Зазначена симптоматика повного розри-ву матки буває не завжди. Частіше трапля-ються менш виразні ознаки розриву матки, особливо при його гістопатичній та трав-матичній етіології. У таких випадках треба враховувати додаткові симптоми розриву матки, властиві окремим акушерським ситуаціям при даній патології, наприклад, якщо акушерська операція — внутрішній поворот плода на ніжку або декапітація — спочатку не вдалася, незважаючи на певні зусилля, а потім несподівано легко завер-шилася. У такому разі треба під наркозом увійти рукою у порожнину матки, відок-ремити і виділити послід і дуже ретельно перевірити цілість усієї стінки матки, потім оглянути шийку матки за допомогою дзер-кал. Те саме показане при будь-якому піхвовому розродженні з приводу загроз-ливого розриву матки, при кровотечі у послідовий період, після безуспішних спроб виділити послід зовнішнім прийомом за допомогою методів Гентера та Креде.

Додатковою діагностичною ознакою може бути наявність крові у сечі, отриманої за допомогою катетеризації, що може свід-чити про супутню розривові матки травму сечового міхура або бути наслідком над-мірного стискування стінки сечового міхура між голівкою плода й тазом матері.

Важче діагностуються неповні розриви матки, які не проникають у черевну порож-нину. Плід у таких випадках перебуває у порожнині матки, а інколи народжується самостійно, оскільки пологова діяльність після неповного розриву матки припи-няється не завжди. При цьому важливою ознакою неповного розриву матки є поява та збільшення заочеревинної гематоми. Вона виявляється з боку лівої або правої здухвинної ділянки поряд з маткою як м'я-ка без чітких контурів пухлина, причому збільшення гематоми поєднується з посту-пово наростаючою картиною геморагічного шоку: блідість шкірних покривів, при-скорений пульс, зниження артеріального тиску, падіння вмісту гемоглобіну в крові. Важливою діагностичною ознакою є наяв-ність болю під час пальпації в ділянці ниж-ньої частини живота, особливо на тому боці, де розташована гематома.

Додатковою діагностичною ознакою при неповному розриві матки є різкий біль у ділянці крижів, який віддає у праву або ліву ногу з боку гематоми. У деяких випадках крізь розрив стінки матки в навколоматкову клітковину й далі крізь навколоміхурову — на передню черевну стінку проникає повітря, що зумовлює крепітацію (відчуття хрусту) під час пальпації живота — це дуже важли-вий симптом розриву матки.

Під час піхвового дослідження відчува-ється, як рухається голівка, її легко відсунути вгору, хоч незадовго до цього вона була фік-сована у вході в малий таз. Для розриву матки характерна поява зовнішньої крово-течі із заочеревинної гематоми, якщо від-сувається голівка. Для уточнення діагнозу розриву матки відразу після пологів слід провести ретельне ручне обстеження порож-нини матки та оглянути шийку матки й склепіння піхви за допомогою дзеркал.

Розрив матки по рубцю діагностується за фактом наявності неповноцінного рубця на матці і за симптоматикою атипового розриву матки. Інколи симптоми розриву матки по рубцю бувають настільки стертими, що їх вважають за прояв різних терапевтичних захворювань, і правильний діагноз встанов-люється надто пізно, тобто тоді, коли розвивається картина перитоніту або непрохід-ності кишок. Тому для уточнення діагнозу у всіх випадках, коли можна запідозрити розрив матки, відразу після народження дитини або в будь-який день післяполо-гового періоду необхідно зробити ретельне ручне обстеження порожнини матки. Якщо виконати його неможливо, допустиме дуже обережне зондування порожнини матки.

Прояви рідкісних форм розриву матки, зумовлених порушенням її стінки ворсин-ками хоріона, подібні до проявів порушеної позаматкової вагітності: слідом за раптово виниклим нападом болю у животі роз-вивається картина гострої внутрішньої кровотечі. Діагностика цього розриву дуже важка, оскільки матка залишається м'якою, майже безболісною, серцебиття плода не порушується. Ознаки прогресуючого недо-крів'я змушують лікаря вдатися до операції.

Лікування завершеного

розриву матки. Реанімаційні заходи

Розрив матки завжди супроводжується кровотечею, геморагічним шоком, порушен-ням гемодинаміки та пов'язаними з ними змінами гомеостазу. Тому лікування розриву матки має включати в себе багато необхідних компонентів, об'єднаних у поняття «реані-маційні заходи», виключення навіть одного з них може звести нанівець усю терапію.

Реанімаційні заходи при розриві матки складаються з трьох головних моментів: зупинення кровотечі, повноцінне знеболю-вання з тривалою штучною вентиляцією легенів та трансфузійно-інфузійна терапія. Усі ці ланки реанімаційної тактики викону-ються не почергово, а водночас, терміново, тому що тільки невідкладність виконання всіх компонентів реанімації при розриві матки може врятувати життя роділлі.

Для того щоб зупинити кровотечу після діагностування розриву матки, треба не-гайно зробити череворозтин. Із черевної порожнини видаляють плід, послід і кров, що вилилася туди, а в разі великих розривів та інфікування матки роблять надпіхвову ампутацію або екстирпацію матки. Перед операцією попереднє розродження крізь піхву не рекомендується, оскільки будь-яка спроба призводить до збільшення розриву, додаткової крововтрати та погіршення стану хворої. Вибір обсягу операції залежить від важкості стану хворої, характеру та вели-чини ушкодження матки та інших моментів, сукупність яких оцінюється у кожному кон-кретному випадку. Якщо операція прово-диться на тлі перитоніту, у всіх випадках необхідно робити екстирпацію матки й добре дренувати черевну порожнину після ЇЇ ретельної попередньої санації.

Наприкінці операції треба провести реві-зію сечового міхура та прилеглих відділів кишківника.

Повноцінне знеболювання найкраще за-безпечується ендотрахеальним наркозом (ефірно-кисневим або сумішшю закису азо-ту з киснем) у поєднанні з міорелаксантами та апаратною штучною вентиляцією легенів. Глибоке знеболювання необхідне не тільки для проведення череворозтину. Неефективне знеболювання або відсутність його посилює травматичний компонент шоку й погіршує