в Україні, ус-кладнене радіонуклідним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи, гі-подинамія, незадовільне харчування з незбалансовано високою питомою вагою в раціоні вуглеводів, перевищенням при-пустимих концентрацій нітратів та нітритів у харчових продуктах. Перелічені чинники багато в чому визначають низький індекс здоров'я сучасного репродуктивного кон-тингенту населення, а також сприяють фор-муванню патології статевого дозрівання, що створює передумови для зростання частоти ЗРП у майбутніх поколінь, оскільки ця па-тологія у ЗО % випадків розвивається на тлі порушення процесів становлення репро-дуктивної системи жіночого організму. У зв'язку з цим у роботі практичних лікарів велике значення має вдосконалення ме-дичних аспектів надання допомоги вагітним групи ризику ЗРП з урахуванням основних сучасних напрямків діагностики та аку-шерської тактики в разі появи даної пато-логії.
Існують дві клінічні форми ЗРП — симет-рична і асиметрична, які розрізняються за етіологічними чинниками ризику їх виник-нення і патогенезом.
Симетрична форма ЗРП характеризу-ється дефіцитом маси і довжини тіла плода (порівняно з нормою для даного гестацій-ного віку), пропорційно зменшеними роз-мірами його голівки й тулуба. Симетрична форма ЗРП — це результат первинного анатомо-функціонального порушення фето-плацентарного комплексу під впливом діючих у період раннього ембріогенезу та плацентації чинників як медичного (ге-нетичні порушення, статевий інфантилізм, інфекції, патологія репродуктивної систе-ми), так і соціально-екологічного характеру (харчування, паління, алкоголізм, нарко-манія, несприятливі кліматичні умови).
При асиметричній формі ЗРП маса плода знижується, але голівка і довжина тулуба нормальні, наявні також ознаки поганого харчування (зменшення маси паренхі-матозних органів, діаметрів тулуба, товщини підшкірної клітковини). Формування аси-метричної форми ЗРП відбувається на тлі вторинної плацентарної недостатності. Розлади матково-плацентарного кровообігу при цьому зумовлені такими чинниками, як екстрагенітальні захворювання матері (хво-роби серцево-судинної системи, печінки, нирок) та ускладнення вагітності (токсикози вагітних, хронічна загроза переривання вагітності, анемія, імунний конфлікт, пе-редлежання плаценти).
З використанням сучасних методів діагностики стало можливим ще в антена-тальний період визначати форму і ступінь ЗРП, порівнюючи фетометричні показники
даними певного терміну вагітності. При ЗРП І ступеня спостерігається відставання розмірів плода на 2 тиж, II ступеня — у межах 2—4 тиж, III ступеня — більш ніж на тиж. (О.М.Стрижаков та співавт., 1986).
ДІАГНОСТИКА ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ
НЕДОСТАТНОСТІ ТА ЗАТРИМКИ
РОЗВИТКУ ПЛОДА
Необхідність раннього виявлення фетоплацентарної недостатності й затримки процесу внутрішньоутробного розвитку плода зумовлює потребу в комплексному і систематичному обстеженні вагітних з ви-користанням клінічних, інструментальних, біохімічних, гормональних та імунологічних методів.
У процесі клінічного дослідження роль скринінгового тесту для виявлення ЗРП відіграє планіметрична оцінка — вимі-рювання висоти стояння дна матки (ВСДМ) над лобковим симфізом, а також окружнос-ті живота на рівні пупка у динаміці через 1—2 тиж. При фізіологічній вагітності при-ріст ВСДМ становить до 28 тиж 1—2 см за 1 тиж, до 36 тиж — 0,5—1,5 см за 1 тиж, після 36 тиж — 0,2—0,5 см за 1 тиж. Про наявність ЗРП свідчить відсутність збіль-шення ВСДМ при останніх трьох вимі-рюваннях або зниження щотижневого при-росту даного показника.
Ранньою ознакою формування ЗРП може бути також недостатнє збільшення маси тіла жінки, особливо за другу половину ва-гітності, у середньому до моменту пологів менше ніж на 6—7 кг.
Ультразвукова біометрія плода і пла-центи в наш час є найбільш об'єктивним методом, що дає змогу підтвердити або виключити фетоплацентарну недостатність та ЗРП. Діагностична цінність його зростає ще більше при проведенні ультразвукового скринінгу (у 16, 24—28, 32—36 тиж вагіт-ності). Скринінгова ультразвукова фето-метрія має включати вимірювання біпа-рієтального розміру (БПР) голівки, серед-нього діаметра грудної клітки та живота, довжини кістки стегна (ДС) та порівняння одержаних даних з нормативними показ-никами для даної популяції (табл. 9). В разі виявлення відхилення одного або всіх па-раметрів треба провести розширену фето-метрію: додатково виміряти окружність голівки і живота, вирахувати співвідношен-ня окружностей голівки і живота (ОГ/ОЖ), а також довжини стегнової кістки і окруж-ності живота (ДС/ОЖ). Ультразвукове дослідження виявляє початкові ознаки ЗРП у термін 22—24 тиж вагітності. До них належать зменшення діаметра живота, а в ряді випадків — одночасне збільшення товщини плаценти (це свідчить про ком-пенсаторні процеси у фетоплацентарній системі)
При асиметричній формі ЗРП відста-вання розмірів живота спостерігається у ра-зі нормального, рідше незначного знижен-ня збільшення розмірів голівки, стегнової кістки плода. Цю форму ЗРП можна діаг-ностувати, провівши одноразове дослід-ження, на підставі порушення пропорцій фетометричних параметрів, що відбивається у збільшенні співвідношення ОГ/ОЖ порів-няно з нормою.
Симетрична ЗРП при точному гестацій-ному віці діагностується на підставі пропор-ційного зменшення розмірів голівки, тулу-ба, кінцівок. В разі неточного визначення терміну вагітності та приблизному діагнозі симетричної форми ЗРП показане прове-дення повторної ультразвукової фетометрії через 2 тиж. Про наявність цієї форми ЗРП свідчить низький порівняно з нормою темп зростання фетометричних показників.
Необхідно мати на увазі, що симетрична форма ЗРП часто поєднується з вроджени-ми вадами розвитку (серцево-судинної та сечовидільної систем, травного каналу пло-да, порушеннями фетального остеосинтезу).
Певне діагностичне значення при пла-центарній недостатності ЗРП має показник товщини плаценти (табл. 10). При фізіо-логічному перебігу вагітності товщина плаценти поступово збільшується з 0,9 см у 7 тиж до 3,56 см на 36-му тижні вагітності. До 32-тижневого терміну у 30 % вагітних з плацентарною недостатністю і ЗРП даний показник перевищує нормативні значення, що відбиває активацію компенсаторних процесів у плаценті, у 15 % жінок товщина плаценти нижча від нормативних показ-ників. У більш пізні терміни, після 32 тиж, у вагітних з плацентарною недостатністю і ЗВРП значно частіше трапляється патоло-гічно тонка плацента.
У III триместрі вагітності при ЗРП може спостерігатися маловоддя, що є ознакою неблагополуччя фетоплацентарного комп-лексу. Якщо маловоддя виявиться у ранні терміни, тобто у II триместрі