(аку-пунктура тощо) та хірургічні. Нерідко ці методи поєднують.
Застосування усіх цих методів має су-проводжуватися дотриманням низки умов: 1) раціональне харчування роділлі (їжа, багата на вітаміни, особливо на вітаміни С і В|7 гарячий солодкий чай, кава, шоколад, фрукти); 2) випорожнення сечового міхура, переповнення і розтягнення якого пригнічує інтерорецептори матки; випорожнення ки-шок із застосуванням проносних засобів (рицинової олії) або за допомогою клізми з гіпертонічного розчину натрію хлориду (при токсикозах вагітних гіпертонічний розчин протипоказаний); 3) якщо роділля втоми-лася, треба дати їй відпочити і навіть засну-ти; 4) раціональне положення тіла роділлі.
Фізіотерапевтичні методи посилення пологової діяльності зводяться до нервово-рефлекторного впливу: застосовують дар-сонвалізацію молочних залоз (на кожну молочну залозу — по 5—6 хв або тільки на ділянки сосків — по 40—60 с), при цьому у 96% роділь відзначається посилення поло-гової діяльності. Для посилення потуг з успіхом користуються абдомінально-сак-ральною фарадизацією.
Гормональні та медикаментозні методи. Найвідомішим є метод А.Штейна: при слаб-кості пологової діяльності у перший період пологів роділлі дають 2 столові ложки рици-нової олії, через 2 год після цього починають внутрішньом'язово вводити по 0,2 мл піту-їтрину через кожні 15 хв до появи досить сильних ритмічних скорочень матки (6— 8 ін'єкцій). У подальшому було запропо-новано різні модифікації методу А.Штейна,
яких найбільшого поширення дістали модифікація Є.М.Курдиновського: 2 столові ложки рицинової олії, через 1 год — 0,2 – 0,25 г хініну гідрохлориду, через 30 хв після приймання хініну гідрохлориду — внутрішньом'язові ін'єкції пітуїтрину або окситоцину — по 0,2—0,3 мл через кожні 20—30 хв до появи регулярних перейм (3— ін'єкції).
Якщо базуватися на концепції А.П.Ніколаєва (1950) про важливу роль у регуляції пологів ацетилхоліну як передавача нерв-ового збудження, то стає зрозумілим нейро-гуморальний механізм посилення пологової діяльності в результаті застосування методу А.Штейна та його модифікацій.
Під впливом рицинової олії посилюється перистальтика кишок, внаслідок чого збіль-шується виділення ацетилхоліну. Дехто з фізіологів називає його «гормоном м'язової недостатності». Ацетилхолін, як відомо, швидко руйнується холінестеразою. Однак застосовуваний у модифікації Є.М.Курди-новського хініну гідрохлорид, що справляє антихолінестеразну дію, стабілізує вміст ацетилхоліну в крові, тим самим посилюючи його дію на матку. Інша окситоцична речовина — пітуїтрин — також пригнічує активність холінестерази і, отже, посилює стабілізацію ацетилхоліну, зумовлену хі-ніном.
Стимуляція пологової діяльності за мето-дом Л.А.Решетової (1948) починається з внутрішньом'язового введення 10 000 ОД олійного розчину естрадіолу дипропіонату. Через 30 хв підшкірно вводять 0,15 мл піту-їтрину і всередину дають 0,001 г карбахоліну. Через 15 хв. повторюють таку саму дозу карбахоліну, але вже разом з 0,15 г хініну гідрохлориду. Ще через 15 хв. повторюють введення пітуїтрину і карбахоліну у таких самих дозах.
Застосовувані за цією схемою естрогенні гормони створюють сприятливе тло для більш потужної, об'єднаної дії на матку двох пологоприскорюючих фізіологічних окситоцичних речовин: пітуїтрину та аце-тилхоліну, які підвищують чутливість мат-ки щодо окситоцину. Із естрогенних препа-ратів найактивнішим є естрадіолу дипро-піонат.
За спостереженням Л.А.Решетової, ці препарати дали добрий результат у 67,3% роділь. Однак при відносній ефективності цей метод дуже громіздкий. Тому він, як і всі попередні методи, застосовується лише для лікування первинної слабкості поло-гових сил.
І.Я.Беккерман (1951) запропонував вво-дити олійний розчин естрадіолу дипро-піонату або синестролу разом з ефіром, ви-ходячи з того, що ефір екстрагує із рідинних середовищ естрогенний гормон, який зна-ходиться в них, завдяки чому препарат при підшкірних та внутрішньом'язових ін'єкціях всмоктується швидше. Біологічний вплив олійного розчину естрадіолу дипропіонату у суміші з ефіром відчувається вже через 15—20 хв. після ін'єкції.
Л.В.Тимошенко (1958) встановив, що найефективнішим методом введення естра-діолу дипропіонату в організм вагітної є ін'єкція суміші його з ефіром у задню губу шийки матки. Це пояснюється тим, що задня губа добре васкуляризована й багата на інтерорецептори. Метод Л.В.Тимошенка:
У задню губу шийки матки вводять 40 000 ОД естрадіолу дипропіонату разом з 0,5—1 мл ефіру для наркозу.
Через 30 хв після цього в вену вводять 10 мл 10% розчину кальцію хлориду або кальцію глюконату разом з 40 мл 10% розчину глюкози та 5 мл 5% розчину аскорбінової кислоти.
Через 1 год. введення цієї суміші повторюють.
Одночасно починають давати всередину хініну гідрохлорид по 0,15 г через кожні 30 хв. (до 6 порошків).
Через 1 год. після повторного введення кальцію хлориду (або глюконату) з глюкозою починають вводити під шкіру пітуїтрин — по 0,2 мл (при активності 3 біологічні одиниці в 1 мл) через кожні 30 хв., чергуючи введення його з прийманням хініну гідрохлориду, всього 2—5 разів.
Під час викликання пологової діяльнос-ті необхідно насичувати організм вагітної киснем, даючи його інгаляційним методом по 5 хв через кожні 20 хв.
Широко застосовується також метод В.М.Хмелевського (1953), за яким з метою стимуляції пологової діяльності вводять разом глюкозу і кальцію хлорид.
Р.Л.Шуб (1959), грунтуючись на експе-риментальних даних про безпосередній вплив вітаміну В12 на скорочення непосмугованих м'язів, застосував його для поси-лення пологової діяльності й дістав добрі результати.
А.П.Ніколаєв (1955) рекомендував таку схему лікування первинної слабкості по-логових сил. Роділлі дають 60 г рицино-вої олії і через 2 год ставлять очисну клізму. За 1 год до очисної клізми починають давати всередину хініну гідрохлорид — по 0,2 г через кожні 30 хв, всього 5 разів (тобто 1 г). Після дії проносного між двома останніми прийманнями хініну гідрохлориду роділ-лі вводять у вену 50 мл 40% розчину глю-кози і 10 мл 10% розчину кальцію хлориду. Потім після останнього приймання хініну гідрохлориду внутрішньом'язово вводять 100 мг тіаміну броміду і за необхідності