Реферат з гігієни
На тему:
Гігієна води. Децентралізоване водопостачання
Гігієна води. Децентралізоване водопостачання
Децентралізоване (місцеве) водопостачання має ряд особливо-стей. Воно призначене для забезпечення питною водою окремих будинків або невеликої групи будівель. З цією метою можуть вико-ристовуватися різні за походженням води: атмосферні, відкритих водойм, підземні.
Атмосферні води, як відзначалося вище, збирають у відповідні резервуари, де вони зберігаються і поповнюються за рахунок опадів. Ці води досить забруднені й перед вживанням їх обов'язково знеза-ражують. Найчастіше з цією метою воду для пиття кип'ятять. Для водопостачання часом використовують води відкритих водойм. Най-кращі за якістю води гірських річок. Вони мають добрі органолеп-тичні властивості, малу мінералізацію і, за деяким винятком, без-печні в епідемічному відношенні. На рівнині якість води значно погіршується внаслідок забруднення частинками грунту, викорис-тання водойм для культурно-побутових і господарських цілей. Тому для пиття не застосовують.
Найчастіше децентралізоване водопостачання організовується за рахунок підземних вод. Вода забирається з різних водоносних горизонтів і з різної глибини, але здебільшого використовують грун-тові води з другого і третього водоносних горизонтів, захищених від забруднення. Чим глибше розташований шар води, тим вона чисті-ша. При децентралізованому водопостачанні додаткову обробку води, як правило, не проводять. Тому до колодязної води не можна ставити такі високі вимоги, як до води при централізованому водопоста-чанні. І все ж така вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолеп-тичні властивості.
Якщо санітарний стан колодязя і результати аналізу води за-довільні, то вода може використовуватися для пиття в сирому виг-ляді, тобто без всякої попередньої обробки. Коли санітарний стан джерела й аналіз води незадовільні, то воду можна вживати лише після кип'ятіння чи хлорування. Колодязь і територія довкола зав-жди повинні знаходитися в технічно-справному й охайному виг-ляді, який гарантує стійку і високу якість води.
Для забезпечення питною водою невеликого населеного пунк-ту або його частини влаштовуються різного типу колодязі (рис. 4.10). З цією метою у сільських умовах часто будують шахтні або трубчасті колодязі. Щоб запобігти забрудненню підземних вод під час експлуатації, місце для колодязя вибирають на підвищенні не ближче 20-30 м від можливого джерела забруднення (наприклад, убиралень, вигрібних ям, хлівів, гноє-сховищ, місць захоронення людей і скотомогильників, складів мінераль-них добрив і отрутохімікатів тощо). Якщо джерело забруднення знахо-диться вище :;а рельєфом, тоді від-стань до колодязя повинна бути не меншою 80-100 м. Територія довко-ла не повинна затоплюватися павод-ковими і зливовими водами і заболо-чуватися.
При влаштуванні шахтного колодязя робиться все, щоб не до-пустити забруднення води під час ек-сплуатації споруди (рис. 4.11). Стінки колодязів (цямриння) укріплюють бе-тонними кільцями, камінням або деревом. Вони повинні бути міцними
Благоустроєна українська шахтна криниця
водонепроникними. Для цього використовують камінь, дерево тільки міцних порід, краще бетонні кільця. Цямриння повинно виступати на 0,8 м над поверхнею землі. Верх колодязя закривають кришкою і влаштовують навіс. Щоб не допустити забруднення води з по-верхні, довкола колодязя влаштовують «глиняний замок» з добре вимішаної і пошарово утрамбованої глини або жирного суглинку глибиною 2 м і шириною 1 м. Зверху «глиняного замка» насипають пісок і влаштовують тверде покриття з каменю, цегли, асфальту тощо шириною 2 м і з ухилом 0,1 м від колодязя для відведення поверхневих вод. Колодязь громадського користування в радіусі 5 м повинен бути обгороджений.
Для забору води з колодязя використовують різні пристосуван-ня. Кращим способом піднімання води є електричні чи механічні насоси. Колодязі, устатковані насосами, наглухо закриті й не забруд-нюються ззовні. Щоб звести до мінімуму забруднення води при під-німанні її за допомогою коловорота або "журавля", слід устя колодя-зя щільно закривати кришкою.
Для одержання підземної води часто влаштовують різні типи трубчастих колодязів. Перевагою їх є те, що можна піднімати воду Із великої глибини. Стінки колодязя захищають металевими трубами, а воду підіймають за допомогою на-сосів. Якщо грунтові води розташо-вані не глибше 5-8 м, то влаштову-ють так звані мїлкотрубчасті коло-дязі, дебіт яких досягає 0,5-1,0 м3 за годину. Найкраще забирати воду
з колодязів за допомогою електронасосів типу "Малютка", "Малиш" тощо.
З глибоких водоносних горизонтів воду добувають за допомо-гою великих свердловин, облаштованих металевими трубами і по-тужними насосами. Глибокі трубчасті колодязі часто використову-ють для водопостачання харчових І промислових підприємств, оздо-ровчих закладів, тваринницьких ферм, населених місць з організацією локальних водогонів. Довкола свердловин обов'язково влаштову-ють санітарно-захисну зону, щоб не допустити забруднення води.
При зниженні рельєфу грунтові й міжпластові води можуть ви-ходити на-поверхню землі, утворюючи джерела. Такі джерела використовують для місцевого водопостачання, а при великому дебіті навіть для живлення водопроводів у невеликих населених пунктах. Щоб не допустити забруднення води, джерело необхідно певним чином обладнати. З цією метою влаштовують накопичувач води (каптаж). Каптаж повинен мати водонепроникні стінки і дно, бути щільно за-критим кришкою. Над поверхнею землі споруджують будку чи па-вільйон. Щоб захистити каптаж від забруднення, промерзання, затоп-лення поверхневими водами, необхідно влаштувати відвідні канави, територію довкола каптажної споруди упорядковують і обгороджу-ють. Горловину каптажної камери влаштовують над поверхнею землі на висоті не менше, ніж 0,8 м і в радіусі 2 м огороджують.
Джерело може бути висхідним, коли вода б'є у вигляді неве-ликого фонтана, і низхідним, коли вода витікає на поверхню на схилах. Залежно від характеру джерела, влаштовують висхідні чи низхідні каптажі (рис. 4.12).
При влаштуванні висхідного каптажу місце виходу джерела розчищають і поглиблюють. У заглибленні ставлять зруб, що дохо-дить до водонепроникного пласта, на дно його укладають шар гра-вію,