Серед антибактеріальних препаратів ми віддавали перевагу антибіотикам із групи макролідів-вільпрофену (Josamycinum), що призначали 2 рази на добу по 500 мг протягом 10 днів. Нами також враховувався асоційований характер ушкодження геніталій, коли хламідії і молікути визначалися в різноманітних мікробних асоціаціях (тріхомонади, гарднерели), що впливали на наслідки перенесеного запального захворювання. Тому в комплекс протизапальної терапії був включений метронідазол (по 250 мг 4 рази на добу протягом 7-8 днів).

Призначення антибактеріальної терапії проводили на тлі призначення препаратів протикандидозної дії (медофлюкон, лінекс), а на другому етапі лікування широко використовувався препарат пробіотик - біоспорин, що призначили по 2 дози в розведенні з водою за 30 хв. до їжі 2 рази на добу per os десять днів. Одночасно проводили зрошення піхви розчином, що містив 2 дози біоспорину в розведенні в 10 ml теплої кип'яченої води. Курс лікування склав 10 днів і проводився після закінчення антибактеріальної терапії.

Оцінка ефективності лікування здійснювалася через 1 і 3 місяці на підставі:

відсутність етіологічного фактора запального процесу;

відсутність клінічних симптомів запалення (біль, виділення з полових шляхів, гіперемія слизової оболонки піхви, шийки матки, пастозності і хворобливості з боку придатків);

відсутність рецидивів захворювання в період спостереження.

Слід зазначити, що при проведенні базисної терапії стан обстежуваних жінок був стабільним протягом усього курсу лікування, у 3 (10.0 %) хворих у перші 2-3 дні спостерігалася субфебрильна температура (37.1- 37.3 С0), у 5 (16.7 %) періодичні болі в нижніх відділах животу й у 6 (20.0 %) - хворих відзначалися більш інтенсивні виділення з статевих шляхів, що поступово зникали до закінчення базисної терапії.

При проведенні комплексної терапії з Протефлазідом, через 2-3 дні від початку прийому препарату в 7 (23.3 %) хворих відзначалося значне збільшення кількості виділень з статевих шляхів, при чому в 3 (10.0 %) - зі змістом рідкого гною. У цей же період у 4 (13.3 %) з обстежених спостерігалися пустульозні висипання на шкірі стегон, спини і сідниць. У 3 (10.0 %) жінок ІІ групи відзначалося посилення болів у гіпогастральному відділі і підвищення температури тіла до 37.5 С0, що свідчить про загострення хронічного запального процесу органів малого тазу, що протікав латентно.

Таким чином, не використовуючи традиційних препаратів, що загострюють хронічний запальний процес, при призначенні Протефлазіду, загострення хронічного сальпінгоофориту спостерігалося в 14 (46.6 %) хворих. Вище зазначені ознаки загострення хронічного запального процесу геніталій, що протікав латентно, зникали протягом 2-3 днів на тлі терапії з Протефлазідом і до закінчення лікування не спостерігалися.

Слід зазначити, що при використанні вагінальних тампонів з лікувальною сумішшю, до складу якої входив Протефлазід, відзначене зменшення гіперемії слизової оболонки шийки матки і піхви протягом першого тижня проведеної терапії.

З 14 (46.6 %) хворих I групи з хронічним сальпінгоофоритом і фоновими захворюваннями шийки матки, що одержують базисну терапію, позитивні локальні зміни спостерігалися лише в 2 (6.7 %) пацієнток і вимагали додаткових лікувальних заходів. Серед 14 (46.6 %) жінок II групи з хронічним сальпінгітом і ерозіями, ендоцервіцитами була відзначена позитивна динаміка (активна крайова і мозаїчна епителізація шийки матки) у 8 (26.6 %) хворих і повна епителізація - у 6 (20.0 %) після I курсу комплексної протизапальної терапії з Протефлазідом.

Оцінюючи клінічно позитивний терапевтичний ефект серед пацієнток різних груп, слід зазначити, що він спостерігався серед 63.3% пацієнток, що одержують базисну терапію й у 83.3 % жінок, що одержують комплексну протизапальну терапію з Протефлазідом (р < 0,05).

Мікробіологічно позитивний результат зі стійким ефектом спостерігався в 18 (60.0 %) пацієнток через 1,3 місяці після проведення базисної терапії. Однак, 12 (40.0 %) жінок із хронічними запальними захворюваннями геніталій мали потребу в додатковому клініко-лабораторному обстеженні надалі і проведенні терапевтичних заходів. При мікробіологічному дослідженні, що проводилося через 3 місяці після закінчення традиційної протизапальної терапії, у жінок цієї групи повторно визначалися двокомпонентні мікробні асоціації: хламідії з молікутами в 3 (10.0 %) хворих, хламідії, мікоплазми, уреаплазми з грибами в 9 (30.0 %) випадків. (мал.3)

Через 3 місяці після проведення комплексної терапії з Протефлазідом повторно в 5 (16.7 %) пацієнток II групи виявлялися хламідії, мікоплазми, уреаплазми в асоціації з грибами; у 25 (83.3 %) жінок цієї групи був констатований позитивний мікробіологічний результат (мал. 4). Причому, у 7 жінок з високими титрами антитіл до вірусу герпесу II типу, виявлених до лікування, відзначалася нормалізація даних показників (від 1: 100 до 1: 200) через три місяці після терапії з Протефлазідом.

При використанні традиційних антибактеріальних засобів у лікуванні запальних захворювань геніталій у жінок через 3 місяці спостерігалася значна дестабілізація імунного гомеостазу: підвищення рівня сироваткового ІНФ (10.8±1.96 Од/мл, у контролі 3.0±1.9 Од/мл, р < 0.05), спонтанної (27.3±1.4 %, у контролі 15.0 ± 4.2 %, р < 0.05) і індукованої продукції ФНО (48.8 ± 5.5 %, у контролі 31.6 ± 5.3 %, р < 0.05), а також гноблення здатності клітин периферичної крові продукувати ІФН-альфа (8.0 ± 4.6 Од/мл, у контролі 50.4 ± 8.5 Од/мл, р < 0.05) і ІФН-гамма (4.0 ± 1.96 Од/мл, р < 0.05) in vitro у відповідь на адекватну індукцію, зниження співвідношення CD4(/CD8( (1.57 ± 0.2, у контролі 2.56 ± 0.35, р < 0.05) і концентрації Ig G у сироватці крові (6.26 ± 1.1 г/л, у контролі 11.5 ± 1.8 г/л, р < 0.05).

Включення Протефлазіду в комплексну терапію запальних