Біоритми

З незапам’ятних часів люди спостерігали зміну дня і ночі, літа й зими, але не розуміли, що ці зміни зовнішнього середовища так чи інакше впливають на їхній організм. Мабуть, і ви помічали: пізньої осені, навіть коли сухо й сонячно, почуваєтеся не зовсім комфортно. Чому?

Причиною цього явища є так званий фотоперіодизм – реакція організму на тривалість світлового дня. Чим він коротший, тим більшою є вразливість істоти щодо зовнішніх подразників. У свою чергу фотоперіодизм лежить в основі процесу біологічних ритмів. (Яких, до речі, в організмі людини налічується понад триста!) Наука, що досліджує біоритми, називається хронобіологією. У дослівному перекладі це означає “часова біологія”, вона вивчає реакцію організму на часові зміни в довкіллі. Знання закономірностей функціонування біоритмів людини може суттєво допомогти лікарям-практикам полегшити процес одужання хворих.

Під біоритмами слід розуміти регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів у організмі (на всіх рівнях життя). Приміром, коли ми впродовж дев’яти годин здійснюємо переліт із Чернівців до Нью-Йорка, то перетинаємо стільки ж часових поясів. Це несприятливо впливає на людський організм: він не може швидко пристосуватися до часових (та й кліматичних) змін. З’являються розбитість, апатія, порушення сну. Але минає кілька днів – і поступово людина, як кажуть, входить у свою колію. А чому із настанням осені загострюються ревматизм, артрит, виразкова хвороба шлунка? Скажете – через низькі температури. Та головна причина – у зміні, а точніше послабленні функції імунної системи. Ще одна цікава деталь: у різні дні народжується неоднакова кількість хлопчиків чи дівчаток. І це не випадково, а знову ж таки пов’язано з природними та індивідуальними біологічними ритмами. До речі, досліджено, якщо під час зачаття подружжя орієнтовано головами на північ, то в 70 відсотках випадків народжуються хлопчики і в 30 % - дівчатка, на південь – навпаки, а на схід або захід – 50 х 50.–

Згідно з біоритмами на планеті існує все живе. При цьому вищі ссавці мають особливу біоструктуру, так званий внутрішній годинник, який складається із залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, епіфіза, гіпоталамуса та наднирників) і підлаштовує організм під зміни. Надзвичайно важливу роль відіграє епіфіз, який ще називають шишкоподібним тілом. Вночі він виробляє одні речовини, а вдень – інші. І це не залежить від світлофону. Так, під час експерименту епіфіз помістили в абсолютну темряву, і протягом 17 діб він зберігав свої властивості продукувати певні речовини згідно із 24-годинним біологічним ритмом. Це – своєрідне реле, що регулює біоритми всередині організму. З їх розладом пов’язані різноманітні патологічні процеси, в тому числі у сфері психіки. (Йдеться про так званий десинхроноз.) У нижчих тварин, а також рослин внутрішнього годинника немає. Натомість у них є особлива речовина – мелатонін.  

Спочатку мелатонін виділили як речовину, котра змінює пігментацію шкіри, тож він використовувався у косметологічній практиці для відбілювання. І лише згодом виявилося, що ця речовина є синхронізатором, тобто зумовлює пристосування організму до часових і просторових змін навколишнього середовища. А згідно з дослідженнями американського вченого Халберга від рівня мелатоніну в організмі залежить його статевий розвиток.

знаючи біологічні ритми конкретної людини, можна домогтися найвищої ефективності в її лікуванні. Тобто призначати фармакологічні препарати слід обов’язково з урахуванням тих біологічних коливань, які відбуваються в організмі. Кожний біологічний ритм має вигляд синусоїди. При ритмі в нижньому положенні слід вводити в організм препарати, які підвищують відповідні показники організму, у верхньому – ті, що їх понижують. У високорозвинених країнах вже давно це практикується.

знання індивідуальних біоритмів пацієнтів дозволяє лікарям передбачати настання негативних процесів у організмі й застосовувати препарати, що запобігають цьому явищу чи принаймні зменшують його силу. А щоби попередити у пацієнтів психіатричної лікарні фазу депресії, що настає з початком осінньо-зимового періоду, чи хоча би полегшити цей стан, необхідно всього лише у присмерковий час на 2 години ввімкнути у приміщенні світло, подовживши таким чином світловий день до меж звичної норми. Цей нюанс варто врахувати й людям психічно здоровим, які бажають поліпшити свій настрій та продовжити працездатність протягом дня. А взагалі, кожна людина повинна знати свій біоритм.

Незважаючи на те, що вчення про біологічні ритми відносно молоде, на сьогодні воно стало однією з центральних галузей теоретичної біології. Остання міжнародна науково-практична конференція з питань хронобіології та хрономедицини, що відбувалася, до речі, в Чернівцях, засвідчила: ця галузь вийшла з рівня теоретичних напрацювань на рівень їх практичного застосування у клініках. На жаль, в Україні кожен із хронобіологів працює окремо, наразі не існує відповідного товариства, і це певною мірою шкодить справі. Тому ми плануємо звернутися до Національної академії наук із проханням про створення при ній наукової комісії з питань хронобіології та хрономедицини – центру, який би керував роботою фахівців цієї галузі по всій Україні.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. С-Пб., МГП (Петрополис), 1992 - 123 с.
2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Валеология - стратегия здравоохранения будущего /журнал Акад. Мед. наук Украины. - 1997, № 3, с. 426-436
3. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. - Киев: Здоровье, 1998. - 244 с.
4. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на граны нормы и патологии.- М., Медицина, 1979 - 298 с.
5. Брэгг Поль С., Нордемар Н. Позвоночник - ключ к здоровью. - С-Пб., ТОО