планети може стати .. голод. Адже нині 60 відсотків населення Землі постійно недоїдають,

третина – голодує, причому ситуація дедалі загострюється внаслідок значного зменшення

сільгоспугідь і збільшення населення. Тому значні надії тут покладаються на генетичну

інженерію, що веде до створення нових високоврожайних сортів і порід , захисту __________врожаїв

від шкідників і несприятливих умов, поліпшенню смакових якостей, поживності

продуктів.

23

Так, у США користуються попитом продукти поліпшені внаслідок генних

маніпуляцій. Морква тут соковитіша, солодша за звичайну, м’якоть без неприємних

волокон. Можна навести ще багато таких прикладів.

Однак і тут не все просто. Скажімо, викликає небезпека перевантажити не тільки

екологічну, а й економічну систему.

Далеко неоднозначні результати й дослідів по створенню нових порід і сортів

тварин і рослин, які б поєднували в собі переваги різних видів. У 1982 році американські й

шведські вчені ввели гормон росту пацюка в запліднені яйцеклітини миші і одержали

мишей – велетнів. Трохи згодом людські гени росту було введено в клітини свиней, і

виведені породи давали таки більше м’яса. Генно-інженерним шляхом виведено породи

свиней, у яких дуже мало жиру – справжні “живі шинки”. Та виявилося, що природа

опирається таким маніпуляціям: “вдосконалені” тварини були хворобливі й непоросливі.

Чимало вчених вважає, що подібні маніпуляції можуть підірвати й без того розхитану

екологічну рівновагу в біосфері, і ніхто не знає, як довго природа витримає штучну флору

й фауну.

Чимало дослідників тривожиться й тим, що нині важко прогнозувати результати

втручання в банк генів живої природи навіть з гуманними намірами. Скільки разів уже

природа жорстоко мстила за такий волюнтаризм, як, наприклад, у хімізації сільського

господарства, забруднення навколишнього середовища відходами промисловості і

транспорту тощо.

24

Висновки

Генетична інженерія, як метод і як розділ біології має велике значення у розвитку і

життєдіяльності всього суспільства загалом.

На базі методології генетичної інженерії розвивається нова галузь господарства –

біотехнологія. Конструювання штамів з використанням методів молекулярного

клонування призвело уже сьогодні до утворення нових біотехнологічних процесів.

Генетична інженерія дала можливість реорганізуватися промислово важливим

мікроорганізмам. До таких важливих мікроорганізмів відносяться бацили, які

використовуються у виробництві вітамінів, ферментів, засобів боротьби із шкідниками;

актиноміцети – продуценти антибіотиків; дріжджі, які використовуються в

хлібопекарському виробництві, у виробництві кормового білка; псевдомонади, з

допомогою яких будуть розроблені ефективні біологічні міри охорони навколишнього

середовища і ін.

Великого значення набуває розробка біотехнологій мікробного синтезу ферментів

для харчової промисловості. Наприклад, мікробний синтез хімозину (реніну, сичужного

ферменту) є важливою ланкою у технології виготовлення пресованих сирів.

Великого значення набула генетична інженерія рослин. З допомогою неї були

виведені трансгенні рослини, які здатні протистояти різним комахам, патогенам, іншим

несприятливим впливам без обробки хімічними речовинами. Це в свою чергу може

помітно поліпшити екологічну ситуацію.

Відмова від хімії в сільському господарстві або хоча б відчутне зменшення її

застосування зробить наші продукти харчування більш “органічними”. Адже генетична

інженерія рослин оперує тими ж речовинами, які споконвіку були у людини на обідньому

столі, – молекулами нуклеїнових кислот і білків. На відміну від хімічного виробництва

вона не створює нових речовин, які були б незнайомі живим організмам і природі загалом.

Ця технологія не дає токсичних відходів, що забруднюють довкілля.

Величезні перспективи відкриває генетична інженерія для одержання старих і

нових ліків. По суті, рослини – це готові фабрики для виробництва біологічно активних

речовин, отже, йдеться про можливість підвищення якості і тривалості людського життя.

Водночас сьогодні вже цілком зрозуміло, що сучасний розвиток як біологічної

науки, так і сільськогосподарського виробництва немислимий без використання

генетичної інженерії. Світові запаси продовольства неухильно зменшуються. А продукція

так званого органічного землеробства (тобто такого, що не застосовує хімічних речовин,

25

гормонів, вітамінів, тощо) не здатна забезпечити за прийнятними цінами потребу в їжі

навіть більшості населення країн розвинутого Заходу.

Одначе перспективи, які відкриває генетична інженерія, викликають не тільки

очікування кращого, але й побоювання. Багато хто розглядає ці технології як потенційну

загрозу існуванню життєвим цінностям людини. Немає певності в тому, чи є безпечним

втручання в спадкову інформацію живого, чи не приведе це до не передбачуваних

наслідків?

26

Список використаних джерел

1. Ананьев Е.В., Башкиров В.Н. Генетическая инженерия растений: проблемы и

перспективы. // Биология наших дней. М. 1987. с. 25-41.

2. Дебабов В.Г. Успехи генной инженерии микроорганизмов. Генетика 1987 – Т.23,

№10 с. 1741-1748.

3. Дональд А.В., Ритчи Н.Г. Генетика и клонирование. Каталог биосферы М. 1991 с.

217-231.

4. Ежмановски А.М. Генная инженерия в сельском хозяйстве. Международный

сельскохозяйственный журнал 1986 №6 с. 44-47.

5. Касаева К.А. Применение биотехнологических методов в селекции растений. М.:

1989 г.

6. Квасницкий А.В. и другие. Трансплантация эмбрионов и генетическая инженерия в

животноводстве. К.: Урожай, 1988 г.

7. Кордюм В.І., Черник С.Г. Можливості й перспективи генетичної інженерії у вищих

рослин. Вісник АН УРСР, 1976 с. 47-58.

8. Терузян Э.С. Генетическая инженерия растений. М.: Знание 1988 г.

9. Стрельчук С.І., Демидов С.В., Голде Д.М. Генетика з основами селекції. Київ.

Фітосаніоцентр 2000 р.

10. Фролов І.М. Плюси і мінуси генетичної інженерії. Наука і суспільство. 1977 р.,

№10 с. 36-39.

11. Чернин Л.С. Первые шаги в будущие: генная инженерия растений. – М.:

Агропромиздат. 1990 г.

12. Генетическая инженерия (В мире науки) // Биология в школе 1979 №3.

13. Вісник аграрної науки. 2000 р. №12.

14. Кощій безсмертний живе у пробірці. // Все для вчителя 2001 р. №1 с.35.

15. Сильченко В. Чи варто боятися генної інженерії? // Науковий світ, 1999 р. №6.__