ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ТА ВАГІТНІСТЬ
ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ТА ВАГІТНІСТЬ
Гастрит — запалення слизової оболон-ки шлунка. Розвивається найчастіше під впливом повторних і тривалих порушень харчування (вживання грубої і гострої їжі, міцних алкогольних напоїв, їда всухом'ятку тощо). Перебіг хвороби переважно хро-нічний з періодами загострень під впливом несприятливих чинників.
Характерні симптоми гастриту — від-чуття тяжкості та повноти у надчеревній ділянці, нудота, блювання, пронос, іноді закреп, загальна слабкість. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді, язик обкладений сірувато-білим нальотом, сухість у роті. Під час пальпації — болісність у надчеревній ділянці.
Лікування проводиться амбулаторно. Провідна роль у комплексній терапії нале-жить лікувальному харчуванню. У період загострення незалежно від характеру сек-реторних порушень слід дотримуватися принципу щадіння слизової оболонки шлун-ка: харчування дрібне, 5—6 разів на день, під час загострення — нежирні бульйони, слизисті супи, вершки, молоко, протерті каші, киселі; через 4—5 днів — м'ясний бульйон, відварена курка, парові котлети, картопляне пюре, сухарі, пиття невеликими порціями — міцний чай, боржом. При затиханні гострого процесу можна перево-дити хворих на звичайне щадне харчування.
При гострому гастриті лікування почи-нають з промивання шлунка, призначення проносних засобів, потім — абсорбуючих речовин (активованого вугілля, каоліну), ентеросептолу — 0,25—0,5 г 3 рази на день, протиспастичних та седативних засобів.
Перебіг вагітності при хронічному гаст-риті не порушується, так само як і перебіг основного захворювання. Таким вагітним рекомендують дотримуватися дієти та суво-рого режиму харчування.
Виразкова хвороба шлунка і дванад-цятипалої кишки. Під час вагітності пере-біг виразкової хвороби шлунка відносно спокійний, що пов'язане з деяким знижен-ням у вагітних кислотності шлункового вміс-ту, більш високим розташуванням шлунка внаслідок високого стояння матки і пов'я-заним з цим зменшенням ємності шлунка, що зумовлює швидку появу відчуття ситості, а відтак вимушене часте приймання їжі малими порціями. Усе це зрештою сприят-ливо відбивається на перебігу виразкової хвороби.
Клінічна картина при виразці шлунка у вагітних така сама, як і у невагітних: біль у надчеревній ділянці, що посилюється після їди, нічний і голодний біль, блювання без попередньої нудоти, найчастіше на висоті болю, часто печія. Після блювання біль, як правило, вщухає. Апетит без змін.
Виразкова хвороба, ускладнена крово-течею, характеризується кривавим блюван-ням, дьогтеподібним випорожненням, симптомами гострої втрати крові тощо.
Для перфоративної виразки шлунка ха-рактерні раптовий гострий біль у надчерев-ній ділянці, дошкоподібне напруження м'язів передньої черевної стінки і швидко зростаюче погіршення стану хворої.
Діагноз встановлюється на підставі даних анамнезу, характеру клінічної картини та результатів рентгенологічного дослідження (у ранні терміни вагітності рентгенологічна діагностика не рекомендується у зв'язку з негативним впливом на плід).
Велике діагностичне значення мають дослідження секреторної функції шлунка та метод фіброгастродуоденоскопії, безпечні для плода. Виразкову хворобу диферен-ціюють з хронічним гастритом, холецисти-том та раком шлунка.
Лікування неускладненої виразкової хвороби консервативне: дрібне дієтичне харчування, спазмолітичні засоби та анта-цидні препарати (магнію трисилікат, алмагель, фосфалюгель, препарати вісмуту тощо). У разі шлункової кровотечі хвору необхідно госпіталізувати у терапевтичний стаціонар, а за 2—3 тиж до пологів — у відділення патології вагітності пологового будинку. Призначають спокій, щадну дієту, переливання крові. За відсутності ефекту консервативного лікування проводять опе-ративне втручання. Проривна виразка шлун-ка і дванадцятипалої кишки вимагає не-відкладної операції.
Коліт — запалення слизової оболонки товстої кишки. Причиною виникнення ко-літу можуть бути дизентерія, сальмонельоз (харчові токсикоінфекції), харчові небактеріальні отруєння, грубі погрішності у хар-чуванні.
Коліту властиві гострий біль тягнучого або спастичного характеру, бурчання у животі, втрата апетиту, загальне нездужання. Випорожнення рідкі з домішкою слизу, іно-ді й крові, до 15—20 разів на добу, з бо-лісними тенезмами. Під час пальпації відзначаються болісність за ходом товстої кишки, бурчання. У крові — помірний лейкоцитоз, підвищена ШОЕ; при ректоро-маноскопії — гіперемія та набряк слизової оболонки.
Лікування при інфекційному коліті про-водиться в інфекційному стаціонарі — антибактеріальна та проти паразитарна тера-пія, в разі токсичного коліту призначають сольові проносні препарати. У 1-й день лі-кування рекомендують багато пити, на 2— 5-й день — дієту № 4, потім № 46,4в. У разі зневоднення вводять ізотонічні розчини або гемодез внутрішньовенно. Всередину призна-чають обволікаючі та в'яжучі засоби (пре-парати вісмуту, каолін, настій плодів че-ремхи, чорниці, вільхи). Для нормалізації кишкової мікрофлори призначають ентеро-септол, колібактерин тощо.
Вагітність при коліті часто ускладню-ється передчасним перериванням її. Роділь з колітом госпіталізують в обсерваційне від-ділення.
Гострий апендицит. Частота гострого апендициту у вагітних коливається в межах 0,5—3 %(М.О.Рєпіна, Е.Д.Ходжієва, 1983).
Клінічна картина: у першій половині вагітності клініка гострого апендициту май-же не відрізняється від клініки у невагітних жінок, оскільки сліпа кишка ще перебуває на звичному місці і піддається пальпації у правій клубовій ділянці, що дає змогу визна-чити характерні для апендициту симптоми. Однак діагностика у більш пізні терміни першої половини вагітності часто становить певні труднощі, оскільки такі симптоми, як нудота, блювання, біль у животі, нерідко помилково вважають за ранній токсикоз або загрозу переривання вагітності. Починаючи з другої половини вагітності труднощі у діагностиці апендициту зростають, при цьому класична картина апендициту спо-стерігається украй рідко: біль має нетипову локалізацію за рахунок зміщення сліпої кишки і червоподібного відростка догори й назовні, значно зменшене (його й зовсім може не бути) типове м'язове напруження.
Визначення апендикулярних точок та більшості апендикулярних симптомів у вагітних жінок звичайно малоінформативне.
У пізні терміни вагітності спостеріга-ється кілька інших, характерних для гостро-го апендициту у вагітних, симптомів: симп-том Менделя — у положенні вагітної на лівому боці біль зменшується, а в разі швид-кого повороту на правий бік — біль поси-люється; тазовий симптом