місцевих та регіональних концепцій і програм сталого роз-витку. В Україні розроблено декілька концепцій і програм сталого роз-витку міст та окремих регіонів.
Роль місцевої влади у підготовці Концепції сталого збалансованого розвитку м. Києва у 21 ст.
На основі Програми співробітництва Національної академії наук Ук-раїни і Київської міської державної адміністрації було розроблено Кон-цепцію сталого збалансованого розвитку м. Києва у 21 ст. Збалансований та гармонійний розвиток м. Києва має відбуватися у складі господарсь-кого комплексу України і в межах розселення Київської агломерації як столичного міста, якому притаманна роль адміністративного, культур-ного, наукового, освітнього, індустріального та туристичного центру. Метою Концепції є обґрунтування основних напрямів міської еко-номічної, соціальної та екологічної політики задля збалансованого роз-витку міста.
Правовою основою формування та реалізації соціально-еко-номічної та екологічної політики в місті є Закон України “Про столи-цю України – місто-герой Київ”. Нині розробляється Генеральний план розвитку Києва до 2020 року. Концепція сталого збалансованого розвитку м. Києва у 21 ст. стане теоретичною основою зазначеного плану. Одним із пріоритетів Концепції є удосконалення механізмів управління містом. Передбачено чітке розмежування функцій, прав і обов’язків між органами самоврядування з урахуванням особливостей здійснення виконавчої влади в м. Києві (місцеві державні адміністрації виконують паралельно функції виконавчих органів та функції держав-ної виконавчої влади на місцях).
Міська влада взяла на себе відповідальність за визначення напрямів розвитку міста на базі існуючих ресурсного потенціалу та господарсь-кого комплексу міста. Передумовою переходу до сталого розвитку є суттєві досягнення у розбудові економічного потенціалу міста – вало-вий регіональний продукт у розрахунку на душу населення значно перевищує середній по Україні. Основна маса зайнятих у госпо-дарській сфері має високий освітній рівень та відповідну кваліфікацію. Рівень безробіття в Києві – найнижчий в Україні і ста-новить 0,61 % від кількості працездатного населення за станом на 1.04.2002 р.
Соціальна політика міської влади спрямована на підвищення якості життя населення за рахунок формування відповідної інфраст-руктури міста, підвищення доходів населення (за останні чотири ро-ки цей показник збільшився в 1,7 рази) та іншими засобами соціаль-ного захисту. Зокрема, в даний час в місті виконується декілька соціальних програм та програм охорони здоров’я населення: “Зай-нятість населення”, “Турбота”, “Здоров’я киян”. У місті створюється єдина мережа центрів соціальної допомоги населення.
Такі передумови дають змогу міській владі ставити більш складні та комплексні завдання розвитку міста. У Концепції визначені ос-новні напрями та заходи і механізми щодо реалізації стратегії сталого розвитку міста. Першочергове значення має створення сприятливого господарського клімату в місті. З цією метою передбачається:*
створення високотехнологічного комплексу;*
підтримка підприємництва малого та середнього бізнесу;*
стимулювання з боку міської влади через надання пільг та допомоги в пошуку партнерів і ринків збуту для екологобезпечної продукції;*
надання конкретних гарантій з боку місцевої влади щодо захисту інвестицій;*
створення ефективної системи міжнародних зв'язків міста з парт-нерами з інших країн світу.
У Концепції передбачено прийняття довгострокової міської комп-лексної програми охорони навколишнього природного середовища, що має важливе значення в контексті переходу міста на засади сталого розвитку.
Активна позиція місцевої влади дає надію на успішне впровадження основних положень Концепції збалансованого розвитку м. Києва у 21 ст. у найближчій перспективі.
Із матеріалів Концепції сталого
збалансованого розвитку
м. Києва у 21.
Індикатори сталого розвитку (на прикладі м. Донецька)
Оцінити інтенсивність просування на шляху сталого розвитку можна за допомогою індикаторів сталого розвитку – доступних для обрахуван-ня показників соціального, екологічного та економічного стану держави або її конкретного регіону. Одним із вдалих прикладів використання та-ких індикаторів є робота, проведена в м. Донецьку.
Питання переходу м. Донецька на засади сталого розвитку розробля-лись авторами українсько-британського проекту “Роза вітрів”, роботи по якому почалися в березні 2000 р. Основним партнером в Україні було Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій об-ласті, партнер із Великої Британії – Field Studies Council, фінансова підтримка у виконанні проекту була надана Міністерством міжнародно-го розвитку Великобританії.
В основу розробки проекту покладено визначення сталого розвитку міста як такого, при якому однакову цінність мають інтереси жителів міста, бізнесу та стан навколишнього середовища.
Було створено Комітет сталого розвитку м. Донецька, до якого увійшли впливові політики, бізнесмени, вчені. За ініціативою Комітету було проведено соціологічне дослідження з метою визначення основних проблем, якими переймаються жителі міста. За результатами цього дослідження розроблено 14 індикаторів сталого розвитку міста.
1. Кількість викидів шкідливих речовин на одного жителя.
2. Середня за місяць кількість течій у міських водопровідних системах, яка була відремонтована.
3. Забезпеченість сміттєзбиральною технікою.
4. Об’єм виведених стихійних звалищ.
5. Кількість дитячих ігрових майданчиків.
6. Кількість дітей з патологіями на 1 тис. новонароджених.
7. Відсоток людей, впевнених у тому, що вони можуть впливати на хід подій особистою участю.
8. Рівень безробіття в процентах.
9. Відсоток безпритульних дітей по відношенню до загальної кількості дітей віком до 18 років.
10. Кількість злочинів на 10 тис. жителів міста.
11. Економічний ефект від упровадження заходів щодо енергозбереження.
12. Відсоток мешканців, доход яких не перевищує межі малозабезпеченості.
13. Співвідношення вартості 1кв.м житла по відношенню до середньої заробітної плати.
14. Кількість одиниць громадського транспорту на 10 тис. мешканців міста.
Ці індикатори є ефективним чинником для оцінки ситуації та обґрунтування плану подальших дій. їх також можна використовувати як засіб підвищення рівня доступу до інформації широкої громадськості.
Запропоновані індикатори були покладено в основу Концепції “Місцевого порядку денного 21 століття” для м. Донецька. Вона побудо-вана на принципі врахування інтересів кожного громадянина міста, інтеграції програми розвитку регіону в загальнодержавну політику в цій сфері та використанні досвіду європейських міст. Концепція є комп-ромісом між інтересами