Холодова навантаження є різницею між тепловіддачею і теплопродукцыэю, віднесену до одиниці поверхні тіла (у ккал/м2). Вона є тією частиною тепловіддачі, яка не встигає компенсуватися теплопродукцією за час холодової процедури і служить найважливішим показником активності останньої.

На основі вивчення закономірностей тепловіддачі при купаннях і повітряних ваннах були проведені математичні розрахунки, що зв'язали між собою дозу процедури, температурні умови середовища (води або повітря) і величину холодового навантаження. На основі цих розрахунків складені дозиметричні таблиці.

За основний режим холодових процедур для дорослих узятий такий, при якому середня температура тіла знижується на 1°С, в цьому випадку холодове навантаження складає 40— 45 ккал/м2 (168—188 кДж/м2). Умовно її назвали сильним холодовой навантаженням. Ступінь охолоджування в два рази меншу позначили як слабке холодове навантаження (20—25 ккал/м2, або 84—105 кДж/м2), а що займає проміжне положення — як середнє холодове навантаження (30—35 ккал/м2, або 125—146 кДж/м2).

При купаннях тривалість процедури по даному холодовой навантаженню залежить від температури води (табл. 2). Для отримання заданого холодового навантаження тривалість купання зменшується при пониженні температури води і збільшується — при це підвищенні; величина ж охолоджування, що визначає фізіологічний ефект, у всіх випадках залишається приблизно однаковою. По даній таблиці можна призначати дозу купання для чоловіків і жінок. Хоча тепловіддача у жінок менша, ніж у чоловіків, проте і теплопродукція у них також менше, у зв'язку з чим підвищення дози купання жінкам не рекомендується.

При повітряних ваннах тривалість процедури за даними холодового навантаження залежить від умов середовища, визначуваного величиною ЕЕТ (табл.3)

Таблиця 2

Дозування купань по холодовому навантаженню в залежності

від температури води

Холодове наванта-ження

ккал/м2

(кДж/м2) | Температура води °С

10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25

тривалість купання, хв.

15 (63)

20 (84)

25 (105)

30 (125)

35 (146)

40 (168)

45 (188) |

0,5

0,5

0,5

1

1

1,5

2 |

0,5

0,5

0,5

1

1

1,5

2 |

0,5

0,5

0,5

1

1

2

2 |

0,5

0,5

1

1

1,5

2

3 |

0,5

0,5

1

1

1,5

2

3 |

0,5

0,5

1

1

2

2

3 |

0,5

0,5

1

1,5

2

3

4 |

0,5

1

1

1,5

2

3

5 |

0,5

1

1,5

2

3

4

6 |

0,5

1

1,5

2

4

5

7 |

0,5

1

1,5

3

4

6

9 |

1

1,5

2

3

5

8

10 |

1

1,5

3

4

6

10

13 |

1

2

4

6

9

13

17 |

1,5

2

5

8

12

17

23 |

1,5

3

7

11

16

23

30

Правильно призначена доза холодового навантаження і дотримання основних правил прийому купань і повітряних ванн гарантує від переохолодження. Проте різка, хоч і короткочасна дія низької температури на терморецептори може несприятливо відбитися на стані осіб з вираженою чутливістю до охолоджувань. При призначенні холодові навантаження треба вказати ту температуру води або ЕЕТ, нижче якої кліматопроцедури (купання або повітряну ванну) для даної особи проводити не рекомендується. Ця температурна межа визначається як станом здоров'я людини, так і його індивідуальною чутливістю до охолоджування [1,2,4,5].

Таким чином, єдина система дозиметрії дій полягає в тому, що доза, тобто величина, що є мірою біологічної дії, для основних кліматичних процедур (сумарних сонячних опромінювань, повітряних ванн, морських купань) виражається в термохімічних калоріях джоулях) на одиницю поверхні тіла і відбиває зміни, які наступають в тепловому балансі організму. Призначення доза завжди обумовлює однаковий біологічний і клінічний ефект. Тривалість дози визначається умовами середовища, в якому проводиться кліматопроцедура.

Таблиця 3

Дозування прийому повітряних ванн по холодовому навантаженню

залежно від еквівалентно-ефективної температури

Холодове навантаження

ккал/м2

(кДж/м2) | Ефективно-еквівалентна температура °С

0-4 | 5-8 | 9-12 | 13-16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23

Тривалість повітряної ванни,хв

5 (21)

10 (42)

15 (63)

20 (84)

25 (105)

30 (125)

35 (146)

40 (168)

45 (188) |

0,5

1,5

2

3

4

5

6

6

7 |

1

2

3

4

5

6

7

8

10 |

1,5

3

4

6

7

8

10

10

15 |

2

4

6

8

10

10

15

15

20 |

3

5

8

10

15

15

20

20

25 |

4

6

10

15

20

30

25

25

30 |

5

10

15

20

25

30

35

40

45 |

7

15

20

25

30

35

40

50

60 |

10

20

25

30

40

45

50

60

75 |

10

20

30

40

50

60

70

80

90 |

15

30

45

60

75

90

105

120

135

Для перевірки правильності призначень дози необхідне вивчення реакцій хворих в процесі курсу прийому кліматолікувальних процедур. Правильно призначена доза повинна відповідати реактивності організму, викликаючи адекватну (компенсовану) реакцію. Для вивчення реакцій застосовуються як дані суб'єктивних відчуттів, так і об'єктивні методики, найбільш відповідні для думки про стан тих або інших систем організму.

Останнім часом для дозування кліматопроцедур розроблені автоматичні системи з використанням електронно-обчислювальних машин (система «Геліос» і ін.)

ВИСНОВКИ

Виявлення тренуючої дії кліматотерапії на термоадаптаційні механізми обгрунтовує важливість широкого застосування кліматичних дій.

Перебування на кліматичному курорті відшкодовує недолік природно-кліматичних чинників, тим самим попереджаючи, згладжуючи і ліквідовуючи патологічні стани, залежні від дефіциту цих чинників у людей зрілого віку.

Використання кліматичних чинників з метою стимуляції життєдіяльності організму є біологічно обгрунтованим оздоровчим і лікувальним заходом, як найбільш природних для організму людини зрілого віку.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Вопросы медицинской климатологии и климатотерапии больных на курорте: Сборник статей. –Томск, 1978. -162 с.

Курортная терапия профессиональных заболеваний: Сборник научных работ. –Пятигорск, 1976. -131 с.

Бенджамин Гарри. Популярный справочник естественного лечения: Пер. с англ. –Л.: Икар, 1992, -140 с.

Бокша В.Г., Богутский Б.В. Медицинская климатология и климатотерапия. –К.: Здоровье, 1980. -248 с.

Курортология и физиотерапия: В 2 т./ Под ред.В.М.Боголюбова. –М., 1985.

Основы волеологии: В 3-х кн./ Под общ. ред. акад. В.П.Петленко. –К.: Олимп. лит., 1998.

Популярная медицинская энциклопедия. -3-е изд/ Гл. Ред. В.И.Покровский. –М.: Сов. Энциклопедия , 1991. -688 с.

Бокша В.Г., Богутский Б.В. Санаторно-климатическое лечение. –Киев: Здоровье, 1976. -125 с.

Вопросы лечения больных легочными и сердечно-сосудистыми заболеваниями на курорте и во внекурортной обстановке: Сборник статей. –Киев: