ЗМІСТ
ВСТУП
ДОКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Токсичність
Мутагенність
Канцерогенність
Екофармакологічна дія
Механізм фармакологічної дії препарату
Хіміотерапевтичний індекс
Антігерпетична активність Протефлазіду
Вивчення антігерпетичної активності препарату Протефлазід у досвідах in vitro
Вплив препарату Протефлазід на мітотичний режим і хромосоми клітин ЧЕТ, заражених вірусом герпесу
Вивчення антігерпетичної активності Протефлазіду в експериментах in vivo
Вивчення впливу Протефлазіду на хромосоми клітин кісткового мозку мишей, заражених вірусом герпесу
Вивчення впливу Протефлазіду на моделі полового герпесу
Вивчення впливу Протефлазіду на моделі герпетичного кератиту в кролів
Вивчення анті-ВІЧ активності препарату Протефлазід
Механізм дії Протефлазіду
Інтерфероногенна активність препарату в культурі лейкоцитів
Вивчення індукції інтерферону in vivo
Вплив Протефлазіду на тімідінкиназну активність у клітинах мозку мишей, заражених вірусом простого герпесу
Вплив Протефлазіду на ДНК-полімеразну активність у клітинах мозку мишей, заражених вірусом герпесу
Вивчення дії Протефлазіду на антіоксідантний статус клітин
Вплив Протефлазіду на інтенсивність свободнорадікальних процесів, індукованих пероксидом водню
Модулюючої дії, Протефлазіду на цитотоксичні й апоптичені ефекти протипухлинних препаратів
Вплив препарату Протефлазід на стан гена з-myc у культурах злоякісних лімфоїдних клітин людини
ГЕРПЕС ВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ
ЛІКУВАННЯ ГЕРПЕС ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ПРЕПАРАТОМ ПРОТЕФЛАЗІД
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЕПАРАТУ ПРОТЕФЛАЗІД У ЛІКУВАННІ ПЕРВИННОЇ ТА РЕЦИДИВУЮЧОЇ ІНФЕКЦІЇ, ОБУМОВЛЕНОЇ Herpes genitalis У ЖІНОК
ПРОТЕФЛАЗІД В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВНУТРІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ В ЖІНОК
ПОСТРЕЄСТРАЦІЙНІ КЛІНІЧНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕПАРАТУ ПРОТЕФЛАЗІД В ДАНИЙ ЧАС
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ВИКОРИСТАНИХ ПРИ СКЛАДАННІ "Інформаційних матеріалів"
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Незважаючи на те, що за останні десятиліття світовий фармацевтичний ринок поповнився десятками нових антівірусних препаратів, проблема профілактики і терапії найбільш розповсюджених інфекцій залишається актуальною.
Усі відомі до дійсного часу антівірусні препарати можна розділити на наступні групи (Ф.І.Єршов, 1998р.):
хіміопрепарати;
інтерферони;
індуктори інтерферонів;
імуномодулятори.
При удаваному різноманітті препаратів перерахованих груп більшість хворих страждаючих від вірусних інфекцій, особливо вірусними гепатитами, інфекціями ЦНС, ВІЧ (СПІДом) і ін. практично не мають безпечних ефективних терапевтичних засобів.
Вперше високоефективні препарати з рослинної сировини були використані в онкології. Так, серед широко застосовуваних цитостатиків слід зазначити вінбластін, вінкрістін, виділених з барвінку рожевого, і колхамин і колхацин, отриманих з барвінку чудового. Важливим критерієм добору речовин, одержуваних з рослин, як і хіміопрепаратів, є їх хіміотерапевтичний індекс, тобто відношення максимально стерпної концентрації (поріг дії, що ушкоджує, на неінфіковані клітини) до мінімальної специфічної активності препарату.
Особливу увагу залучають групи біологічно активних речовин рослин, що характеризуються порівняно низькою токсичністю і мають виборчу, специфічну фармакологічну дію на організм людини.
Однією з таких груп є флавоноїди, що відносяться до фенольних сполук рослин. Біологічна і фармакологічна дія флавоноїдів до дійсного часу вивчено досить широко.
Флавоноїди чи флавонові вітаміни являють собою групу біологічно активних фенольних сполук, основу молекули яких складає флавановий кисневміщуючий гетероцикл. До флавоноїдів відноситься близько 4000 різних сполук, основними групами яких є катехіни, флаванони і флавони, причому у випадку флавонів біологічною активністю володіють їхні гликозіди. Усі флавони не синтезуються в організмі тварин і надходять з рослинною їжею. Біофлавоноїди є широко розповсюдженими компонентами харчового раціону, деякі речовини цієї групи використовуються також у виді біодобавок. Хоча речовини цієї групи були відкриті вже кілька десятиліть тому назад, їхнє значення для організму тварин і людини остаточно ще не встановлено, особливо, приймаючи до уваги значну різнорідність заступників флавонового гетероциклу. Однозначно встановлено, що всі сполуки цього типу володіють антіоксідантними властивостями, завдяки чому вони виконують захисні функції в рослинах, охороняючи їх від несприятливих впливів зовнішнього середовища. Очевидно, антіоксідантна активність цих сполук має визначене значення й в організмі тварин і людини, хоча функції їхні можуть не обмежуватися лише участю в окислювально-відновних процесах [1, 2, 3].
Останнім часом показано, що деякі біофлавоноїди можуть служити як природних агентів хіміопрофілактики ракових захворювань, при цьому деякі з них, зокрема, генистеїн, роблять безпосереднє інгібіруючий вплив на ріст пухлинних клітин. Кверцетин, у даний час проходить першу фазу клінічних іспитів у якості потенційного протипухлинного препарату. У роботах ряду авторів продемонстроване гальмування росту деяких ліній пухлинних клітин у культурі під дією ряду флавоноїдів, що відносяться до різних груп [4, 5]. Разом з тим, ряд природних і синтетичних флавоноїдів інгібіруют мутагенну дію продуктів метаболичної активації бензпирена [6].
У ряді робіт було показано, що деякі флавоноїди мають противірусну активність, у тому числі й у відношенні ретровирусов [7, 8]. В останньому випадку було показано, що деякі флавоноїди мають здатність інгібірувати зворотну транскриптазу цих вірусів [7]. Цілком ймовірним може виявитися, що флавоноїди будуть інгібірувати активність і цілого ряду інших ферментів, як клітинних, так і вірусних, що може бути одним з механізмів їхньої антівірусної та антіпролиферативної дії на додаток до тих ефектів, що прямо чи побічно опосредуються антіоксідантними ефектами цих сполук.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРЕПАРАТУ
Короткий опис сполуки і біохімічних властивостей препарату.
Лікарська форма препарату "Протефлазід" - це рідкий спиртовий екстракт, отриманий з диких злакових рослин Deschampsia caespitosa L. і Calamagrostis epigeios L.
Нами вивчена фізико-хімічна сполука трав, і матеріали вивчення оформлені у виді фармакологічних статей на трави (Фармакопейні Статті до Реєстраційного Посвідчення № P.02.01/02777).
У якісному відношенні фізико-хімічні сполуки цих трав подібні: група флавоноїдів (флавони, флавонони, флавоноли) у вільній і глікозілірованій формі, стандартні для злаків амінокислоти, хлорофіли.
У ході оригінального технологічного процесу одержання препарату, екстраговані групи речовин утворюють комплексні сполуки.
Кількісно препарат Протефлазід аналізують по змісту карбонових кислот, флавоноїдів у перерахуванні на рутин.
Основними біологічно активними речовинами Протефлазіду є флавоноїди подібні кверцетину (рутину), основу молекули яких утворює флавоновий кисневміщуючий. Флавоноїди відносяться до природних фенольних сполук. Відмінність спектра флавоноїдів, що містяться в Протефлазіді від кверцетина полягає в наявності різних радикалів в ароматичній частині молекули. Від рутину речовини Протефлазіду
