лікування хворих. Невідкладну допомогу тяжкохворому надають вдома і лише після цього його госпіталізують. Необхідно якомога швидше промити шлунок і кишки з метою звільнення від мікробів і токсинів.
Промивають шлунок за допомогою шлункового зонда чи беззондовим методом. Для промивання краще використовувати пере-варену воду або 2 % розчин натрію хлориду. Промивати потрібно до відходження чистої води. Перевагу надають промиванню зондом, тому що воно краще очищає шлунок. За допомогою сифони0,, клізми очищають кишечник. При колапсі негайно вводять глюкортикоїди і судинні препарати (кордіамін, мезатон).
Для подальшого виведення токсинів, що залишились у трав-ному каналі, дають всередину сорбенти: силлард П по 2-3 г 3-4 рази на добу, активоване мікросферичне вугілля марки СКН до-зою 45 г одноразово або 10-15 г на воді 3-4 рази на добу 2-3 дні підряд. Препаратом вибору може бути ентеродез, поліфепан. Раннє застосування ентеросорбентів сприяє швидкому поліпшенню са-мопочуття і зниженню інтоксикації, запобігає ускладненням.
За клінічними показаннями проводять регідратаційну і дезінтоксикаційну терапію. Для цього застосовують ізотонічний розчин натрію хлориду, трисіль, ацесіль внутрішньовенне. При вираженому зневодненні сольові розчини доцільно почати вво-дити внутрішньовенне ще на догоспітальному етапі. Якщо при-пинилось блювання, краще перейти на оральну регідратацію. Пре-паратами вибору для оральної регідратації є глкжосол і регідрон. Розчини дають пити підігрітими до 36-38 °С по 50-100 мл кожні ) 10-15 хв, усього 2-5 л залежно від ступеня зневоднення. Можна застосовувати також відвар сушених яблук, родзинок.
Антимікробну і протизапальну дію мають напари та відвари таких лікарських рослин, як петрушка городня, ромашка аптечна, м'ята перечна, звіробій звичайний, кріп городній та інші.
Для нормалізації травлення в кишках можна застосувати ферментні препарати (фестал, ензистал, мезим-форте).
Як правило, антибактерійну терапію при харчових токсико-інфекціях не застосовують, оскільки захворювання має схильність До самовиліковування, короткотривалий перебіг, частіше спричи-нюється мікробами, на які антибіотики і сульфаніламідні препа-рати діють слабо. Антимікробні препарати можуть посилити роз-виток дисбактеріозу. Лише при тяжких формах хвороби з виникненням коліту призначають фуразолідон або ніфуроксазид. Антибіотики дають у випадку виникнення сепсису. Після припи-нення блювання хворому призначають дієту № 4, а з нормалізацією випорожнень переводять на дієту № 2. Перед виписуванням зі стаціонару хворому призначають дієту № 15.
Зі стаціонару виписують після нормалізації випорожнень і ператури тіла. Працівників харчових об'єктів і осіб, які до них прирівняні, виписують за тих самих умов з одним негативним результатом посіву калу. Якщо призначались етіотропні серед-ники, кал на дослідження беруть через 2 дні після їх відміни.
Диспансеризація не проводиться.
Профілактичні заходи. Профілактика передбачає дотри-мання санітарно-гігієнічних правил на підприємствах харчової промисловості і громадського харчування, зберігання продуктів, що швидко псуються. До роботи з продуктами харчування не допускають осіб, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, пронос. Потрібно забезпечити санітарний контроль за забоєм тварин, перевезенням і збереженням м'ясних продуктів. Важли-во не допустити забруднення харчових продуктів виділеннями домашніх тварин, гризунів, птахів, мухами. Необхідно пропагувати знання з харчової санітарії серед населення і навчити санітарно-гігієнічному мінімуму працівників продовольчих магазинів, підприємств громадського харчування і з переробки харчових продуктів.