У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ВЕРТИКАЛЬНІ АНОМАЛІЇ ПРИКУСУ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Етіологія і патогенез, клініка, діагностика, профілактика і лікування вертикальних аномалій прикуса”

План:

Відкритий прикус.

Лікування в ранньому дитячому віці.

Лікування в пізньому віці

Глибокий прикус.

Лікування глибокого прикусу у різних вікових групах.

Використана література.

ВЕРТИКАЛЬНІ АНОМАЛІЇ ПРИКУСУ

Відкритий прикус

За даними Василевської і Мухіної, відкритий прикус трап-ляється у 1,7% обслідуваних дітей. У дітей старшого віку він спосте-рігається частіше, ніж у дітей молодшого віку.

Етіологічними факторами, які викликають виникнення від-критого прикусу, можуть бути рахіт, недорозвиток міжщелепної кістки, недостатня біологічна тенденція зубів до прорізу-вання (часткова ретенція зубів), шкід-ливі звички та ін.

Відкритий прикус характери-зується такими лицевими і ротовими симптомами.

Лицеві симптоми: рот відкритий, нижня третина обличчя подовжена, верхня губа сплощена, коротка і не змикається з нижньою, складки ниж-ньої третини обличчя згладжені .

Ротові симптоми: передні, а іноді і частина жувальних зубів не кон-тактують з антагоністами, між ними є щілина, часто на зубах спостері-гаються ділянки гіпоплазії внаслі-док перенесення в ранньому дитинстві рахіту. Оклюзійна лінія в ділянці фронтальних зубів вгнута.

До ротових ознак належать також надмірний розвиток альвеолярних відростків у ділянці жувальних зубів і недорозвиток фронтальних ді-лянок, щелепної кістки. Клінічна картина, що спостерігається при відкритому прикусі, в ділянці передніх зубів характерна для інфраоклюзії, а в ділянці бокових — для супраоклюзії. «Ступінь роз'єднання в ділянці фронтальних зубів може до-сягти 1,5 см. Верхня губа в деяких випадках набирає ви-тягнутого положення, нижня губна складка згладжена. Таке положення губ буває у хворих, які стараються губами прихо-вати свій дефект. В інших випадках верхня губа буває вкоро-ченою і недорозвиненою від постійного зяяння ротової щілини (бездіяльність колового м'яза рога)» (Катц).

Функція жування в таких випадках дуже порушена. їжа не розрізається і дуже довго пережовується. Жувальний акт у ді-тей так утруднюється, що вони не користуються зубами, а роз-тирають їжу за допомогою язика і м'яких тканин порожнини рота. Оскільки хворі часто не користуються зубами, у них на зубах відкладається багато зубного каменю, який проникає гли боко під ясновий край, що викликає розхитування зубів. Крім того, вимушене тривале зяяння ротової щілини є причиною су-хості в роті і запалення слизової оболонки порожнини рота. По-рушена функція дихання і мови: дихання ротове, мова невиразна.

Лікування в ранньому дитячому віці

Лікування проводиться залежно від віку і клінічної картини. У дітей з молочним прикусом застосовуються профілактичні за-ходи. Лікар ставить собі за мету вплинути на етіопатогенетичні механізми, які є причиною захворювання. Таким чином, лікар повинен боротися з рахітом, шкідливими звичками, недороз-витком міжщелепної кістки і т. д.

Для боротьби з рахітом, як відомо, необхідне поліпшення повітряно-сонячного режиму, житлових умов, складу їжі і т. д. Для розвитку міжщелепної кістки треба давати дитині їжу, яка вимагає інтенсивного жування. Особливо важлива боротьба з шкідливими звичками.

Для ліквідації зяяння ротової щілини треба застосовувати міогімнастику, щоб розвинути коловий м'яз рота. Необхідно та-кож посилити дію м'язів, які піднімають нижню щелепу, для при-гнічення росту кісткової тканини в ділянці бокових зубів.

Доцільне також застосування підборідної пращі. В цьому разі, на відміну від дії пращі при лікуванні мезіального прикусу, тяга має бути спрямована не спереду назад, а знизу вгору, тобто повинна бути не коса, а вертикальна .

У змінному прикусі застосовуються біологічні і апаратурні методи лікування. На початку змінного прикусу рекомендується міогімнастика. Застосовуються також коронки, що підвищують прикус. Останні заходи проводяться тільки після прорізування перших шести молярів. Катц рекомендує надівати коронки, що підвищують прикус, на шості зуби.

Ці коронки роз'єднують прикус попереду стоячих зубів. У зв'язку з передачею всього жувального тиснення на перші мо-ляри, останні «забиваються» в альвеоли. Через 10—20 днів ко-ронки знімають, молочні моляри сточують до утворення контакту між першими постійними молярами, потім, через 20—25 днів, вдруге надівають коронки, що підвищують прикус, на перші по-стійні моляри. Через 20 днів їх знімають, сточують молочні мо-ляри до контакту постійних молярів і т. д. Ефект досягається тільки при повторенні цих маніпуляцій з проміжками відпочинку. В противному разі шості зуби не «забиваються».

Таким чином, у ранньому віці у зв'язку з нерізкою виявленістю деформації вживають заходів до зменшення надмірного розвитку бокових сегментів альвеолярних відростків.

Лікування відкритого прикусу в пізнішому віці

В пізнішому віці — в другій половині змінного прикусу і в період постійного прикусу — лікувальні заходи спрямовані на посилений розвиток фронтальної ділянки альвеолярних відрост-ків. В постійному прикусі застосовують вертикальну міжщелеп-ну тягу, а також часто вдаються до сточування контактних арти-кулюючих зубів. Іноді застосовують хірургічне втручання.

Метод вертикальної міжщелепної тяги застосовується так. На неконтактуючі зуби надівають коронки, до них припаюють крючки, відкриті в бік шийок зубів. Гумові кільця надівають на ці крючки, виникає міжщелепна вертикальна тяга, внаслі-док чого зуби наближаються один до одного і зменшується зя-яння між зубами .

При застосуванні вертикальної міжщелепної тяги слід пам'я-тати, що вона може бути стаціонарною або взаємодіючою систе-мою. Використання тієї або іншої системи залежить від клінічної картини. Остання розрізняється залежно від того, чи деформована одна щелепа, чи обидві. Коли деформована одна, наприклад, верхня щелепа, то необхідно міжщелепну тягу застосовувати за допомогою апарата стаціонарної системи, тобто точкою опори має бути нижня щелепа, а точкою прикладання діючої сили — верхня щелепа. Внаслідок цього Василевська пропонує на ниж-ній щелепі покривати коронками більшу кількість зубів, ніж на деформованій верхній щелепі. Таким чином, точка опори буде більша, ніж точка


Сторінки: 1 2