Реалізовано перший етап, який включає публікацію, узгодження Концепції на сесії Донецької міської ради та впровадження пропо-зицій до Програми соціально-економічного розвитку міста. Наступні кроки пов’язані із постійним відстежуванням реального стану справ, внесенню коректив у методи та способи реалізації планів сталого роз-витку Донецька.

Звіт про розробку індикаторів

сталого розвитку м. Донецька.

Державне управління екології та

природних ресурсів у Донецькій

області. Донецьк - 2001

Концепція комплексної довгострокової програми розвитку курортно-рекреаційної галузі Криму

Шлях індустріалізації, інтенсивного розвитку землеробства і тва-ринництва на півострові викликав серйозні екологічні проблеми і пос-тупову втрату основних цінностей Криму як міжнародного курорту, що має унікальний клімат і ландшафт, багату історію, можливості для організації відпочинку і вирощування оригінальних сільськогоспо-дарських культур.

Проте курортно-рекреаційна галузь залишається провідною в госпо-дарстві Криму. На території півострова розташовано 636 санітарно-ку-рортних і оздоровчих закладів, функціонування яких дає значні надход-ження до бюджету. У зв'язку з нинішнім станом цієї галузі спеціалістами Міністерства курорту та туризму Автономної Республіки Крим, вченими і спеціалістами обґрунтовано найбільш оптимальний та перспективний шлях сталого розвитку Криму.

Було розроблено довгострокову Програму сталого розвитку Криму, спрямовану на підвищення якості життя та добробуту людей, повернен-ня Криму до числа найбільш цінних рекреаційних регіонів світу, тобто розвитку Криму як рекреаційно-сільськогосподарсько-заповідного регіону.

Уся господарська діяльність на території курортного Криму повинна співвідноситися з потребами та завданнями оздоровлення й організації відпочинку громадян. Проекти щодо розвитку промисловості, транспорту тощо мають проходити державну та громадську експертизу стосовно відповідності основним цілям і завданням курорту. В межах курортних та оздоровчо-лікувальних зон заборонена діяльність, яка може негативно вплинути на лікувальні якості та санітарний стан території. Такий підхід дасть змогу вивести курортний Крим на рівень світових стандартів, що також забезпечить розв’язання проблеми зайнятості населення.

Курортно-рекреаційний комплекс повинен стати провідним у госпо-дарському комплексі Криму. Для цього необхідно забезпечити глибоку структурну перебудову економіки з відповідним правовим та організаційно-економічним забезпеченням.

Економіка Криму повинна бути орієнтована на першочергове задоволення потреб курортно-рекреаційної галузі. Для забезпечення структур-ної перебудови економіки необхідно реалізувати ряд державних і регіональних програм, а саме:*

модернізація матеріальної бази курортно-рекреаційної галузі;*

створення власної індустрії відпочинку, що включає виробництво обладнання і технічних засобів, виготовлення сувенірів;*

організація виробництва ефективних медичних препаратів з використанням місцевої рослинної і мінеральної сировини;*

конверсія підприємств військово-промислового комплексу, металургійної і хімічної промисловості, важкого машинобудування;*

оптимізація будівельної індустрії та мінеральне-сировинного комплексу;*

створення сучасної транспортної індустрії;*

забезпечення якісного середовища на курортах Криму і санітарно-гігієнічних умов на рівні міжнародних стандартів. Одне з найважливіших завдань – перетворення сучасних міст Криму в екополіси, системи із збалансованими екологічними, економічними, соціальними елементами.

Серед екополісів, що проектуються і облаштовуються, в Криму за сту-пенем характерних структурних елементів можна виділити такі: з переважаючою ландшафтною складовою (Ласпі, Батіліман, Щебетовка);*

ландшафтно-археологічні (Інкерман, Чуфут-Кале, Мангуп);*

ландшафтно-історико-архітектурні (Херсонес);*

ландшафтно-історико-етнічні (Бахчисарай).

За видами природокористування можна виділити такі екополіси:*

науково-екскурсійні (Херсонес);*

науково-туристичні (Научний, Карадаг);*

агрорекреаційні (Судак, Новий Світ, Масандра);*

промислово-історико-рекреаційні (Севастополь, Керч). Створення нових і відбудова, реконструкція давніх екополісів – най-важливіша передумова раціонального природокористування в Криму і відродження курортно-рекреаційної галузі.

Сталий Крим. План дій:

Наукові праці Кримського

інституту природоохоронного

та курортного будівництва. –

Київ-Сімферополь. СОНАТ, 1999

Комплексна програма еколого-економічного та соціального розвитку

гірської Рахівщини.

Підходи щодо розв’язання проблем сталого розвитку гірських районів мають свої особливості, оскільки ці регіони формують кліма-тичні умови та водний режим значних територій. У них сконцентровані суттєві запаси мінеральних вод та корисних копалин. Водночас гірські екосистеми відрізняються великою екологічною вразливістю і необґрунтоване господарювання на цих територіях є вкрай небезпечним. Малі за-паси орних земель обумовлюють низький життєвий рівень населення гірських районів. Важливим є створення науково обґрунтованих прог-рам розвитку гірських районів. Однією з таких програм є Комплексна програма еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на період 1998-2005 рр. її розроблено з метою збереження унікальних природних екосистем, освоєння потужного рекреаційного потенціалу, створення на цій основі зони економічно зорієнтованого ту-ризму, оздоровлення та бізнесу. Постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо державної підтримки реалізації Комплексної програ-ми еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на період 1998-2005 років” затверджено заходи державної підтримки програми, спрямовані на вирішення питань економічного, соціального та екологічного розвитку Рахівського району.

Рахівський район Закарпатської області володіє надзвичайним рекре-аційним потенціалом. П’яту частину регіону займає Карпатський біосферний заповідник, який було засновано у 1968 році, з 1992 р. він вхо-дить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У цьому заповіднику є мало порушені або практично незачеплені людською діяльністю гірські ліси та субальпійські луки. Карпатська гірська система характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на Євро-пейському континенті. Нині діяльність Карпатського біосферного за-повідника спрямована на екологічний, соціальний та економічний роз-виток регіону, а також збереження його культурної спадщини. За-повідник е природною лабораторією для багатьох вітчизняних та науко-во-дослідних установ.

До найнебезпечніших екологічних проблем у цьому регіоні відно-сяться ерозія земель, селеві та зсувні явища, снігові лавини та повені. Ви-рубування лісів у верхів’ях басейну р. Тиси, розорювання крутосхилів призвело до значних ерозійних процесів, зсувів та катастрофічних пове-ней. Тому в Програмі значна увага приділена розв’язанню назрілих еко-логічних проблем регіону.

Упровадження основних засад сталого розвитку в Карпатському регіоні має важливе міжнародне значення. Робота, яка здійснюється в ць-ому напрямі, була схвалена та підтримана в Раді Європі й інших міжна-родних організаціях.

Отже, на Рахівщині взято курс на поступову переорієнтацію госпо-дарського комплексу у плані розвитку туристично-рекреаційної індустрії. Це дасть змогу створити нові робочі місця та розв’язати назрілі соціально-економічні проблеми регіону.

Збереження та раціональне використання ресурсів

3.1. Основні напрями енерго- та ресурсозбереження

Упровадження заходів щодо енерго-