З моменту розкриття плідного міхура взаємовідносини між плацентою і стінкою матки змінюються: стінки нижнього сег-мента матки з оболонками та плацентою зміщуються вгору по передлежачій частині плода. Плацента, відтягуючись угору, не відшаровується більше від стінки матки, тому кровотеча припиняється. Голівка або сідниці, що опускаються у вхід до таза, притискують кровоточиву частину плаценти, а також суміжну з нею частину стінки матки до стінок таза і тим самим також сприяють припиненню кровотечі.

Повторні кровотечі при передлежанні плаценти досить швидко викликають у ва-гітної виражену анемію. Регенерація крові у таких вагітних йде мляво. В результаті навіть небагатьох кровотеч під час вагітності у вагітної розвивається важка анемія і тоді навіть помірна кровотеча під час пологів загрожує роділлі смертю від знекровлення.

З народженням дитини ця небезпека не зникає. Внаслідок слабкої скоротливої діяль-ності нижнього сегмента матки плацента погано відділяється від свого ложа, судини зяють і в послідовий період настає гіпото-нічна кровотеча, що може тривати й у перші години післяпологового періоду. Кровотеча може посилюватися в разі поганого згор-тання крові.

Пологова діяльність при передлежанні плаценти млява, часто з явищами первинної слабкості пологових сил, що залежить знач-ною мірою від недостатнього тиску передлежачої частини плода на парацервікальні ганглії. При передлежанні плаценти частіше трапляються неправильні положення плода, особливо поперечне, патологічні вставлення голівки, тазові передлежання, а також випа-діння пуповини.

Крім кровотечі, при передлежанні пла-центи під час пологів виникають і інші ускладнення. Так, внаслідок близькості матково-плацентарних судин і піхви, завжди заселеної мікроорганізмами, можливе інфі-кування матки. Небезпеці розвитку інфекції в матці сприяє наявність у ній кров'яних згустків, недостатня ретракція нижнього сегмента матки та плацентарної тканини, що зумовлюють зяяння зіва шийки матки. Часті оперативні втручання також сприяють зане-сенню в матку інфекції. Усі перелічені обста-вини призводять до підвищення післяполо-гової захворюваності та смертності, в тому числі й новонароджених, при передлежанні плаценти.

У разі кровотечі плід крові не втрачає, але він позбавлений достатнього припливу кисню внаслідок прогресуючого відшару-вання плаценти та значної анемізації орга-нізму матері.

Діагностика. Кровотеча в останні місяці вагітності та в перший період пологів дає змогу запідозрити передлежання плаценти. Кровотеча, що розпочалася несподівано й без болю, найчастіше буває пов'язана саме з цією патологією. Високе стояння передлежачої частини плода при нормальному тазі, як правило, свідчить про передлежання пла-центи.

Вагітних з кровотечею треба обстежувати в такому порядку: оцінка загального стану вагітної, збирання анамнезу, пальпація матки (зовнішнє акушерське обстеження), вислуховування серцевих тонів плода, огляд зов-нішніх статевих органів. Діагноз уточнюється під час піхвового дослідження, що прово-диться у стаціонарі при розгорнутій опера-ційній та ретельному дотриманні правил асептики й дуже обережно. Грубе втручання сприяє подальшому відшаруванню плаценти й посиленню кровотечі. При відкритій шийці матки безпосередньо за внутрішнім її зівом промацується м'якувата тканина (плацента). У разі часткового її передлежання поряд з тканиною плаценти визначаються оболонки плідного міхура. Проводячи обстеження, не треба проникати пальцем за краї внутріш-нього зіва шийки матки, бо це призведе до посилення відшарування плаценти й поси-лення кровотечі. Іноді вислуховуються шуми плаценти над входом у малий таз.

Щоб цілком виключити інші джерела кровотечі (рак або поліп шийки матки, роз-рив варикозного вузла), необхідно оглянути шийку матки за допомогою піхвових дзер-кал.

Для уточнення діагнозу передлежання плаценти застосовують метод везикографії (цистографії). При передлежанні плаценти відстань між сечовим міхуром та голівкою плода збільшена.

У наш час в акушерській практиці ши-роко застосовуються такі методи діагнос-тики передлежання плаценти, як плацентографія (вазографія), метод ультразвукового визначення розташування плаценти, ехографія, амніоскопія тощо.

Із перелічених методів для діагностики передлежання плаценти найбільше практич-не значення має ультразвуковий метод, що дає змогу безпомилково поставити діагноз.

Слід звернути увагу на те, що під час ультразвукового дослідження у термін ва-гітності 18—20 тиж досить часто виявля-ється низька плацентація, тимчасом як дослідження наприкінці вагітності виявляє звичайну для фізіологічної вагітності ло-калізацію плаценти. Це пов'язане з тим, що у другій половині вагітності відбувається розтягнення нижнього сегмента матки і пла-цента, яка перебуває поблизу внутрішнього зіва шийки матки, часто «мігрує» у верхні її відділи. Тому у випадках, коли при ультра-звуковому дослідженні наприкінці першої половини вагітності діагностується низька плацентація, треба проводити дослідження в динаміці, кожні 4 тиж до закінчення вагітності або до моменту, поки плацента не зміститься від внутрішнього зіва шийки матки на відстань, що перевищує 2—3 см, це дає підставу виключити передлежання плаценти.

Лікування. Кровотеча у другій половині вагітності є показанням до обов'язкової і невідкладної госпіталізації вагітної. Треба направити її у стаціонар, навіть якщо крово-течі були незначні або припинилися, ос-кільки кровотеча може поновитися в будь-який момент і набути загрозливого харак-теру.

Консервативне лікування проводять під час вагітності при незначній втраті крові, що не викликає у жінки вираженого недо-крів'я. У такому разі призначають суворий ліжковий режим, повторні переливання не-великих доз крові, дієту, багату на вітаміни. Уважно стежать за станом вагітної, виділеннями із статевих шляхів, пульсом, артеріальним тиском; систематично роблять аналізи крові, щоб не пропустити нарос-тання недокрів'я, що трапляється під час невеликих, але тривалих кровотеч.

Якщо кров'янисті виділення не припи-няються, рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів знижуються, вдаються до опера-тивного розродження. Якщо кровотеча сильна, його проводять негайно.

Залежно від сили кровотечі, стану жінки, виду передлежання плаценти