при важкій праці, стресах, багатьох хворобах.

У період новонародження, особли-во якщо роди були передчасні, у дити-ни спостерігається гіповітаміноз віта-міну Е. Встановлено, що чим менше зрілість новонародженого, тим нижче рівень токоферолу в його крові. Тому вітамін Е необхідно включати як в ра-ціон матері, яка годує дитину, так і до складу дитячих сумішей. Е-вітамінна недостатність може проявлятися гемо-літичною жовтяницею або анемією, пониженням рівня гемоглобіну, а у важких випадках — склеродермією (важке захворювання шкіри з пора-женням підшкірної клітковини).

Під час вагітності значно зростає потреба у вітаміні Е, рівень якого збільшується в крові вагітних, особли-во в III триместрі. При зменшенні надходження токоферолу в організм вагітної можливі такі ускладнення, як недоношена вагітність, гіпотрофія пло-да, анемія, підвищена захворюваність вагітних на вірусні захворювання.

Ергокальціферол (вітамін D) сприяє всмоктуванню кальцію та фос-фору в кишечнику, проникненню їх у клітини, реабсорбції в ниркових канальцях.

Початковими симптомами гіповіта-мінозу вітаміну D є зміни функції зі сторони нервової системи: дитина ве-редлива, неспокійна, відмічається значне потіння, облисіння потилиці, розлади діяльності шлунково-кишко-вого тракту. Пізніше порушуються процеси мінералізації кісткової і хря-щової тканин, внаслідок чого розвива-ється рахіт. Кістки розм'ягчуються, викривляються, можуть статися пере-ломи. У дітей порушуються терміни та порядок прорізування зубів.

В ранньому дитинстві недостача водорозчинних вітамінів частіше ви-никає внаслідок нераціонального хар-чування, а в інші періоди дитинства причиною цього може стати підвищен-ня потреби дитячого організму в цих фізіологічне активних речовинах.

Під час вагітності має місце змен-шення кількості кальцію в крові жін-ки внаслідок посиленого транспорту цього біометалу до плода. Нестача ві-таміну D в організмі вагітної може ви-кликати порушення мінералізації кіс-ток плода, а у новонародженого бути причиною неврологічних розладів. При вагітності, що ускладнилась піз-нім токсикозом, у крові жінки пони-жується рівень різних вітамінів, у то-му числі вітамінів А, Е, D, пропорцій-но важкості хвороби.

Немає такого харчового продукту, який містив би всі вітаміни. Але мало є продуктів харчування, в складі яких не було б жодного вітаміну. Аскорбі-нова кислота, каротин (попередник вітаміну А), фолієва кислота містять-ся в свіжих овочах і фруктах, зелені, ягодах. Тіамін, піридоксин, нікотино-ва кислота містяться в чорному хлібі, бобових, гречці, вівсяній та пшенич-ній крупах, рибофлавін — у молоці й молочних продуктах (у цих продук-тах значна кількість кальцію і фосфо-ру). У сметані, маслі, свіжому молоці міститься вітамін А, а в рослинних ма-слах — вітамін Е. Високий рівень ві-таміну С в цитрусових (цитрина, апельсин, мандарин, грейпфрут). Своєрідними джерелами вітамінів є чорна смородина, чорниці, малина. Людина отримує вітамін D двома шляхами: з їжею (риб'ячий жир, яй-цевий жовток, печінка тварин та риб, м'ясо жирних сортів риб) і з власної шкіри, де вітамін утворюється під ді-єю сонячного проміння.

Похідні нафтохінону (вітаміни групи К). По хімічній структурі віта-міни групи К поділяють на дві групи: філохінон (вітамін КІ) і менахінон (Кз). Філохінон і менахінон — антигеморагічні речовини. Коагулянтна дія похідних нафтохінону зумовлена їх властивістю стимулювати синтез протромбіну та інших факторів згор-тання крові. Вітаміни групи К вироб-ляються кишечною мікрофлорою ки-шечнику, а також поступають з їжею. Основна причина гіповітамінозу К — порушення всмоктування в кишках.

Нафтохінони знаходяться в чорній смородині, горобині, обліписі, шип-шині, малині, аґрусі, глоді, латуку.

У більшості країн світу поповнити організм вагітної жінки стараються за рахунок призначення дієти з відповід-ним вмістом овочів, фруктів (це не завжди може вирішити проблему, хо-ча і є найбільш природним фактором), вітамінізації харчових продуктів (це важко в технологічному аспекті, тому що вітаміни руйнуються) або призна-ченню полівітамінних препаратів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

І.С. Чекман “Клінічна фітотерапія”

Ф.І. Мамчур “Довідник з фітотерапії”.

Кархут “Жива Аптека”

“Биологический енциклопедический словарь” Главный редактор: М.С. Гилянов.

Вітамін А. В природі найбільш поширені:

Ретинт (вітамін А, аксерофтол, І);

Дегідроретинол (вітамін А2)

Ретиналь (ретинен, альдегід вітаміна А1; ІІ);

Ретиноєва к-та (ІІІ).

Вітамін В12 (кобаломін)

Найважливіші представники:

Ціанокобаламін (І)

Оксикобаламін (Вітамін В12 а, ІІ)

Вітамін К1 (філохінон)

Вітамін В6. В природі поширені:

паридоксин (піридоксол, адермін, І),

Піридоксаль (ІІ),

Піридоксаимін (ІІІ).