Реферат

на тему:

“Боротьба з наркоманією”

Проблема розповсюдження та зловживання наркотичних засобів в останні роки набуває гостроти і більш широких масштабів, що починає становити загрозливого характеру. У зв’язку з цим виникає актуальність та необхідність у вивченні досвіду з розв’язання цієї проблеми у деяких інших країнах світу, наприклад у США. Останнє й склало мету цього дослідження.

За даними статистичних досліджень 80–90-х років, більше 5 млн. американців регулярно приймають кокаїн, біля 0,5 млн. чоловік постійно вживають героїн, кожний дванадцятий палить марихуану [2, 6].

Проблема наркоманії на сучасному етапі характеризується різким зростанням немедичного зловживання наркотичних засобів громадянами, які належать до середнього класу суспільства, а також становляться помітними негативні тенденції, охоплення більш молодого населення, навіть дітей. При цьому характерне зловживання кокаїну, героїну, марихуани як раз серед молоді у віці від 18 до 25 років (22%), ніж серед інших груп населення (6%) [20].

Крім того, помічається зростання кількості лікарських препаратів, що використовуються з немедичною метою [21]. Більше 10 млн. осіб у віці від 18 до 25 років у деякий період свого життя вживали з немедичною ціллю наркотичні засоби або інші речовини [7, 8, 19].

Вивченню були присвячені два добірних дослідження характеру зловживання наркотичних засобів підлітками: дослідження «Моніторинг майбутнього», яке виконав Національний інститут з профілактики зловживань лікарськими засобами (NIDA) та національне дослідження зловживання наркотичними засобами (NHSDA).

NIDA з 1965 по 1995 роки робив щорічні опитування школярів випускних класів для виявлення вживання психоактивних речовин (протягом життя, року, місяця та однієї доби). Ретроспективне, на підставі цього опитування, був встановлений рівень вживання учнями психоактивних речовин у молодших класах (глибина аналізу — 1969–1992 роки).

Результати досліджень NHSDA охопили період з 1972 по 1992 роки у віковій групі підлітків від 12 до 17 років [18, 19].

Встановлено, що знижений темп вживання є специфічним при використанні кокаїну (з 1985 р.), крека (з 1986 p.), психотропних речовин (транквілізаторів — з 1977 p.), героїну (з 1975 р., але рівень став постійним у 1979–1990 рр.; у 1992 рр. темп вживання знову нарощується) [15, 18].

Показано, що вживання заборонених наркотичних засобів характеризувалося постійним щорічним зростанням поширення до 1978 p., коли був досягнений пік (54%), пов’язаний з одночасним зростанням вживання марихуани (в 70-ті роки поширилося вживання учнями всіх класів, які прилучаються частіше після 8 класу) [17, 18].

За даними Інституту соціальних досліджень при Мічиганському університеті за період навчання біля 30% всіх студентів коледжів прилучаються до кокаїну [3, 8, 18, 19]. У 1984 році зловживання кокаїном зросло порівняно з 1983 роком на 11%. Популярність кокаїну пояснюється простотою його вживання, відсутністю запаху, легкістю транспортування [4, 5]. Необхідно підкреслити, що в останній час на вулицях американських міст з’явився новий вид кокаїну — для паління, відомий під назвою «крек». Відносно невисока ціна на наркотичний засіб пояснює його широку популярність [10].

В той же час фіксується негативна тенденція — зростання зловживання седативних лікарських препаратів (що містять барбітурати) і амфетамінів [12, 21] (рис. 1 та 2).

Рис. 1. Динаміка росту зловживання седативних препаратів (у тому числі барбітуратів) та амфетамінів

Рис. 2. Динаміка росту зловживання наркотичних засобів — канабіса та кокаїна

Зловживання наркотичних засобів та психотропних речовин — це явище, що зустрічається як серед жінок, так і серед чоловіків, незалежно від віку, місця проживання, етнічних та суспільних груп [16].

Таким чином можна стверджувати, що найбільш поширеним наркотичним засобом поки залишається марихуана, однак засобом № 1 в найближчий час стане кокаїн та його похідні, які раніше вважалися «привілеєм» заможних класів.

З іншого боку, ще більшої небезпечності набуває вживання психотропних речовин в немедичних цілях, тобто не за призначенням лікаря [6].

Як вважають автори [14], психоактивною речовиною є така речовина, прийом якої здатний до зміни тями або психіки. Подібні речовини найчастіше входять до складу лікарських засобів (наприклад, мікстур, настоянок), а також зустрічаються у рослинах, котрі зі старовинних часів використовуються нетрадиційною медициною.

У США до цих речовин відносяться [14, 20]:

Дозволені законом речовини, які однак знаходяться під обігом або оподатковувані (наприклад, алкоголь, тютюн).

Дозволені до медичного застосування речовини, які відпускаються за рецептом лікаря (наприклад, діазепам, барбітурати).

Заборонені до медичного застосування речовини (наприклад, ДМА, мескалін, псилоцибін).

У деяких штатах США наркотичні засоби або психотропні речовини прописуються тільки на спеціальних державних бланках (наприклад, рецепт на амфетамін прописується на особливих державних бланках у трьох екземплярах). Всі психоактивні речовини можуть стати предметом зловживання, помилкового вживання та розвитку психологічної або фізичної залежності [13, 14]. Щороку американськими лікарями виписується 300 млн. рецептів на психоактивні речовини або речовини, що сприяють зміні настрою, і американці вживають 40 млрд. таких лікарських засобів. Слід вказати, що ці речовини викликають залежність і можуть привести до токсикоманії чи психоневрологічних та інших розладів.

Американська статистика не дає відомостей про кількість подібних наркоманів, так як багато з них взагалі не звертаються до медичних служб, а багато — лікується у приватних лікарів. Зловживання лікарськими препаратами в ряді випадків стимулюється й самими лікарями, які виписують надмірну дозу препарату, що дорого коштує, з єдиною метою— одержання більшого прибутку [6, 15, 16].

Проте, ще більшу проблему являє собою перепродаж лікарських препаратів на «чорному» ринку [6, 8]. Необхідно підкреслити, що у США щорічно виробляється 20 млрд. доз психоактивних препаратів, з яких 250–300 млн. вживається в немедичних цілях, при цьому 80–90% цих препаратів реалізується через