Природа створила клітину людини як дуже складну, цілісну й досконалу систему. Вводячи в організм будь-яку лікарську речовину, особливо хіміопрепарати, ми тим самим грубо втручаємося в її функцію і діяльність організму в цілому, а то й завдаємо непоправної шкоди. А потрібно, нічого не пошкоджуючи, змусити імунну систему справитися із раковою пухлиною.—

Спочатку в мене як хірурга з 20-літнім стажем було багато сумнівів стосовно цього методу, — продовжує Микола Іванович. — Я оперував і спостерігав багато пацієнтів із раком легенів. Важко було повірити, що без операції, хімпрепаратів можна знищити пухлину. Але коли ми побачили, що злоякісні новоутворення справді зменшуються, притому досить швидко, а потім і зникають зовсім, це, зрештою, переконало нас: метод справді працює. У всіх, хто лікувався за системою Grinization — переважно це були хворі, котрі вже пройшли кілька курсів хіміотерапії, опромінення, тобто мали діагноз рак третього чи четвертого ступеня, — ми спостерігали регрес пухлини. За три тижні (мінімальний термін) пухлина практично зникала. Одним із показників ефективності методу є те, що система фагоцитозу (тобто знищення клітин-«чужаків») поліпшується в 18—20 разів. Сьогодні в світі немає синтетичних препаратів, здатних так впливати на імунну систему.

Професор Нікола Алексієв продемонстрував присутнім два рентгенівські знімки легень Цони Бєлазєлкавої. На першому видно велику пухлину, на другому її вже практично не можна було відрізнити від здорової тканини. (До речі, автор цих рядків мав можливість побачити також комп’ютерограми, на яких зміни в органах і тканинах до й після лікування видно дуже чітко). —

Жінка кілька разів на день вживала спеціально підібраний комплекс продуктів, розщеплених до рівня білків, ліпідів, амінокислот, вітамінів та інших біологічно активних складових, — розповів професор Алексієв. — Це дає змогу імунній системі зберігати свій ресурс, спрямовуючи його винятково на боротьбу з раковими клітинами. Річ у тому, що щоденна їжа, яку ми споживаємо, неповноцінна. Недостатньо перетравлені білкові продукти — ідеальне живильне середовище для гнильної мікрофлори в кишечнику, котра виробляє токсини. 50—60% ресурсу імунної системи йде на їхню нейтралізацію. У результаті вона виснажується, втрачаючи спроможність знищувати ракові клітини, утворювані в організмі. Із допомогою особливих тестів ми з’ясовуємо, які продукти для конкретного пацієнта є харчовими алергенами, аби його організм не витрачав сили на боротьбу з чужорідними речовинами. Його сили мають бути спрямовані на знищення клітин-«чужаків» і «реставрацію» імунної системи. На сьогодні ми можемо зупинити онкопроцес, не допустити розвитку метастазів. Ті, кого цікавить докладніша інформація про наш метод, можуть знайти її на нашому сайті в Інтернеті: www.wgs.cc

На запитання, із яких продуктів і інгредієнтів складається лікувальне харчування, яку вони проходять обробку, розробники методу відповідають неохоче. Воно й зрозуміло — хто ж розкриватиме ноу-хау. Віра Ілієва коротенько пояснила, що багато продуктів виробляють у лабораторних умовах. До того ж чимало з них мають онкопротекторні властивості. «Ми, приміром, вирощуємо гриби. Протягом місяця їх потрібно поливати спеціальними натуральними речовинами. Потім ці гриби висушують, перемелюють на порошок і додають у їжу. Із п’яти кілограмів м’яса після спеціальної обробки придатним для вживання у лікувальному харчуванні залишається лише один кілограм».

Технологія отримання необхідних речовин із продуктів харчування дорога, тому собівартість методу поки що дуже висока — 300 доларів на добу. Проте це не порівняти з тим, у скільки обходиться пацієнтові в західних клініках курс хіміотерапії (десятки тисяч євро).

Професор Мясоєдов також признавався, що довго не вірив в ефективність методу. «Я людина, котра дуже сумнівається, — сказав він. — Бо в моїй клініці безліч препаратів пройшли апробацію, але виявилися цілком безрезультатними, хоча на початку експерименту давали чудовий результат. У культурі тканини вони дають хороший ефект, а в клініці не працюють». —

На жаль, в онкології спостерігається певний застій, — переконаний Дмитро Володимирович. — Сьогодні наша профанація у цій справі пояснюється нерозумінням самого процесу злоякісного зростання. Рак у людини розвивається протягом п’яти-восьми років, ця патологія розвивається на клітинному рівні. І тільки коли імунітет уже повністю склав зброю, пухлина починає диктувати організму свої умови. Фактично, коли ми знаходимо пухлину у вигляді вузла, навіть маленького, це початок кінця, початок трагедії, яка чекає на людину. Для лікування злоякісних утворень ми сьогодні застосовуємо жахливі методи. Хірургічний метод, як і раніше, вважається головним, він доповнюється променевою і хіміотерапією. Але це страшні речі. У експерименті в тварини можна викликати рак, якщо вводити їй цитостатики, застосовувані при лікуванні. Променева терапія сьогодні для нас, українців, велика проблема, адже ми щодня отримуємо мікродози опромінення (наслідки чорнобильської катастрофи). Тому пошуки альтернативного лікування раку надзвичайно актуальні.

Щорічно в Україні виявляють 160 тисяч людей, котрі захворіли на рак. 50% хворих гинуть після нашого традиційного лікування, в основному від метастазів. Сучасні методи діагностики дозволяють уже на ранніх стадіях виявити патологію, але лікарі не знають, чим впливати, аби зупинити, а тим паче запобігти розвитку онкопроцесу. Отож, коли цей метод працює, його необхідно застосовувати.

Чи прийде в доступній перспективі цей метод в Україну? Передбачається, що так. Від Міністерства охорони здоров’я розробники отримали підтримку й обіцянку сприяти його впровадженню у нашій країні. Сподіватимемося