Для контролю за реакцією хворих на купання рекомендується реєструвати пульс, дихання, артеріальний тиск, спірометрію (до і після купання), враховувати суб'єктивні відчуття хворого (холодно, прохолодно, озноб, стомлення і т. д.). Реакції на купання оцінюються як фізіологічні, фізіологічні з напругою резервів, патологічні.

Свідчення для морських купань визначаються залежно від характеру захворювання, з урахуванням мікрокліматичних умові зовнішнього середовища (температура води, ЕЕТ) і в основному відповідають таким при повітряних ваннах. При цьому треба враховувати, що хворим гіпертонічною хворобою IIБ стадії, ішемічною хворобою серця з нерізким больовим синдромом при недостатності кровообігу I—II ступеня, з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання у фазі ремісії або тривалого загострення при дихальній недостатності I—II ступеня, з початковим церебральним атеросклерозом і скороминущими порушеннями мозкового кровообігу купання призначаються при температурі води не нижче 20 °С, при ревматизмі з мінімальною активністю процесу, хронічному нефриті без вираженої недостатності нирок купання проводяться при температурі води не нижче 24°С. При гіпертонічній хворобі I стадії, при недостатності кровообігу I ступеня, при неспецифічних захворюваннях органів дихання у фазі ремісії, з дихальною недостатністю I ступеня, з підвищеною масою тіла купання можуть призначатися при температурі до 16—17 °С, а в окремих випадках для загартованих осіб і при нижчій температурі.

Протипоказані морські купання хворим що лихоманить, з гострими захворюваннями ревматичного характеру, із захворюваннями периферичної нервової системи (радикуліти і ін.), суглобів, нирок, при явищі їх недостатності, з бронхіальною астмою з частими нападами, епілепсією, з високим ступенем виснаження організму, з схильністю до кровохаркань, при серцево-судинній і легочно-серцевій недостатності II—III ступеня. Хворим гіпертонічною хворобою купання протипоказані при схильності до судинного кризу, при виражених порушеннях мозкового, коронарного і ниркового кровообігу. Хворим ішемічною хворобою серця і судин купання протипоказані за наявності аневризму серця і судин, прогресуючої або частково рецидивуючої коронарної і серцевої недостатності у вигляді частої і наполегливої стенокардії, аритмії, при проявах серцевої астми і порушенні кровообігу II ступеня і вище; при поєднанні з іншими захворюваннями: гіпертонічною хворобою II—III стадії з схильністю до порушень мозкового кровообігу і функції нирок, з атеросклерозом судин головного мозку з схильністю до судинний-мозкової недостатності, з атеросклерозом судин нижніх кінцівок, з синдромом переміжної кульгавості і проявами трофічних розладів, при пароксизмальних протікаючих періодичних погіршеннях стану, що викликаються основним захворюванням (пароксизми миготливої аритмії, тахікардії, блокади і т. д.) або супутніми процесами (гіпоталамічний криз, рецидивуючі ниркові, печінкові, кишкові коліки, бронхіальна астма, загострення виразкової хвороби і т. д.); при виражених явищах психічної астенізації з психопатичними і іпохондричними реакціями у вигляді емоційної лабільності і фіксованих фобічних станів. Хворим церебральним атеросклерозом купання в морі протипоказані при виражених склеротичних змінах судин мозку і серця, за наявності частого церебрального кризу, особливо II і III ступенів, з вираженими психопатологічними порушеннями у вигляді фобічних і депресивних синдромів. Для хворих ревматизмом купання протипоказані за наявності вираженого активного процесу і порушень діяльності серцево-судинної системи. Хворим хронічною пневмонією і хронічним бронхітом купання протипоказані у фазі загострення, при вираженому бронхоспазмі, при поширених процесах.

Купання в басейні з морською водою мають багато загального з купаннями в морі. Значною мірою зберігається хімічна дія морської води і тренуючий вплив плавання. В той же час в порівнянні з купанням в морі слабкіше виражений гідромасаж у зв'язку з відсутністю хвилювання, а також холодова дія у зв'язку з вищою і постійною температурою води. Призначатися купання в басейні можуть декілька ширше в порівнянні з купаннями в морі, проте і тут необхідний медичний контроль [2,5,9].

Великого поширення набуло поєднання різних видів лікувальної фізичної культури з одночасним прийомом кліматичних процедур: повітряних і сонячних ванн, тривалим перебуванням на свіжому повітрі. До методів поєднаної кліматотерапії відносяться плавання, лікувальне веслування, катання на морських (річкових) велосипедах, дозована ходьба, пішохідні прогулянки (ближній туризм), спортивні ігри, гімнастика (на пляжі, спортмайданчику), катання на велосипедах, роликових і звичайних ковзанах, лижах і т.д. Поєднання кліматичних дій з лікувальною фізичною культурою підсилює гартуючий і тренуючий ефект цих процедур, сприяє підвищенню опірності організму хворобам і має велике лікувальне і профілактичне значення.

Дозування кліматопроцедур

Застосування фізіологічно обгрунтованих методів дозування кліматолікувальних процедур є однією з головних умов, що забезпечують отримання високого лікувального ефекту при кліматотерапії. Такі методи дозування включають правильну оцінку сили роздратування кліматичних процедур, що призначаються, і дають можливість погоджувати її з функціональним станом організму, його резервними можливостями. Це у свою чергу дозволяє уникнути передозування кліматичних дій і появи негативних реакцій.

Кажучи про дозування кліматичних дій, слід розрізняти дві групи кліматопроцедур. Перша група процедур не вимагає точного дозування, оскільки кліматичні чинники діють при них протягом достатнього тривалого часу. До таких кліматичних процедур відноситься аеротерапія у вигляді перебування на відкритому повітрі. Дозування цієї кліматичної дії складається з призначення хворому денного або нічного сну на веранді, цілодобового верандного режиму, пішохідних прогулянок, спортивних ігор на повітрі і т.д. Користуючись цим «арсеналом», можна в широкому діапазоні дозувати перебування на повітрі — аеротерапію — основний метод кліматолікування, який в тому або іншому ступені показаний всім хворим і по суті не має протипоказань. Дозувати інтенсивність дії аеротерапії можна, змінюючи тривалість вказаних вище