Виявлення стабільно високого рівня ге-терофільних гемолізинів і (або) автолімфо-цитотоксичних антитіл при повторних до-слідженнях особливо несприятливе для вагітних, у яких плацента тонка, невеликих розмірів (за даними ультразвукового дослід-ження). Таке поєднання асоціюється з не-ефективною терапією та високою перина-тальною летальністю.

У 30% вагітних з фетоплацентарною недостатністю та ЗРП спостерігається зни-ження імуносупресивного клітинного потен-ціалу (для оцінки цього показника у прак-тичній роботі досить інформативним є тест на чутливість щодо теофіліну з вирахуван-ням співвідношення теофілінрезистентних і теофілінчутливих лімфоцитів — ТРЛ/ТЧЛ). Величина цього індексу понад 3 свідчить про відносну недостатність супресорної актив-ності, що є несприятливою прогностичною ознакою щодо ефективності терапії.

Для більшості жінок з плацентарною недостатністю та ЗРП характерна вища, ніж у нормі, клітинна імуносупресія (індекс ТРЛ/ТЧЛ менший за 1,7), що є компен-саторним механізмом, спрямованим на блокування шкідливого впливу циркулю-ючих імунних комплексів та патогенних антитіл на фетоплацентарний комплекс.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ

ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

І ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА

ТА ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ ГРУП

РИЗИКУ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

Первинна профілактика фетоплацен-тарної недостатності включає, по-перше, виділення контингенту жінок з підвищеним ризиком розвитку цієї патології; по-друге, виявлення у процесі ультразвукового скри-нінгу вагітних з тенденцією до її виникнення і проведення відповідної превентивної те-рапії.

Підвищений ризик розвитку фетопла-центарної недостатності та ЗРП можна виявити до настання вагітності або у ранні терміни її за сукупністю соціальних, демо-графічних, анамнестичних характеристик.

До групи ризику розвитку фетоплацен-тарної недостатності та ЗРП включають юних та літніх першороділь, які недостатньо або неадекватно харчуються, схильні до впливу професійних та побутових шкідли-востей, зловживають алкоголем, палінням, наркотиками, мешкають або тимчасово пе-ребувають на територіях, забруднених радіо-нуклідами.

Із анамнестичних даних факторами ризику можуть бути невелика маса тіла при народженні жінки, патологія статевого роз-витку, ендокринні порушення, недоношу-вання, мертвонародження, ЗРП під час попередніх вагітностей, соматичні захворю-вання (хронічні інфекції, патологія печінки, нирок, серцево-судинної системи, часті застуди, автоімунні процеси), аномалії роз-витку, пухлини матки. Особливо слід наго-лосити на ятрогенному чиннику ризику — медикаментозній терапії у ранні терміни вагітності.

Необхідно враховувати також антропо-метричні дані подружжя, мініатюрну будову та малу масу тіла жінки до настання вагіт-ності.

Важливим кроком під час ведення жінок з ризиком розвитку фетоплацентарної не-достатності та ЗРП є правильне визначення терміну вагітності. У зв'язку з цим особливе значення мають раннє перше відвідання жіночої консультації та дані ультразвуково-го обстеження. Повторна оцінка ступеня ризику виникнення зазначеної патології проводиться з урахуванням чинників, що належать до даної вагітності, серед них — хронічна загроза переривання вагітності, гіпертензивні форми пізнього токсикозу, артеріальна гіпертензія.

Під час диспансерного ведення вагітних з ризиком ЗРП після виключення вроджених аномалій розвитку плода обов'язково про-водять ультразвуковий контроль з інтерва-лом 4 тиж.

Важливим елементом профілактики фе-топлацентарної недостатності та ЗРП є усу-нення шкідливих чинників, що впливають на організм жі«ки, раціональний режим праці та відпочинку, дозовані фізичні на-вантаження, перебування на свіжому повітрі, забезпечення повноцінного білкового та ві-тамінного складу їжі. З метою профілактики рекомендується щоденний 2—3-годинний відпочинок удень у положенні лежачи на боці. Зусилля мають бути спрямовані на профілактику відповідних ускладнень у вагітних, санацію вогнищ інфекції, компен-сацію екстрагенітальних захворювань.

Профілактичне лікування показане ва-гітним групи ризику розвитку фетоплацен-тарної недостатності та ЗРП у терміни до 12 тиж, у 20—22 і після 32 тиж. Воно про-водиться курсами по 14—-20 днів і включає застосування судинорозширювальних пре-паратів, дезагрегантів, комплексу вітамінів та амінокислот.

Зниження темпів приросту фетометричних показників (сплощений тип) дає змогу прогнозувати ймовірність формуван-ня ЗРП. У разі попереднього діагнозу ЗРП частота ультразвукових досліджень має бути збільшена до 1 разу на 2 тиж. для визначення темпів зростання плода під впливом терапії. Нормалізація темпів зростання плода дає змогу очікувати народження дитини відпо-відно до термінів вагітності.