ПЕРЕДЧАСНІ ПОЛОГИ

Передчасними (partus praematurus) називаються пологи, що наступили після 28 і до 39 тиж. вагітності; плід, що народився передчасно, недоношений (маса не менше 1000 г, зростання не менше 35 см), але життєздатний. Чим ближче до фізіологічного кінця вагітності скоюються передчасні пологи, тим більше життєздатна недоношена дитина.

Термін передчасних пологів і ступінь недоношеності плоду визначаються по сукупності даних анамнезу, об'єктивного дослідження породіллі і новонародженого. Важливе значення має визначення зростання, маси всіх інших морфологічних і функціональних ознак, що характеризують термін внутріутробного життя плоду.

Частота передчасних пологів, за даними літератури, коливається в широких межах (від 4 до 15% від загального числа пологів). Це пов'язано з утрудненнями у визначенні точних термінів вагітності, особливостями обліку і організацією профілактичної допомоги вагітним. За даними багатьох родопомічних установ нашої країни, частота передчасних пологів не вища 4 — 5% загального числа пологів.

Етіологія передчасних пологів схожа з етіологією мимовільних абортів: вони можуть виникнути у зв'язку із захворюваннями матері, інфантилізмом, інтоксикацією організму, ізоантігенної несумісністю крові матері і плоду і ін. У етіології передчасних пологів особливе значення мають порушення функцій залоз внутрішньої секреції і нервової системи, анатомічні і функціональні особливості, властиві інфантилізму, гострі і хронічні інфекції, важкий токсикоз вагітності, захворювання серцево-судинної і інших систем. Серед етіологічних чинників видне місце займають істмико-цервікальна недостатність, запальні захворювання і ендокринні розлади, що виникають після абортів (особливо після переривання першої вагітності). Відоме значення мають багатоплідна вагітність, аномалії розвитку і захворювання плоду (вади розвитку, гемолітична хвороба і ін.) і оболонок (гидроамніон, передчасний розрив оболонок і ін.), передлежання плаценти, неправильні положення плоду і інші ускладнення вагітності.

Травми і негативні емоції можуть сприяти настанню передчасних пологів, особливо за наявності інших патологічних станів, що привертають до передчасного переривання вагітності.

Перебіг передчасних пологів відбувається по типу термінових: виникає пологова діяльність, починається згладжування шийки матки і розкриття зіву, відходять води, народжується плід, а потім послід. Проте перебіг передчасних пологів має ряд особливостей. Передчасні пологи тривають довше, ніж термінові. Це пов'язано з непідготовленістю нейрогуморальних і нейроендокрінних механізмів, регулюючих родові сили і визначальних нормальну течію термінових пологів. У разі передчасних пологів часто спостерігається слабкість родових сил, особливо при значному ступені невиношування. Швидкий перебіг передчасних пологів буває рідким, наприклад при істміко-цервікальної недостатності.

Часте ускладнення передчасних пологів — раннє і передчасне відходження вод. Невчасне відходження вод є додатковим чинником, сприяючим затяжному перебігу періоду розкриття. Це ускладнення нерідко приводить до асфіксії плоду, виникненню ендометріта (також амніоніта і хоріоніта) в пологах і інших патологічних процесів.

Ускладнення в перебігу передчасних пологів виникають також у зв'язку з многоводієм, тазовим передлежанням, неправильними положеннями плоду (поперечне, косе), передлежанням плаценти, яке нерідко спостерігається при передчасному перериванні вагітності. При вказаних ускладненнях часто виникає необхідність в застосуванні акушерських операцій і допомог.

Кровотеча в послідовому і в перший годинник післяродового періоду виникає частіше, ніж при термінових пологах. Найчастішими причинами кровотеч є гіпотонія матки і затримка частин плаценти (у плаценті при передчасних пологах нерідко спостерігаються інфаркти, дистрофічні і інші патологічні процеси, що порушують процес фізіологічного відшарування її від стінки матки).

У зв'язку з ускладненим перебігом передчасних пологів захворювання в післяродовому періоді виникають частіше, ніж при термінових пологах. Переважають захворювання інфекційної етіології (метроендометрит, тромбофлебіт і ін.).

При передчасних пологах часто виникають асфіксія і родові травми плоду, переважно внутрічерепна, супроводжується порушенням мозкового кровообігу, крововиливами і іншими розладами. Мертвонароджуваність при передчасних пологах значно вище, ніж при термінових. Частота мертвонароджень при передчасних пологах особливо велика при значному ступені недоношеності і супутніх ускладненнях вагітності і пологів.

Профілактика і лікування проводяться з урахуванням несприятливого впливу передчасних пологів на матір і плід. До заходів попередження відносяться правильний спосіб життя і живлення вагітної, огорожа її від інфекції і інтоксикації, своєчасне виявлення і лікування захворювань і ускладнень вагітності. Після передчасних пологів жінка підлягає всесторонньому обстеженню з метою з'ясування їх причини. Після цього проводиться відновне лікування наслідків інфекційних захворювань, ендокринних розладів, істміко-цервікальної недостатності і ін. з метою профілактики передчасного переривання подальшої вагітності.

При виникненні передвісників передчасного переривання вагітності (больові відчуття, незначні сукровичні виділення) жінку направляють у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку. Призначають постільний режим і лікування, сприяюче усуненню підвищеної збудливості і скоротливої діяльності матки. Призначають засоби, що впливають на нервову систему (броміди, валеріана, тріоксазін і ін.), вітаміни, особливе Е (по 50—60 міліграм в день), аскорбінову кислоту (200-300 мг/сут), Bt (20-30 мг/сут), А, PP. При ендокринних порушеннях застосовують ті гормони, недостатність яких виявляється при дослідженні вагітної. При загрозі переривання вагітності, пов'язаної з інфантилізмом, допустиме застосування помірних доз естрогену (переважне естріола) в поєднанні з прогестероном (при його дефіциті). З метою зниження збудливості і скоротливої діяльності матки застосовують Р-адренергічні препарати (Р-міметіки): партусистен, рітодрін і ін. Ці препарати вводять внутрішньовенно (краплинно): партусистен 0,5 міліграм, рітодрін 1 міліграм в 250—400 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, а потім переходять на введення всередину. Можливі побічні дії: зниження артеріального тиску, тремор, нудота, блювота, головний біль і ін. Р-міметіки надають швидкий, але нетривалий ефект. На фоні введення Р-міметіков доцільне застосування препаратів глюкокортікоїдних гормонів (дексаметазон, преднізолон), які сприяють дозріванню легеневої тканини недоношеного плоду. Це є достатньо дієвою профілактикою розвитку синдрому гострої легеневої недостатності у недоношеної дитини.

Для зниження збудливості матки застосовують також ін'єкції