фізико-хімічних чи тра-диційних біологічних методів, її знешкоджували термічно у спеціальних газових печах при температурі близько 1000°С, витрачаючи близько 350 куб. м газу метану на 1 куб. м води. За розробленою біотехнологією для очищення 1 куб. м цієї “мертвої води” потрібно додати до неї 0,3 кг орто-фосфорної кислоти і витратити близько 0,75 кВт/год електроенергії на її аерацію та перекачування.
У кінці 2001 р. на терміналі “Південний” нафтопроводу Одеса-Броди здано в експлуатацію станцію біологічного очищення побутових стічних вод, спроектовану і побудовану на принципі біоконвеєру. Станція вклю-чає відстійник, анаеробний і аеробний фітореактор. Саме в цих біологічних реакторах живуть і відновлюють якість води найрізно-манітніші анаеробні та аеробні бактерії, мікроскопічні гриби, водорості, найпростіші, коловертки дафнії, черви, ракоподібні, слимаки, риби та інші, а також ряска, гіацинти тощо. Якість очищеної води на даній уста-новці висока, а експлуатаційні витрати удвічі менші, ніж при тра-диційному біологічному очищенні з активним мулом, а надлишкового активного мулу практично немає.
Інформація Інституту
колоїдної хімії та хімії
води НАН України.
Поліпшення муніципального водопостачання у м. Львові
Забезпечення населення якісною питною водою є однією із пріори-тетних соціальних проблем. Унаслідок низької якості джерел водопоста-чання та незадовільного стану станцій водопідготовки питна вода в Ук-раїні значною мірою не відповідає державному стандарту якості. Нині в Україні обробляється близько 10 млрд. кубометрів питної води на рік, а вода розподіляється через водопровідну мережу довжиною 75 000 км. Найбільш вразливою ланкою всього комплексу є технічний стан водоп-ровідно-каналізаційних мереж.
Шляхи розв’язання цієї проблеми були успішно продемонстровані при реалізації проектів поліпшення муніципального водопостачання у м. Львові. Найбільш вагомі та практичні заходи були виконані за раху-нок фінансової підтримки Агентства Міжнародного розвитку США (АМР США). Роботи було розпочато в 1997 р.
Одним із напрямків роботи була заміна старих насосів на технічно більш досконалі. Це дозволило зменшити споживання енергії в обсязі 1,4 МкВт/рік.
Другим напрямом реалізації цього демонстраційного проекту була закупка та пуск в дію комплексу обладнання для цементації внутрішньої поверхні діючих та нових трубопроводів. Експлуатація цього комплексу дає змогу реабілітувати 10-12 км трубопроводів на рік та продовжити термін роботи трубопроводів до 50 років. У результаті внутрішнього це-ментування труб припиняється корозія, що значно поліпшує якість пит-ної води.
“Львівводоканал” у порядку технічної допомоги виконує роботи по внутрішній цементації трубопроводів для водоканалів сусідніх міст, Добротворської ГРЕС та “Запоріжсталі”.
Інформація “Львівводоканалу”.
3.3. Переробка відходів.
Кількість відходів, які утворюються в Україні становить від 700 до 1700 млн. тонн на рік. Основними джерелами їх утворення є гірничодобувна, хімічна, металургійна промисловості, паливно-енергетичний комплекс. Причинами утворення такої великої кількості відходів є:*
застаріла структура виробництва;*
незначний обсяг переробки відходів.
Відходи накопичуються у звалищах, відвалах шламонакопичувачах, загальна площа яких становить 160 000 га.
В цілому по Україні лише 10-12 % відходів використовуються як вторинні матеріальні ресурси. Решта складується в поверхневих сховищах, нагромаджується в териконах, відвалах тощо, їх загальна площа сьогодні досягає 160 тис. га. Місця складування та накопичення промислових і побутових відходів не відповідають умовам екологічної безпеки і знахо-дяться у незадовільному стані. Полігони були введені в дію близько 30 років тому назад, переважна частина їх переповнена, близько 300 із них не відповідають природоохоронним нормам.
Більша частина відходів, що утворюються, є вторинною сировиною та важливим джерелом забезпечення потреб економіки в ресурсах. Це стосується багатомільйонних відходів вугледобування та вуглезбагачення, золошлаків, відходів металургії тощо.
Нині в Україні дедалі частіше залучають до експлуатації накопичені відходи збагачення минулих років. Так, наприклад, у Кривбасі накопиче-но таких відходів із вмістом загального заліза 15-17 % 1670 млн. куб. м, а в Нікопольському басейні шламів із вмістом марганцю до 20 % – 217 млн. куб. м. Впровадження сучасних технологій робить переробку цих відходів економічно доцільною.
Взагалі, використання побутових та промислових відходів як вторин-ної сировини дозволяє скоротити потреби в природних ресурсах на 20-30 %. Наприклад, розрахунки Інституту проблем природокористування та екології НАН України показали, що залучення до експлуатації втрат залізорудної сировини при збагаченні, транспортуванні та виплавці зменшує на 20 % обсяги видобутку руд у Кривбасі.
В Україні існують позитивні приклади переробки та утилізації відходів, які дають суттєвий екологічний та економічний ефект.
Переробка відпрацьованих технічних мастил
Відпрацьовані технічні мастила (ВТМ) утворюються внаслідок використання моторних, трансформаторних, енергетичних та інших технічних мастил. У передових країнах половина їх збирається та пов-торно використовується як сировина для виробництва нових нафтопро-дуктів, в основному, методом регенерації та переробки на дизпаливо, бензин тощо. В Україні щорічно утворюється більше ніж півмільйона тонн відпрацьованих технічних мастил, що при нинішньому рівні їх утилізації призволить до значного забруднення навколишнього середо-вища. Переробка ВТМ за оцінками фахівців дає значний економічний ефект та відкриває новий напрям економічно вигідної та суспільне зна-чущої підприємницької діяльності.
Світовий досвід показує, що при розв’язанні проблеми поводження з ВТМ необхідно застосовувати економічні механізми, а саме, включення затрат на утилізацію ВТМ у ціну товарних мастил та забезпечення прибут-ковості підприємницької діяльності шляхом пільгового оподаткування.
В Україні розпочато роботи щодо управління поводження з ВТМ. Розроблено фінансово-економічний механізм у вигляді заставно-депозитної системи. Суть його в тому, що сума, яку при купівлі технічних мастил платить споживач складається з двох частин: ціни реалізації та застави, що перераховується на депозит визначеної структури. При здаванні ВТМ на пункті збирання внесена застава повертається споживачеві.
Завершується організація переробки ВТМ в Обухівському районі Київської області.
Інформація Київського обласного
управління екології та природних ресурсів
Відпрацювання глибоких кар’єрів на основі еколого-орієнтованої технології
Україна володіє потужною мінерально-сировинною базою, розвиток якої сприяє активізації