Разом із тим, сполуки аміа-ку можуть утворитися в підземних водах при відновленні нітратів до нітритів і аміаку або при дії води на нітрит заліза. Тому навіть у глибоких підземних водах кількість амонійного азоту часом може перевищувати допустиму концентрацію - 0,1 мг/дм3.

Нітрити як продукт біохімічного окиснення солей аміаку є сполуками нестійкими і виявляються лише при порівняно недавньому забрудненні джерела води. Кількість азоту нітритів, що перевищує 0,002 мг/дм3, дозволяє запідозрити давнє забруднення води органіч-ними рештками тваринного походження. Утворення нітритів у гли-боких підземних водах можливе з нітратів при відновних процесах.

Кінцевим продуктом окиснення аміаку є нітрати, які трапля-ються в природних водах у більшій кількості, ніж нітрити. Інтен-сивність процесів нітрофікації, які відбуваються в грунті, зумовлює іноді збільшення кількості нітратів у підґрунтових водах до кількох десятків сотень міліграмів в одному літрі води. У водах відкритих водойм і глибоких підземних водах нітратів небагато - менше 1 мг/дм3. Наявність нітратів у воді при відсутності аміаку і нітритів свідчить про забруднення джерела води в минулому і закінчення процесу мінералізації або про потрапляння у воду азотовмісних міне-ральних добрив.

Показником забруднення води можуть бути хлориди, які ви-діляються в значній кількості із сечею людей і тварин, з кухонними помиями. Вони потрапляють у воду і внаслідок вимивання їх з грун-ту, багатого на солі хлору. Сульфати також можуть бути тваринно-го походження.

Для правильної оцінки походження хлоридів треба враховува-ти характер джерела, місцеві умови, наявність хлоридів у сусідніх водоймах, результати минулих аналізів і наявність інших показ-ників забруднення води, зокрема амонійного і нітритного азоту.

Органолептичні властивості води зумовлені фізичними, хімічними і біологічними факторами.

Температура питної води повинна становити 8-12 °С. Така вода приємна на смак, освіжає, добре втамовує спрагу, швидко всмоктується і стимулює секреторну та моторну діяльність шлун-ково-кишкового тракту. Тепла вода п'ється неохоче, всмоктується повільніше, погано вгамовує спрагу. Приймання її у великій кількості викликає неприємні відчуття І навіть нудоту.

Краще спрагу задовольняє прохолодна або гаряча вода, яка сприяє секреції слини і швидше всмоктується, ніж холодна або тепла. При будь-якій температурі найкраще задовольняє спрагу, посилюючи слиновиділення, міцний настій чаю. Пиття води, темпе-ратура, якої менше 5 °С, викликає неприємні відчуття в порожнині рота, в тому числі зубний біль І може бути причиною переохолод-ження горла і рота. Близькою до оптимальної є температура води підземних джерел, що залягають на глибині 15-20 м, і річні коли-вання температури якої не перевищують 2 °С. Це свідчить про добру захищеність води з поверхні грунту.

Людина віддає перевагу прозорій, без кольору, без неприємно-го запаху і присмаку питній воді. Вода не повинна містити водні організми, завислі частки або плаваючі плівки, які можна розрізни-ти неозброєним оком. Добра вода повинна бути прозорою на вигляд. Прозорість води характеризується здатністю її пропускати видиме світло і залежить від наявності в ній суспендованих части-нок мінерального або органічного походження. Воду вважають дос-татньо прозорою, якщо через 30-сантиметровий шар води можна прочитати звичайний друкарський шрифт.

Якість, протилежну прозорості, називають каламутністю. Ка-ламутність води свідчить про забруднення її домішками грунту, стічними водами або про наявність недоліків в обладнанні криниць, свердловин чи каптажів (каптаж - це пристрій в місці виходу води із землі з метою запобігання замулюванню і забрудненню джере-ла). Каламутні води гірше знезаражуються, і в них краще вижива-ють мікроорганізми. Дуже каламутна вода може призвести до под-разнення слизової оболонки шлунка і кишок.

Згідно з ДСанПіН України № 383 "Вода пинтна.,.", рівень каламутності не повинен перевищувати 0,5 (максимально — 1,5) НОК (нефелометричних одиниць каламутності). Вміст завислих часток у воді при цьому буде не більше 1,5 мг/дм3.

Колірність поверхневих і неглибоких підземних вод зумов-люється наявністю в них гумінових речовин, які вимиваються з грунту І надають воді від жовтого до коричневого забарвлення. Крім того, колір води відкритого водоймища може бути спричинений розмноженням водоростей (цвітінням) і забрудненням стічними водами. Під час очищення води на головних очисних спорудах во-догонів колірність води природного походження може знижувати-ся. Глибокі підземні води безбарвні.

При лабораторних дослідженнях колірності інтенсивність за-барвлення води порівнюють із спеціальною шкалою стандартних розчинів і результат виражають у градусах колірності. За колірності приймається забарвлення розчину, що містить 1 мг платини у вигляді хлорошіатинату калію в 1 дм3 води, колірність води понад 20° (35°) не