У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


РЕФЕРАТ

на тему:

Нещасні випадки.

Значення першої медичної допомоги

ПЛАН

1. Поняття ризику і небезпеки

2. Завдання медичної служби під час стихійних лих і техногенних аварій

3. Травми, нещасні випадки під час аварій на транспорті.

Дитячий травматизм і його профілактика

1. У процесі свого розвитку людство пристосувалося і продов-жує пристосовуватися до умов довкілля, що постійно змінюються. Нині нас оточує майже штучне середовище існу-вання — техносфера. Перетворюючи навколишнє середовище, людина намагалася досягти зменшення впливу потенційних чи реальних факторів небезпеки. В цьому напрямі вона досягла значних успіхів: середня тривалість життя в Європі у XIX ст. становила близько 40 років, а в XX ст. зросла до 75 років. Однак поява складних і енергоємних підприємств з розвину-тою інфраструктурою створила проблему безпеки населення. Остання тепер залежить від надійності обладнання, точності та правильності дій персоналу. З підвищенням складності керу-вання обладнанням зростає і рівень небезпеки.

Під поняттям небезпека розуміють такі чинники, котрі мо-жуть завдати шкоди здоров'ю людини, створити загрозу для життя, утруднити функціонування різних систем органів. Мається на увазі негативний вплив довкілля, загострення соціально-політичних ситуацій, неконтрольована технологіч-на діяльність. Один з можливих варіантів класифікації видів небезпеки подано на схемі 1.

С х е м а 1. Класифікація видів небезпеки

Як бачимо, небезпека зумовлюється надзвичайними ситуа-ціями і виникає при соціально-політичних конфліктах, техно-генно-антропогенних аваріях і катастрофах, а також під час стихійних лих.

Масштаб поширення небезпеки буває локальним (ре-гіональним) або глобальним, що охоплює значну територію. Наприклад, налипання снігу на дротах ліній електропоста-чання може призвести до надзвичайної ситуації в окремому регіоні, а смерч, тайфун спричинюють негативні наслідки не тільки в місці свого утворення, а й на шляху проходження. Негативні наслідки чорнобильської катастрофи відчутні май-же в усіх країнах світу.

Соціально-політична небезпека — це наслідок нестабільної політичної ситуації в країні, економічного спаду, кризи вироб-ництва, міжнаціональних конфліктів і сутичок, під час яких може виникнути напружена обстановка в суспільстві.

Техногенно-антропогенна небезпека виникає під час аварій на енергетичних і біохімічних об'єктах, транспортних кому-нікаціях. Аварії часто бувають пов'язані з катастрофічними змінами у біосфері. Внаслідок їх порушується господарський ритм, гинуть люди, витрачаються кошти на ліквідацію. Прикладом може бути вже згадана аварія на Чорнобильській АЕС.

Природні небезпеки є результатом дії стихійних сил приро-ди. Вони нерідко призводять до тяжких наслідків. Так, смерчі утворюються близько 700 раз на рік, в результаті чого гине майже 120 осіб. У кожному випадку охоплюється територія приблизно у 2,5 км2, а матеріальні збитки сягають 70 млн. до-ларів. Але природні стихійні лиха не бувають довготривалими і не викликають негативних наслідків у біоценозах, хоча можливі тимчасові негативні зміни.

Для оцінки небезпеки існує поняття «ризик». Ризик — це вірогідність втрат чи ушкоджень за певний проміжок часу.

Жодній людині протягом життя не може бути гарантована повна безпека. Кожний з нас мусить щоденно уникати ризику і долати небезпеки, пов'язані із захворюваннями, природними катастрофами, аваріями тощо. Індивідуальний ризик оцінюєть-ся вірогідністю загибелі окремої людини. В таблиці 1 наведені значення ступенів індивідуального ризику залежно від різних причин.

Поняття індивідуального ризику складається з кількох систематичних груп ризику, якими є, наприклад, ризик природних катастроф, екологічний ризик, ризик диверсій, ризик захворювань тощо. Крім того, різні чинники можуть накладатися один на одного, що, звичайно, збільшує загальний індивідуальний ризик.

Припустимим вважається ризик, який не призводить до зниження середньої тривалості життя людини, тобто компенсується зусиллями медиків.

Таблиця1. Ступені індивідуального ризику

Причини або місце нещасного випадку | Ступінь ризику

Автомобільний транспорт | 3 · 10-4

Падіння | 9 · 10-5

Пожежа та опіки | 4 · 10-5

Утеплення | 3 · 10-5

Отруєння | 2 · 10-5

Вогнепальна зброя | 1 · 10-5

Промислове обладнання | 1 · 10-5

Водний транспорт | 9 · 10-6

Повітряний транспорт | 9 · 10-6

Електричний струм | 6 · 10-6

Залізничний транспорт | 4 · 10-6

Урагани, блискавки, торнадо | 5 · 10-7

Отже, головним завданням медичної служби слід вважати попередження нещасних випад-ків, профілактику захворювань, іншими словами, зменшення індивідуального ризику кожного члена суспільства. Ця мета може бути досягнута такими засобами:*

попередженням виникнення і розповсюдження масових інфекційних захворювань серед населення;*

забезпеченням належного санітарного стану в житлових помешканнях і на підприємствах;*

профілактикою травматизму, особливо серед дітей;*

поширенням серед населення елементарних медичних знань;*

своєчасним поданням усіх видів медичної допомоги хворим та потерпілим, їх лікуванням з метою якнайшвидшого від-новлення здоров'я.

2. У випадку стихійного лиха чи аварії необхідно негайно організувати медичну допомогу населенню. Велике значення має саме своєчасне подання людині допомоги відразу після ушкодження, само- і взаємодопомога, доставка потерпілих з місць аварій чи стихійних лих у лікарні та інші медичні заклади.

Зміст заходів з надання першої допомоги населенню зале-жить від виду стихійного лиха, тому надзвичайно важливо зна-ти характеристики кожного з них, щоб бути готовим до тих чи інших дій в разі нещасного випадку. Стихійне лихо — це явище природи, що виникає раптово, має надзвичайний перебіг подій, призводить до порушення нормального життя населен-ня, інколи до загибелі людей, знищення матеріальних ціннос-тей. Далі наведено перелік стихійних лих, які найчастіше можуть траплятися в Україні, та вказано короткі медичні характеристики ураження населення.

Землетрус — могутній прояв внутрішніх сил Землі, який супроводжується підземними поштовхами та коливаннями земної поверхні. Сила землетрусу оцінюється за дванадцяти-бальною шкалою Ріхтера — від дуже слабких і непомітних (1—2 бали) до могутніх поштовхів (10—12 балів), що призво-дять до повного руйнування будівель, комунікацій. Основна територія України знаходиться в сейсмічно мало активному регіоні. Виняток — Автономна Республіка


Сторінки: 1 2 3 4 5