поліпшення станови-ща жінок та сприяння впровадженню тендерної рівності в суспільстві на 2001-2005 роки. Це становить ту основу, яка дає змогу поєднувати пра-цю з материнством, правовим захистом тощо.
Україною була також ратифікована Конвенція ООН про права дити-ни, у відповідності до якої була прийнята постанова Кабінету Міністрів України “Про довгострокову програму поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства і дитинства”. В 2001 році Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про охорону дитинства”.
7.2. Найбільш успішні проекти впливу основних груп населення на діяльність в контексті сталого розвитку.
Роль громадськості в реалізації екологічної оцінки впливу на навколишнє середовище в Івано-Франківській області.
Протягом 1998-2000 років для інвестиційного проекту ВАТ “Укрнафта” щодо розширення виробництва на Пасічнянському нафтогазовому родовищі в Івано-Франківській області була виконана робота щодо еко-логічної оцінки впливу на навколишнє середовище при тісній співпраці між основними секторами суспільства (урядові структури, бізнес, гро-мадськість). Це був спільний проект Агентства охорони середовища США та Програми Розвитку ООН за участю численних установ та ор-ганізацій України.
Практична реалізація проекту була відпрацьована спільно українсь-кими та американськими фахівцями. Одним із завдань Проекту була де-монстрація можливостей впровадження міжнародної визнаних проце-дур в Україні. Добрим підґрунтям в роботі стала ратифікація Верховною Радою України Орхуської Конвенції.
Було створено Наглядовий комітет Проекту та Громадська дорадча ра-да, яка активно працювала з виконавцями проекту та населенням. Постійну увагу проекту приділяли обласна та районна адміністрації, районна і сільські ради. Робота широко висвітлювалася районною газе-тою “Шлях перемоги”, обласним і районним телебаченням.
Пасічнянське нафтогазове середовище розташоване на території трь-ох селищних рад із загальною чисельністю населення близько 20 000 жи-телів, значна частина яких брала участь в обговоренні проекту на різних його етапах.
Для підтримки діалогу і зворотного зв’язку з місцевою громадою у Надвірнянському районі були організовані чотири інформаційні пунк-ти. У кожному з них знаходилася вся інформація про виконану роботу, карти, копії законодавчих актів України та міжнародних конвенцій щодо екологічної оцінки, скриньки для письмових запитань, фотостенди.
Багато людей відвідали інформаційні пункти і залишили свої пись-мові зауваження і запитання (понад 100). Виконавці проекту надавали відповідали на запитання письмово та на зустрічах усно.
Було проведено два громадських слухання: обговорення чорнового варіанту Звіту (вересень 1999) та остаточного (грудень, 1999). В обох зустрічах взяло участь приблизно по 50-60 громадян, детально обгово-рювалися альтернативи розробки родовища, на яких дискусія між вико-навцями проекту та учасниками зустрічей закінчилася схваленням про-веденої роботи та побажаннями до інвестора – реалізувати проект з усіма заходами по охороні природи.
Місцеві засоби масової інформації постійно публікували і передавали по радіо та телебаченню інформацію про хід роботи над проектом. Деякі відгуки, які були записані в інформаційних пунктах, показують, що, крім поліпшення інвестиційного проекту та його екологічної безпечності, відкритий і прозорий процес оцінки екологічного впливу сприяє усвідомленню екологічних проблем і допомагає встановленню взаєморо-зуміння і співпраці між усіма секторами суспільства.
На прохання членів Громадської ради в містах Надвірній та Івано-Франківську було проведено два одноденних семінари “Соціальне партне-рство – шлях до успіху”. Семінари були підготовлені і проведені громадсь-кою організацією “Інститут демократії імені Пилипа Орлика” (Київ).
В рамках Демонстраційного проекту була створена робоча група для підготовки рекомендацій щодо можливого удосконалення нормативної бази та практики виконання екологічних оцінок в Україні. Згідно з прин-ципами Орхуської конвенції ці рекомендації були представлені для обго-ворення на засіданні круглого столу в березні 2000 року і в травні пере-дані до Міністерства екології і природних ресурсів.
Набутий досвід щодо оцінки впливу на навколишнє середовище може й бути розповсюджений і при проектуванні та будівництві інших об’єктів.
Брошура “Екологічна оцінка:
Міжнародний проект в
Івано-Франківській області”,
К., 2000.
Підтримка жінок-фермерів.
Актуальним питанням в умовах України є зменшення рівня без-робіття, який є набагато вищим серед жінок. За даними Державного комітету статистики, на початок січня 2002 р. в Україні зареєстровано по-над мільйон безробітних, з них майже 700 тис. жінки. З іншого боку, гострою залишається проблема розвитку фермерських господарств на селі. Успішним прикладом спільного розв’язання цих соціально-еко-номічних завдань стала реалізація проекту “Підтримка жінок-фермерів України”, який втілено в життя в 1999-2001 р.р. Програмою Розвитку ООН та Радою жінок-фермерів України. Виконавчим агентством був Державний Комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Проект мав на меті підсилення статусу сільських жінок в Україні, піднесення життєвого рівня їх та їхніх сімей, підсилення підприємницьких та управлінських навичок жінок. Треба було привер-нути увагу тих установ та служб, від яких жінки-фермери очікують найбільшого визнання та підтримки: урядових структур, кредитних спілок, банків та установ.
Мета проекту була досягнута шляхом заснування мережі інфор-маційних центрів для жінок-фермерів у 10 областях України та проведен-ня на їхній базі серії навчальних семінарів з питань законодавства, бухгал-терського обліку, підготовки бізнес-планів та етики ведення бізнесу.
Впровадження інформаційних технологій в сільську місцевість значно розширило можливості жінок на селі, сприяло зростанню їхньої інформованості та освіченості зростанню статусу та добробуту. Інформаційні центри, створені в рамках проекту, по його закінченні продовжують пра-цювати на принципах самоокупності, надаючи жителям села інформацію про нові технології, юридичні консультації, пошук ринків збуту тощо. Інформаційні центри перетворились на осередки громадського життя на селі, згуртовуючи навколо себе не лише фермерів, а й представників інших сфер діяльності (вчителів, медичних працівників, школярів та ін.).
Важливе місце в проекті займає обмін досвідом жінок-фермерів з різних частин України та запрошення колег із сусідніх країн. У межах про-екту було проведено перший Жіночий Фермерський Ярмарок, спрямова-ний на розповсюдження інформації про сільських жінок в