Реферат з гігієни
На тему:
ГІГІЄНА ЖИТЛА ТА БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ
ГІГІЄНА ЖИТЛА ТА БЛАГОУСТРОЮ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ
ПЛАН
Гігієнічні проблеми урбанізації
Гігієнічні принципи містобудування
Гігієнічні вимоги до жител і умов проживання в них
Природне і штучне освітлення приміщень
Література
Гігієнічні проблеми урбанізації
"Урбанізація" походить від латинського слова "урбанус" (міський) і означає процес підвищення ролі міст у економічному і культурному житті суспільства, інтенсивного росту міського насе-лення за рахунок міграції його із сіл, концентрації промислових об'єктів, закладів науки і культури у містах. Ріст міст впливає на сфери життєдіяльності суспільства, змінює його структуру, еконо-міку і докорінно перетворює навколишнє середовище. Урбанізація характерна для більшості країн, що розвиваються.
Позитивним у процесі урбанізації є те, що у великих містах створюються більш сприятливі умови для розвитку містобудування, науки І техніки. Люди в містах можуть легше знайти роботу, що відповідає їхній кваліфікації та інтересам. У містах сприятливіші умо-ви для освіти, більш кваліфіковане медичне обслуговування, вищий рівень культурного життя і комунального комфорту (водопостачан-ня, каналізація, центральне опалення, електро- і газопостачання тощо).
Однак урбанізація має і негативні сторони. Це безпланова, скуп-чена і хаотична забудова міст з незадовільним розв'язанням питань санітарного благоустрою, особливо в робітничих районах. Урбаніза-ція характеризується стихійним ростом міст, чисельність населення яких перевищує 5-Ю млн. чоловік, або злиттям сусідніх міст з чи-сельністю населення до 20 млн. (агломерації). Перенаселення і по-в'язані з цим соціальні обмеження не дають змоги використовувати позитивні сторони урбанізації. Негативні сторони урбанізації набага-то перевищують позитивні і породжують нові гігієнічні проблеми.
Багато таких проблем пов'язані із внутрішньоміським транс-портом. Щоденні тривалі переїзди на роботу втомлюють людей, зни-жують працездатність І призводять до збільшення захворюваності. Зростає вуличний травматизм. У США, Англії та Японії від транс-портного травматизму гине в 4-6 разів більше людей, ніж від усіх інфекційних хвороб, разом узятих. Шум, створюваний міським транс-портом, повсякденно шкідливо впливає на органи слуху жителів.
Автотранспорт є потужним джерелом забруднення повітряно-го басейну міст. Концентрації високотоксичного оксиду вуглецю у великих містах перевищують допустимі межі. Великої шкоди організ-му людини завдають викиди промислових підприємств, які в ряді країн неодноразово призводили до катастроф і людських жертв. Великі міста отримують на 15 % менше сонячної радіації. Забруд-нення атмосферного повітря призвело до того, що збільшилась смертність від хронічного бронхіту, новоутворень, особливо від раку легень.
Дуже складними проблемами є водопостачання та забезпечен-ня продуктами харчування. У бідних районах однією водорозбір-ною колонкою нерідко користуються понад 1000 жителів. Рівень захворюваності на інфекційні хвороби у містах у 2 рази вищий, порівняно із сільською місцевістю. Особливості життя у великих містах спричиняють нервово-психічні, серцево-судинні, алергічні й Інші захворювання.
Гігієнічні принципи містобудування
З метою забезпечення здорових умов життя І праці населення, міста та села повинні відповідати санітарним і будівельним вимо-гам, нормам і законам України {ДБН 360-92 "Містобудування. Пла-нування і забудова міських і сільських поселень"; "Державні сані-тарні правила планування та забудови населених пунктів" (1966), Закони України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (1996), "Про охорону навколишнього се-редовища" (1993), "Охорона атмосферного повітря" (1992). Розсе-лення жителів в Україні здійснюється із урахуванням територіаль-но-адміністративного поділу, соціально-економічного і природно-місто-будівного районування у зв'язку з потребою розміщення нових промислових підприємств, розробкою корисних копалин, а також відселення людей із зон катастроф, екологічних лих тощо.
Міські та сільські поселення, залежно від кількості жителів, поділяються на групи (табл. 6.1). До групи малих міст входять також селища міського типу. Для забезпечення умов розвитку міста необхідно на прилеглих територіях виділяти також зони зелених насаджень, призначені для відпочинку населення, поліпшення Таблиця 6.1
Класифікація населених пунктів України залежно від чисельності населення (ДБН 360-92)
Величина населених пунктів | Кількість мешканців
міста | села
Найзначніші (крупніші) | понад 1 млн. | -
Значніші (крупні) | від 500 тис. до 1 млн. | від 3 до 5 тис,
Великі | від 100 тис. до 500 тис. | від 500 до 3 тис.
Середні | від 50 тис. до 1 00 тис. | від 200 до 500 чол.
Малі, селища міського типу* | від 10 тис. до 50 тис. | від 50 до 200 чол.
- до малих міст відносяться 1 селища міського типу.
мікроклімату, стану атмосферного повітря і санітарно-гігієнічних умов проживання.
При плануванні необхідно передбачити обмеження росту міст з чисельністю мешканців понад 1 млн., оскільки в них найбільше проявляються гігієнічні недоліки урбанізації. З гігієнічного погляду, міста повинні бути від 100 до 500 тис. мешканців. Навколо таких міст можуть розміщуватися міста-супутники, кожне з яких нарахо-вує 80-100 тис. жителів.
При плануванні населених пунктів необхідно враховувати гігієнічні нормативи і санітарні вимоги щодо їх території і розташу-вання функціональних зон. Велике значення при виборі території під населений пункт мають рельєф місцевості, напрямок пануючих вітрів, структура грунту, ступінь його чистоти, рівень радіоактив-ності, режим ґрунтових вод тощо. Сприятливими для будівництва є незабруднені території із заляганням ґрунтових вод на глибині не менше 3 м. Велику роль відіграють джерела водопостачання. Вони повинні забезпечувати населення, виробничі об'єкти і міське госпо-дарство достатньою кількістю якісної води.
За функціональним призначенням і характером використання територія міста поділяється на сельбищну, виробничу, в тому числі зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.
До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, у тому числі навчальних, проектних, науко-во-дослідних та інших інститутів, внутрішньосельбищна, вулично-дорожна і транспортна мережі, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари та інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.
До складу промислово-виробничої зони міста входять об'єкти матеріального виробництва, комунального
