Ліве передсердя сполучається з лівим шлуночком за допомогою лівого передсердно-шлуночкового отвору (ostium atrioventriculare sinistrum), що закривається лівим передсердно-шлуночковим, або митральнам, клапаном (valva mitralis). Цей клапан складається з двох стулок, що формою та будовою нагадують стулки тристулко-вого клапана (Рис. 6). Передсердно-шлуночкові клапани відкри-ваються під час скорочень передсердь і закриваються під час ско-рочень шлуночків.

З правого шлуночка починається легеневий стовбур, отвір яко-го називається отвором легеневого стовбура, а з лівого шлуночка — аорта з аортальним отвором. Отвори цих судин також мають клапа-ни, які називають клапанами легеневого стовбура та аорти (Рис. 7). Кожен із клапанів побудований з трьох півмісяцевих васлінок. Кожен отвір має по три заслінки, що прикріплюються до стінок отвору подібно до накладної кишені.

У праве передсердя відкриваються верхня та нижня порожнисті вени, їхні отвори клапанів не мають. Крім порожнистих вен у це передсердя відкривається вінцева пазуха. У ліве передсердя відкриваються отвори чотирьох легеневих вен.

Рис. 5. Порожнини правої половини серця:

1 — аорта; 2 — гребенясті м'язи; 3 — судини серця; 4 — правий передсердно-шлуночковий (тристулковий) клапан; 5 — міокард; 6 — сосочкові м'язи; 7 — порожнина правого шлуночка; 8 — епікард; 9 — верхівка серця; 10 — м'язові перекладки; 11 — сухожилкові струни; 12 — устя вінцевої пазухи серця; 13 — заслінка вінцевої пазухи; 14 — заслінка нижньої порожнистої вени; 15, 16 — нижня порожниста вена; 17 — овальна ямка; 18 — верхня порожниста вена.

Рис. 6. Порожнини лівої половини серця:

1 — права верхня легенева вена; 2 — устя правої нижньої легеневої вени; 3 — ліва нижня легенева вена; 4— устя лівої нижньої легеневої вени; 5 — міжпередсердна перегородка; 6 — судини серця; 7— міжшлуночкова перегородка; 8 — лівий передсердно-шлуночковий (митральний) клапан; 9 — сухожилкові струни; 10 — сосочкові м'язи; 11 — міокард; 12 — м'язові перекладки; 13 — ендокард; 14 — епікард; 15 — правий передсердно-шлуночковий (тристулковий) клапан; 16 — устя венозної пазухи; 17 — гребенясті м'язи; 18 — праве вушко; 19 — устя нижньої порожнистої вени; 20 — овальна ямка.

Основна маса серця складається з серцевої посмугованої м'язової тканини, що утворює міокард (myocardium). М'язові волокна передсердь і шлуночків прикріплюються до волокнистих кілець, що оточують передсердно-шлуночкові отвори. Таким чином, м'язи передсердь та шлуночків незалежні один від одного. Синхронне скорочення передсердь та шлуночків стає можливим внаслідок існування серцевої провідної системи, що складається із пазушно-передсердного та передсердно-шлуночкового вузлів і провідних м'язових волокон (Рис. 8).

Пазушно-передсердний вузол розміщується у стінці правого передсердя, біля отвору верхньої порожнистої вени. Він складається з міоцитів вузла (які бувають округлі або видовжені) і формою нагадує трикутник. Слід зазначити, що в ньому закінчується велика кількість волокон автономної нервової системи.

Рис. 7. Клапани аорти:

1 — аорта (розрізана та розвернута); 2 — ліва вінцева артерія; 3 — вузлик клапана аорти; 4 — ліве вушко; 5 — півмісяцеві заслінки; 5 — лівий передсердно-шлуночковнй (митральний) клапан; 7 — сухожилкові струни; 8 — сосочкові м'язи; 9 — лівий шлуночок; 10 — устя правої вінцевої артерії; 11 — пазухи аорти.

Рис. 8. Провідна система серця (схема):

1 — пазушно-передсердний вузол; 2 — передсердно-гіїлуночковий вузол; 3 — передсердно-шлуночковнй пучок; 4 — права та ліва ніжки передсердно-шлуночкового пучка; 5 — нервово-м'язові волокна; 6 — міжшлуночкова перегородка; 7 — правий передсердно-шлуночковий клапан; 8 — нижня порожниста вена; 9 — отвір вінцевої пазухи серця; 10 — верхня порожниста вена.

Передсердно-шлуночковий вузол лежить у міжпередсердній перегородці біля отвору вінцевої пазухи. Він також побудований з міоцитів, а від нього відходять провідні м'язові волокна. Ці волокна об'єднуються в стовбур, який проходить уздовж правого боку перед-сердно-шлуночкової перегородки й біля верхнього краю міжшлуночкової перегородки поділяється на праву та ліву ніжки, що опускаються вниз по її протилежних боках. Ніжки розгалужуються на гілки, що розміщуються між м'язовими волокнами шлуночків. Доведено, що вузли провідної системи є центрами збудження, звідки воно поширюється на м'язи передсердь та шлуночків.

Кількість м'язових волокон у передсердях та шлуночках неоднакова, що залежить від їхньої функції. У передсердях їхня кількість майже однакова, бо вони виштовхують кров тільки в шлуночки. Кількість м'язових волокон і їхня маса в стінках лівого шлуночка значно більші, ніж у стінках правого, тому що лівий шлуночок виштовхує кров у велике коло кровообігу, а правий — у мале.

Міокард кожного із передсердь складається з поверхневого — поперечного та гликобого — петлеподібного шарів. Петлеподібні пучки м'язових волокон випинаються в порожнину передсердь і утворюють гребенясті м'язи.

Міокард шлуночків побудований з трьох шарів: зовнішнього — поздовжнього; середнього — колового та внутрішнього — поздовжнього. Зовнішній та внутрішній шари спільні для обох шлуночків і переходять один у другий біля верхівки серця. Внутрішній шар формує сосочкові м'язи. Від верхівок цих м'язів до стулок клапанів тягнуться сухожилкові струни, які під час скорочення шлуночків не дають їм вивернутись у передсердя.

Поверхня міокарда, обернена у порожнину серця, вистелена ендокардом (endocardium), який побудований з ендотелію, підендотеліального та м'язово-еластичного шарів. Ендокард утворює вищезгадані клапани, причому до їхнього складу входять усі його шари. Ендотелій та підендотеліальний шар продовжуються у внутрішню оболонку судин, що відходять від серця.

Вікові, статеві та індивідуальні особливості серця і судин

Серце новонароджених відрізняється від серця дорослих головним чином тим, що між передсердями знаходиться овальний отвір, обмежений складками ендокарда. В нормальних умовах цей