році отримали трансгенного кролика. В зиготу кролика ін’єкціювали попередньо

сконструйовану плазміду, яка несла ген поверхневого антигену вірусу гепатиту В людини.

20

Введена конструкція також відрізнялася складністю. Крім вказаного гену вона мала

промотор гена залізотіонеїну миші, донорний і акцепторні ділянки сплайсита із генному

вірусу, а також інші нуклеотидні послідовності. Всього оброблено 921 зиготу, із яких 781

трансплантовано реципієнтам. Від 20 крольчих народилось 34 кроликів, із яких один

виявився трансгенним. В його геномі знайдено 12-15 копій гену введеної конструкції.

Існує в’єтнамська вислобрюха свиня, яка має багато позитивних якостей. Вона

добре утилізує грубі корма, багатоплідна, швидко спіла. Цих якостей не мають свині

крупної білої породи. Об’єднати їх в тварин одної породи селекційними методами

можливо тільки теоретично. Практично це буде один випадок серед мільярдів інших і

вловити його інтуїтивними методами мало можливо. А, якщо врахувати, що для нової

породи необхідно мати двох різностатевих тварин з однаковим генотипом, то можливість

їх одночасної появи ще більше знижується. Але їх можна отримати за рахунок пересадки

генів, детермінуючих ці ознаки.

В світі постійно відчувається недостаток білку, із якого будується тіло тварин і

заради якого їх розводять. Тварини отримують білок із рослин, які перетворюють

неорганічний азот мінеральних добрив в органічний азот білку. Але є організми, які для

синтезу білка не мають потреби ні в мінеральному, ні в органічному азоті. Вони успішно

ведуть біосинтез білку за рахунок азоту повітря, де його склад приблизно 70%.

Переніс білко синтезуючих генів із азоту повітря бактерії у геном тварини може і

його трансформувати в цьому напрямку. Необхідно мати тварину, яка хоча б частково

будувала свій організм за рахунок молекулярного азоту повітря. Вигода велика. Правда,

на даному етапі розвитку генетичної інженерії це здається мало можливим. Але пройде

час і мало можливе може стати повністю реальним.

21

4. Плюси і мінуси генетичної інженерії

З розвитком генетичної інженерії розширився обсяг поняття “біотехнології”.

Біотехнологія – це сукупність промислових методів, в яких використовуються живі

організми та біологічні процеси для виробництва цінних для народного господарства

продуктів. Звичайно, посилене виробництво продуктів життєдіяльності організмів

досягається спеціально створеними і добраними комбінаціями генного матеріалу. Методи

генетичної інженерії широко застосовуються в харчовій та мікробіологічній

промисловості, в роботах з культурами тканин, для виробництва моноклональних антитіл,

прискореного розмноження нащадків від суперелітних тварин, для клонування і

прискореного розмноження суперелітних рослин тощо.

У харчовій, пивоварній та спиртовій промисловості застосовуються методи

генетичної та генної інженерії для створення штамів мікроорганізмів (бактерій, дріжджів,

міцеліальних грибів) які забезпечують активне молочнокисле, маслянокисле, спиртове та

інші типи бродіння.

Мутантні штами бактерій і грибів використовуються для синтезу кормових білків,

вітамінів, антибіотиків__________, гормонів, ферментів, амінокислот тощо у промислових

масштабах. У наш час понад 4500 різних антибіотиків синтезують за допомогою

плісеневих грибів, актиноміцетів та бактерій. Зауважимо, що протягом перших 50 років

після відкриття цих речовин продуктивність їхніх штамів – продуцентів методами

експериментального мутагенезу й генетичної інженерії збільшили в сотні і навіть тисячі

разів. Наприклад, за даними С. Аліханяна (1967), за допомогою мутагенезів

продуктивності штаму – продуцента пеніциліну його активність підняли від 100 до 10000-

15000 одиниць активності, а синтез амінокислоти лізину збільшили в 300-400 разів

порівняно з вихідною формою відповідного продуцента.

Слід відзначити, що серед продуктів мікробного синтезу велику цінність мають

незамінні амінокислоти, котрі не синтезуються в організмі людини та вищих тварин, але

конче потрібні йому для нормального синтезу білків і тому повинні надходити в їхні

організми в готовому вигляді, разом з їжею та кормом.

Важливим досягненням генетичної інженерії є створення гібридом – клітинних

гібридів, одержуваних злиттям нормальної клітини (наприклад, імунного лімфоцита) з

пухлиною. Використання їх у виробництві моноклональних антитіл, по суті, відкрило

нову сторінку в біотехнології виробництва засобів боротьби з інфекційними хворобами.

Не менш важливим здобутком генної і генетичної інженерії стало переведення на

рівень мікробного синтезу речовин, які в кормі синтезуються в тканинах вищих організмів

22

у надзвичайно малих кількостях. Це досягається шляхом введення генів, наприклад,

людини до складу геномів бактерій та розмноження цих бактерій у промислових

масштабах. Саме цими методами були створені біологічні технології на мікробному

синтезу інсуліну, інтерферону, самотостатину, брадикініну та інших речовин, які в живій

природі продукуються не мікроорганізмами, а клітинами людини та вищих тварин. Вже на

початку 1980-х років було встановлено, що структурні гени як легких, так і важких

ланцюгів імуноглобулінів ссавців можуть функціонувати в геномах бактерій. Отже,

доведено можливість мікробного синтезу антитіл.

З допомогою генетичної інженерії вдалося розв’язати найгостріші проблеми, з

якими зіткнулося сучасне людство. Взяти бодай ту ж таки боротьбу із захворюваннями.

Лікування різних ендокринних розладів вимагає виробництва гормональних препаратів у

промислових масштабах. І саме генетична інженерія дає можливість практично в

необмежених масштабах порівняно дешевим і швидким методом одержувати потрібні

речовини. При цьому хімічно синтезують не сам гормон, а ген, який кодує його синтез.

У такий спосіб американські дослідники на базі штучного гена вперше одержали

штам бактерій, що синтезують гормон мозку тварини і людини – саматостатин, який

відіграє важливу роль у регуляції гормону росту, інсуліну тощо. Інший приклад, відомо,

що 60 млн. Чоловік на Землі страждають діабетом. Єдина можливість допомогти таким

хворим – регулярно вводити в організм інсулін, який одержується з підшлункової залози

биків і свиней. Але така речовина не повністю відповідає людському організму, і деякі

діабетики мають алергію до таких ліків. Крім того, препарат досить дорогий, а

задовольнити всі потреби в ньому не завжди вдається. Вихід знову-таки підказала

генетична інженерія. Синтезовано ген інсуліну людини “вбудований” у бактеріальну

клітину. Першою людиною в світі, якій ввели “генно-інженерний” інсулін, був

американець С. Атерсон. Нові ліки дали гарний ефект, звільнили хворого від необхідності

щодня робити ін’єкції. Це була одна з найвидатніших перемог людства в боротьбі зі

спадковими та генетичними захворюваннями.

Надумку експертів ООН, найближчим часом