Мал. 3.2 Рослинність узбережжя Білого Черемошу в районі Верхніх Гриняв.

Розділ 4. Лікарські рослини Північних Гриняв 4.1 Флора лікарських рослин

Місцевість характеризується досить холодним кліматом, де переважають бурі гірсько-лісові ґрунти, тому флора лікарських рослин, як і інших - не дуже багата.

Арніка гірська (Arnica Montana L). Зростає на полонинах і високогірних галявинах. Це багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 15-18 см. Кореневище тонке, повзуче. Стебла висхідні або прямостоячі, густо облистнені, вгорі розгалужені. Листки чергові, цілісні. Квіти блідожовті, зібрані в невеликі кошики, що утворюють на верхівці стебла нещільне щитковидне суцвіття. Для виготовлення ліків збирають листя та верхівки квітучих рослин. Ліки виготовленні з арніки гірської вживають при кровотечах різної етіології, при болючих місячних, при спазмах шлунка, кишечника, при колітах, ревматизмі, зовнішньо як антибактеріальне та в'яжуче. Свіже потовчене листя прикладають до виразок, гнійних ран і таких, що кровоточать.

Беладонна звичайна (Atropa belladonna). Росте на узліссі, вирубках. В медицині використовують цілу рослину.

Баранець звичайний (Dycopodium selago L). Зростає на кам'янистих полонинах, у високогір'ї. З лікувальною метою використовують траву.

Бузина чорна (Sambucus nigra). Зустрічається вона на території Верхніх Гриняв досить рідко. Росте серед чагарників. Квіти жовтувато-білі, пахучі. Зрілі плоди - чорно-фіолетові ягоди з трьома кісточками. Серцевина у пагоні - біла. Цвіте в червні - липні. Плоди дозрівають в серпні-вересні.

Збирають молоді листочки, кору молодих гілок весною, квіти під час цвітіння, плоди-зрілими.

У народі найчастіше вживають квіти бузини чорної при простудних захворювань як потогінний та жарознижуючий засіб, а також як сечогінний і кровоспинний. Молоді весняні листочки приймають як делікатне проносне при хронічних запорах. Відвар коренів і кори приймають при хворобах нирок, при водянці та діабеті.

Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris). Зростають поблизу помешкань, на узліссях. Рослина з прикореневою розеткою пірчасто-розсічених листків і прямим, іноді галузистим стеблом, на якому листки дрібні або виїмчастозубчасті. Плоди у формі сердечка або сумочки. Білі дрібні квітки зібрані в довгу волоть. Рослина цвіте з квітня до вересня поступово від низу пагону до верху.

Збирають траву, зрізуючи її під час цвітіння, коли плодики з'явилися лише знизу. У траві грициків виявлено: вітаміни К і С, флавоноїди (глікозид, діосмин), органічні кислоти (фумарова, винна, яблучна, лимонна), аміни (холін, ацетилхолін, тирамін), багато калію.

Напар грициків приймають при хворобах печінки, жовчних і ниркових каменях, при хворобах нирок та сечового міхура, при різних розладах обміну речовин. Такий же напар п'ють жінки у передклімактеричний період при виснажливих маткових кровотечах. Сік з грициків лікує ревматизм та проноси, приймають при кровотечах з носа. Грицики протипоказані при вагітності і тромбофлебіті.

Деревій звичайний (Achillea millefolium). Росте на лісових галявинах, біля узлісь на схилах. Стебло деревію пружне, пряме, трохи волосисте, як і листки. Кореневище повзуче з пагонами. Квіти білі, дрібні. Запах бальзамічний, приємний цвіте з другої половини травня до кінця літа. Заготовляють траву, листки і квіти у період його цвітіння.

Сік з листя деревію п'ють для посилення апетиту, поліпшення обміну речовин, при хворобі печінки та жіночих хворобах. Настій з сухих листків приймають при геморої, чиряках, носових та інших кровотечах, при сильному серцебитті, при запаленні сечового міхура, при спазмах в шлунку при метеоризмі.

Трава деревію збільшує кількість тромбоцитів у крові. Протиалергічна дія трави дозволяє з успіхом застосовувати деревій при діатезах екземі, кропивниці, бронхіальній астмі. Також використовують деревій в зборах лікарських трав для лікування різного роду астенічних станів, неврозів, істерії.

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum). Росте на пагорбках, галявинах, між чагарниками. Стебла прямі, двогранні, в горі розгалуження. Листки овальні або довгасті, гладенькі, з безліччю ніби проколотих, по краях чорних плямок, що просвічуються. Квітки яскраво-жовті, з бурими цяточками, зібрані у щитовидні суцвіття. Плід - багатонасінна коробочка, що розкривається. Смак рослини терпкий, запах ніжний специфічний. Цвіте в червні-серпні. Збирають під час цвітіння, частково на початку цвітіння, коли ще більшість квіток у бутонах. Звіробій на організм людини діє як в'язуче, збуджує апетит, поліпшує функцію кишечнику, як сечогінне і загоююче, при лікуванні кам'яної хвороби печінки, розладів шлунка і кишечнику, сечового міхура, ряду жіночих хвороб, захворювань легенів, запальних процесів, наривів, виразок, чиряків, висипів на тілі, ревматизмі.

Конвалія травнева (Convallaria majalis). Росте у хвойному та мішаному лісі. Це рослина з повзучим кореневищем, від якого відростають вгору квітконосні стебельця, на яких розміщаються білі квітки з квітконіжками. Це стебельце прикрите біля основи піхвовими листками, вище яких два великі листки еліптичної або овальної форми, які обхоплюють стебло. Цвіте в травні-червні. Зрілий плід - червона ягода для виготовлення ліків використовують окремо квіти, листки і траву рослин.

Усі частини рослини містять глікозиди, що діють на серце. З квіток конвалії готують спиртову настойку, яку вживають при хворобах серця, особливо при вадах серця. Також приймають при безсонні, тужливому настрої, нерівномірному битті серця, при базедовій хворобі вірусній жовтяниці, деяких жіночих хворобах, при істерії та епілепсії. Зовнішньо використовують для примочок, компресів на хворі очі, для полоскання горла при ангінах.

Кропива дводонна (Urtica dioica). Росте як бур'ян у садках та на узбіччі доріг. Кропива багата залізом, різними мікроелементами, містить вітаміни групи В, К. З лікувальною метою використовують листки, корені та насіння.

Свіжий сік приймають при харканні кров'ю, носових, гемороїдальних кровотечах. Настій з листя приймають при малярії, при хронічних шкіряних захворювань, прищах, висипках, чиряках, при ожирінні, цукровому діабеті, ревматизмі, екземі, діатезі. Відвар з коренів приймають