На підприємствах хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної промис-ловості та у виробництві мінеральних добрив основна кількість ВЕР ут-ворюється у виробництвах аміаку, метанолу, слабкої азотної кислоти, сірчаної кислоти, кальцинованої та каустичної соди, жовтого фосфору, етилену, технічного вуглецю, а також у процесах первинної та деструк-тивної (вторинної) переробки нафти. Це теплота димових газів, фізична теплота газів, що охолоджуються, твердих та рідких продуктів, охолод-жуючих рідин промивочних ванн, конденсаторів змішування, тепло-обмінників, випарних установок, теплота конденсату та відпрацьованої пари, вихлопних газів газових турбін компресорних станцій магістраль-них газопроводів, які утилізуються у спеціальних теплообмінниках для одержання гарячої води.

4.2. Соціальні та екологічні аспекти впровадження відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії.

Розвиток індустрії відновлювальних джерел енергії, дасть сприятиме наданню робочих місць для таких спеціальностей, як інженери-конструктори та інженери-технологи, менеджери, монтажники, будівельники, слюсарі опалювальних систем, фінансові працівники тощо.

Існують також великі можливості для безпосереднього залучення спеціалістів з оборонної промисловості на роботу до цієї галузі енерге-тики з мінімальними потребами в перекваліфікації. Наприклад, проекту-вання та будівництво вітрових установок потребує знань і вмінь, які застосовувалися в аерокосмічній галузі. Звичайно, з розвитком нетрадиційних джерел енергії з’явиться багато нетехнічних посад в управлінні, торгівлі, а також в канцелярській, банківській справах. Слід також зазна-чити, що робота в галузях нетрадиційної енергетики є набагато без-печнішою для людини, ніж у вугільній та ядерній промисловості, оскіль-ки не передбачає контакту з радіоактивними та токсичними матеріалами.

Порівняльні дослідження, проведені в США, із впливу на працевлаш-тування в енергозбереженні та енергетиці відновлювальних джерелах, з одного боку, та традиційній енергетиці, з іншого, показали, що більше робочих місць було створено завдяки інвестиціям у відновлювальні дже-рела енергії. Більше того, замість концентрації робочих місць, де заплано-вано будівництво електростанцій, робочі місця, створені шляхом упро-вадження технології відновлювальних джерел енергії та енергозбережен-ня, рівномірно розміщені у всіх населених пунктах, часто невеликих, де рівень безробіття значно вищий. Це є ще одним аргументом використан-ня альтернативних джерел енергії в Україні, оскільки найбільший рівень безробіття на сьогодні спостерігається саме в районних містечках та селах.

Екологічні аспекти впровадження вітроенергетики пов’язані із змен-шенням викидів сірки та відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище щодо подачі та розподілу палива. Негативний вплив вітрое-нергетики на довкілля носить локальний характер (ерозія ґрунту, зіткнення птахів із лопастями турбін, проблема шуму із застарілими мо-делями турбін). Залишки, які утворюються при виробництві біогазу, містять у собі значну кількість поживних речовин і можуть бути вико-ристані як добрива. Використання вторинних енергетичних ресурсів доз-воляє суттєво зменшити шкідливий вплив теплоенергетики на навко-лишнє середовище. Це також дозволяє значною мірою зменшити шкідливі викиди СО2, NОx, СН4, N2О, що дуже важливо в контексті скоро-чення викиду парникових газів в атмосферу.

4.3. Приклади реалізації проектів.

Донузлавська вітрова електростанція.

Автономна Республіка Крим до 80% електричної енергії отримує з інших регіонів України. Разом з тим цей регіон має значний потенціал у розвитку вітрової та сонячної енергетики. Одним із вдалих прикладів ви-користання енергії вітру є Донузлавська вітрова електростанція, яка зна-ходиться недалеко від селища Новоозерне. Тут сприятливі умови для ви-користання енергії вітру та достатньо вільних земель. Будівництво і експлуатація станції мають важливе соціальне значення для регіону. На станції отримують робочі місця по вислузі або скороченню військовос-лужбовці, а також члени їх сімей, що дуже важливо для селищ Мирний і Новоозерне, донедавна орієнтованих на виконання виключно оборон-них завдань колишнього Радянського Союзу. Будівництво та експлуа-тація станції дала змогу створити близько 130 робочих місць.

Велику увагу до розвитку вітроенергетики виявила Новоозернівська селищна рада, яка дала згоду на будівництво станції на своїх землях та брала активну участь у проведенні переговорів, що стосувалися проекту.

Нині на майданчику будуються вітрові електроустановки (ВЕУ), які випускають вітчизняні підприємства, насамперед, військово-промисло-вого комплексу на базі ліцензійних ВЕУ USW 56-100 потужністю 107,5 кВт. каліфорнійської компанії “Уіндпауер Ю.С.” (США).

На кінець 1996 р. було встановлено 53 ВЕУ, в тому числі 50 – українського виробництва. Це дозволяє забезпечувати електроенергією район Донузлаву та його околиці, а це понад 10 тисяч громадян.

Сьогодні підприємство не має заборгованостей із заробітної плати, податків і платежів всіх рівнів. Підприємством набутий значний досвід проектування, будівництва, експлуатації і ремонту ВЕС, відведення зе-мельних дільниць, в тому числі на землях пайовиків.

За минулі роки досягнуто розуміння і підтримки на всіх рівнях виконавчої і представницької влади, що є гарантією розвитку ВЕС на Донузлавській, Суданській і Чорноморській дільницях на базі ВЕУ нових поколінь потужністю 600-1000 кВт.

З 2000 року розвиток Донузлавської ВЕС ведеться насамперед за рахунок будівництва її Суданської дільниці, де вітрове навантаження обумо-вило 25 % коефіцієнта використання встановленої потужності ВЕУ.

На українських заводах за станом на 1 липня 2001 р. виготовлено 332 ВЕУ USW 56-100. Серійне виробництво доведено до 10 ВЕУ щомісяця. У виробництві задіяні 23 машинобудівні заводи України на чолі із “ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”.

Важливим аспектом є вартість енергії яка виробляється вітровими електростанціями. Щодо даного показника, то ВЕС не дуже відрізняють-ся від теплових вугільних електростанцій. Для шести українських ВЕС Національною Комісією регулювання енергетики України встановлено тариф на рівні від 15 до 18 коп. за кВт. год.

Інформація підприємства “Уінденерго”.

Енергетичний потенціал шахтного метану в Україні

та його використання

За проведеними оцінками ресурси метану у вугільних пластах в пере-рахунку на умовне паливо займають третє місце серед запасів горючих копалин на планеті після вугілля та природного газу. Але до останнього часу шахтний метан розглядався не як паливо, а тільки як небажаний