В тілі людини активність калію-40 становить приблизно 4200 Бк/кг. Річна ефективна доза внутрішнього опромінення, обумовлена калієм-40, становить 0,18 мЗв, полонієм-210 — 0,13 мЗв, а радієм та продуктами його розпаду — 0,02 мЗв на рік Джерелом надходження в організм полонію та радію, окрім їжі, в значній мірі є паління.

На сучасному етапі вміст природних радіонуклідів у продуктах харчування не нормується на відміну від їх вмісту у питній воді, хоча виходячи з новітньої концепції протирадіаційного захисту, яка була запропонована Р. Кларком, питання радіологічного контролю якості продуктів харчування є актуальним.

Нині увага гігієни харчування у сфері протирадіаційного захисту зосереджена на впровадженні заходів щодо зниження всмоктування і накопичення радіонуклідів та прискорення виведення, що здійснюються на кінцевій ланці біологічного ланцюжка — "організм людини". Ці заходи є складними, іноді малоефективними, але часто це — чи не остання можливість зменшити дозу внутрішнього опромінення. Такі заходи реалізуються у двох напрямах [15]:
1. Забезпечення складу харчового раціону, у першу чергу білкового (особливо — тваринного походження ), вуглеводного (клітковина, пектини), мінерального (кальцій, фосфор, калій, залізо, йод, кобальт, мідь, цинк) і вітамінного (Е, С, В12 А, ?-каротин).
2. Використання препаратів, харчових продуктів і харчових добавок, що знижують всмоктування та накопичення радіонуклідів (сорбентів, блокаторів), а також засобів, які прискорюють їх виведення (декорпорація).

Створення екологічно чистих продуктів харчування і забезпечення ними населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, у сьогоднішній ситуації економічної скрути уявляється, щонайменше, нереальним. Тому, на наш погляд, зусилля вчених, медичних працівників, громадськості мають бути спрямовані на підвищення санітарно-гігієнічної грамотності різних груп населення контрольованих регіонів.

Корекція харчування як чинника зменшення ризику опромінення повинна здійснюватися шляхом [16]:
- вилучення з раціону найбільш забруднених харчових продуктів — деяких лісових ягід, грибів, молока та м'яса (за умови їх заміни привізними);
- забезпечення населення продуктами — носіями калію, харчових волокон, пектинових речовин, мікроелементів йоду, заліза, кобальту, селену;
- розробкою та постачанням продуктів, що зменшують накопичення радіонуклідів (продукти моря, хлібопродукти, плодоовочеві, м'ясні консерви, молокопродукти);
- розробкою та впровадженням продуктів, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення, тобто до складу яких входять радіопротектори — ?-каротин, метіонін, таурин, вітамін С, природні антиоксиданти (чорна смородина, яблучний порошок, городня зелень морська капуста та інш.)

Крім того, корекція харчування населення постраждалих районів повинна враховувати підвищення стійкості організму і до інших, не радіаційних чинників.

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на: - оптимальному забезпеченні організму поживними речовинами та енергією, відповідно науково обґрунтованим нормам харчування;
- додатковому збагаченні раціону речовинами, що зменшують надходження в організм радіонуклідів або прискорюють їх виведення (харчові волокна, альгінати, пектини);
- збільшенні споживання з раціоном біологічно активних речовин, антиоксидантів, імуномодуляторів (вітамінів, амінокислот, комплексів мінеральних солей та есенсіальних жирних кислот, біофлавоноїдів), що збільшують опірність організму до несприятливих факторів довкілля, знижують негативний вплив іонізуючого випромінювання та знижують ризик онкологічних захворювань).

2. ЗАХИСТ ОРГАНІЗМУ ВІД ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕКТИНУ
Стрімке підвищення рівня захворюваності на такі небезпечні патології, як злоякісні пухлини, алергія, туберкульоз, медики безпосередньо пов'язують з погіршенням екологічної ситуації на Землі. Загазованість повітря, забрудненість водойм промисловими відходами, радіаційні викиди, на жаль, це та реальність, в якій ми живемо. Але це зовсім не означає, що ми повинні байдуже спостерігати за тим, як руйнується наше здоров'я та здоров'я наших дітей. Цьому потрібно протистояти хоча б на тому рівні, на якому це можливо робити кожному з нас. Приміром, ми повинні знати, як знівелювати шкідливий вплив довкілля на організм, а отже, запобігти появі різноманітних захворювань шляхом їх профілактики, або хоча б поліпшити своє самопочуття. Тим паче, що українські вчені активно працюють над розробленням ефективних природних засобів захисту організму та лікування хвороб. Останнім часом інтенсивно проводяться дослідження впливу на організм людини такої природної речовини, як пектин.

Існує прямий зв'язок між екологічним станом довкілля та станом здоров'я людини. Що гірша екологія, то гірший стан здоров'я населення.

Щодо очищення організму від шкідливих речовин, які потрапили до нього, то у світовій науці є значні напрацювання в галузі еферентної (очисної) медицини. Унікальною речовиною, яка дозволяє виводити з організму чужорідні сполуки є пектин. Пектин - це полісахарид, який міститься в рослинах. Завдяки своїй структурі він захищає рослини від шкідливого впливу довкілля, а потрапивши в організм людини, відіграє ту ж роль захисника вже в ньому. Яким чином? Зв'язує і виводить шкідливі речовини. Найголовнішою особливістю цієї речовини є те, що вона, з одного боку, діє вибірково, вступає в контакт лише з токсинами, оминаючи речовини, які беруть участь у процесах життєдіяльності людини: кальцій, калій, залізо тощо; з іншого боку, запобігає всмоктуванню не окремих, а всіх шкідливих для організму речовин: важких металів, пестицидів, радіонуклідів. Рослини відрізняються між собою вмістом у них пектину. Найбільше його в яблуках, шкірці цитрусових та буряку. Саме з них добувається пектин, з якого ми готуємо пектинові таблетки.
Треба сказати, що пектином медики зацікавилися дуже давно. Приміром, відразу після появи ядерної зброї вчені стали розробляти й засоби захисту в разі її застосування. Тоді й з'явилися наукові праці, присвячені пектиновій профілактиці радіаційного впливу. В Україні медики і токсикологи мають серйозні напрацювання щодо ефективності застосування пектину в осіб, які контактували з отруйними речовинами, зокрема ртуттю. Відомо, що ця речовина настільки токсична, що в разі її потрапляння в