Ембріональні стовбурні клітини.

У звіті «Стовбурні клітини і майбутнє регенеративної медицини» (англ.) говориться: «Протягом останніх 3-х років було знайдено можливість виділити з бластоцисти стовбурні клітини [людського ембріона] й утримувати ці лінії клітин у недиференційованому стані в лабораторних умовах». Просто кажучи, ембріональні стовбурні клітини можна вирощувати, щоб вони продукували необмежену кількість своїх копій. У 1981 році вчені уперше спробували вирощувати ембріональні стовбурні клітини миші і отримали мільярди таких клітин!

Оскільки усі ці клітини недиференційовані, науковці сподіваються, що за допомогою біохімічних стимуляторів можна скерувати їх розвиток у бажаному напрямку й отримати усі типи клітин, які можуть знадобитися для трансплантації. Тобто стовбурні клітини вважають потенційним джерелом необмеженої кількості «запасних частин».

Дослідникам двічі вдалося перетворити ембріональні стовбурні клітини у клітини, що продукують інсулін, і пересадити їх миші, хворій на діабет. В одному випадку симптоми діабету зникли, але в другому — нові клітини виробляли не достатньо інсуліну. В інших подібних експериментах дослідники досягали часткового успіху: було відновлено функції нервової системи при травмах спинного мозку й усунено симптоми хвороби Паркінсона. У Національній академії наук США вважають, що «ці досліди дають лише надію, а не є вичерпним доказом того, що подібними методами можна успішно лікувати людину». Чому ж дослідження ембріональних стовбурних клітин людини викликають гарячі суперечки?

"Дорослі" стовбурні клітини

«Дорослі» стовбурні клітини — це недиференційовані (неспеціалізовані) клітини, які містяться у диференційованій (спеціалізованій) тканині», наприклад: у кістковому мозку, крові і кровоносних судинах, шкірі, спинному мозку, печінці, шлунково-кишковому тракті та підшлунковій залозі (Національний інститут здоров'я США). Спершу досліди показували, що «дорослі» стовбурні клітини порівняно з ембріональними мають дуже обмежені можливості. Однак пізніше в результаті експериментів на тваринах виявилось, що певні «дорослі» стовбурні клітини здатні диференціюватися у тканини, відмінні од тих, з яких вони походять.

Ізольовані з крові і кісткового мозку «дорослі» стовбурні клітини, які називають кровотворними (або гемопоетичними) стовбурними клітинами (КСК), спроможні «постійно самовідновлюватись у кістковому мозку і диференціюватись, утворюючи усі типи клітин крові» (звіт Національної академії наук), їх уже використовують для лікування лейкемії та багатьох інших захворювань крові. Тепер деякі вчені також говорять про те, що КСК можуть перетворюватися на клітини не тільки крові, але й на клітини печінки і клітини, схожі на нейрони та інші типи клітин мозку.
Дослідники у США, використовуючи інший тип стовбурних клітин з кісткового мозку миші, здається, зробили ще один значний крок уперед. Як повідомила газета «Нью-Йорк таймc», у звіті про їхні досліди, які опублікував журнал «Природа» (англ.), говорилося, що стовбурним клітинам з кісткового мозку «повною мірою властива універсальність ембріональних стовбурних клітин». Там також зазначалося, що в принципі ці «дорослі» стовбурні клітини можуть «усе, чого очікується від ембріональних стовбурних клітин». Однак перед науковцями, які займаються «дорослими» стовбурними клітинами, все ще стоять серйозні проблеми. Цих клітин мало, і їх важко знайти. Проте важливо, що медичне застосування «дорослих» стовбурних клітин не вимагає знищення ембріона людини.