рівень білірубіну, АлАТ і АсАТ залишається в межах норми або незначно збільшується.

Ендемічний (блошиний) висипний тиф, як і геморагічна гарячка, починається гостро, температура досягає високих показників, на шкірі з'являється висипка, печінка й селезінка часто збільшені. Вирізнити блошиний висипний тиф допомагають такі ознаки:—

тривалість гарячки (до 2 тиж), відсутність другої хвилі;—

характер і локалізація висипки (розеольозна або плямиста ви-сипка з наступним перетворенням на макулопапульозну, що локалі-зується не тільки на тулубі, а й на долонях, стопах, обличчі);—

не характерна анемія; у розпал хвороби виявляється лейкоци-тоз;—

не розвивається жовтяниця;—

немає геморагічного синдрому, кровотеч;—

рідко з'являються гіперемія шкіри, склерит;—

немає ознак тяжкого ураження нирок, ЦНС;—

добрий ефект дає лікування антибіотиками тетрациклінового ряду.

Марсельська гарячка може виявлятись у тих самих регіонах, що й жовта гарячка, хоча переносник різний (переносник марсельської гарячки — собачий кліщ). Обидва захворювання починаються рап-тово, з різкого підвищення температури тіла, головного і м'язового болю, болю в попереку. При обох захворюваннях з'являються ви-сипка, склерит, кон'юнктивіт (при марсельській гарячці — внаслідок проникнення збудника через кон'юнктиву), збільшуються печінка і селезінка.

Але при марсельській гарячці:—

на місці укусу кліща виникає первинний афект (невеличка ви-разка з темним дном на щільній основі) з регіонарним лімфадені-том;—

температура тримається триваліший час (до 2 тиж), немає дру-гої хвилі;—

відрізняються характер висипки та її динаміка (розеольозна -> папульозно-петехійна —> пігментація);—

не характерна жовтяниця;—

відсутній геморагічний синдром;—

немає тяжкого ураження нирок;—

у периферійній крові у всі періоди хвороби нормоцитоз або не-великий лейкоцитоз;—

перебіг доброякісний.

Досить складна диференціальна діагностика з епідемічним пово-ротним тифом, бо обидва захворювання починаються гостро, рапто-во, з виражених явищ загальної інтоксикації, у хворих гіперемійова-не обличчя, ін'єктовані склери і кон'юнктиви, на шкірі з'являється висипка, збільшені печінка й селезінка, гарячка має двохвильовий характер, ймовірний розвиток ГНН, тромбогеморагічного синдрому, анемії.

8 — 2-2768ЖОВТА ГАРЯЧКА

Відмінності поворотного тифу:—

рідко буває тільки дві хвилі гарячки; частіше — 3—5;—

сильний біль у литкових м'язах і суглобах;—

висипка частіше нерясна;—

можлива легка жовтяничність (не жовтяниця!);—

тахікардія зберігається у всі періоди хвороби;—

значно збільшена й болісна селезінка;—

у мазках і товстій краплі виявляють борелії.

Дуже подібну до жовтої гарячки клініку можуть мати геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ГГНС), особливо в перші дні хво-роби. Обом захворюванням притаманні висока температура тіла, ін-токсикація (м'язовий та головний біль, біль у попереку, спрага), гіпе-ремія шкіри (особливо верхньої половини тулуба й обличчя), ін'єкція судин склер та кон'юнктиви, геморагічна висипка на шкірі, підвище-на кровоточивість, аж до масивних кровотеч (носові, шлункові з кри-вавим блюванням), олігурія, збільшення печінки і селезінки. Одно-типними бувають зміни в аналізах крові й сечі.

Основні відмінності ГГНС:—

більш значний регіон поширення (зустрічається й на території України);—

захворювання частіше починається поступово, з передвісни-ків;—

гарячка однохвильова, без рецидиву;—

не властива жовтяниця;—

можлива поява такого ускладнення, як розрив капсули нирки.

Гарячка денге зустрічається у тих самих регіонах, що й жовта га-рячка, у них спільний переносник — Aedes aegypti. При обох захво-рюваннях спостерігається висока гарячка з другою хвилею. Інтокси-кація (головний біль, озноб, м'язовий біль та біль у попереку, нудота, блювання) виражена. Характерні ін'єкція судин склер, кон'юнктиви, висипка на шкірі, збільшення печінки та селезінки, а при геморагіч-ній формі (ГГД) — кровотечі, ГНН. Подібні зміни в аналізах крові та сечі.

Відрізняють гарячку денге:—

вірогідність короткого продромального періоду;—

біль у суглобах і м'язах нижніх кінцівок настільки інтенсивний, що формує особливу ходу — «хода денді»;—

збільшення периферійних лімфовузлів;—

характер і локалізація висипки (макульозна, папульозна з еле-ментами петехій, локалізується на шкірі кистей, стоп, тулуба, кінці-вок);—

відсутність вираженої жовтяниці.

У перші дні хвороби жовту гарячку можна переплутати зі скар-латиною, якій також притаманна гіперемія шкіри з петехійною висипкою, можливі носові кровотечі, у разі тяжкого перебігу можуть виникнути ускладнення з боку серця і нирок з відповідною симпто-матикою.

Але при скарлатині:—

завжди наявна ангіна (лакунарна, фолікулярна);—

збільшені підщелепні лімфовузли;—

не характерне збільшення печінки, селезінки;—

не буває масивних кровотеч;—

відсутня жовтяниця;—

у крові з перших днів — нейтрофільний лейкоцитоз. Менінгококемія, як і жовта гарячка, виникає гостро, несподівано,

у перші години може супроводжуватися високою гарячкою, озно-бом; на шкірі також з'являється геморагічна висипка, можливі кро-вотечі, розвиток ГНН, судинні колапси, ураження ЦНС. Відмінності від жовтої гарячки:—

захворювання зустрічаються повсюдно, пік захворюваності припадає на холодну пору року;—

часто поєднується з назофарингітом;—

поява рясної висипки нерідко супроводжується різким зни-женням температури до норми;—

висипка з'являється на блідій шкірі, місцями у вигляді великих плям, найбільш рясна, часто зливна — на пальцях верхніх та нижніх кінцівок;—

олігурія (анурія) носить преренальний характер;—

печінка, селезінка не збільшені;—

немає жовтяниці;—

у крові — лейкоцитоз (гіперлейкоцитоз) з перших годин хворо-би;—

у мазках крові виявляються грамнегативні диплококи, роз-міщені внутрішньоклітинно.

Останнім часом все частіше зустрічається лептоспіроз. Як і жовта гарячка, лептоспіроз починається раптово, з сильного м'язового і го-ловного болю, з перших днів виявляється гіперемія шкіри й слизових оболонок, характерні швидке прогресування хвороби, поява гемора-гій, кровотеч, розвиток олігурії і навіть анурії, збільшення печінки й селезінки, виникнення ГНН на висоті хвороби, ураження ЦНС.

Відрізняють лептоспіроз:—

сильний біль у литкових м'язах;—

терміни появи жовтяниці (частіше після 4—5-го дня на фоні вже розвинутого ураження нирок);—

відсутня друга хвиля гарячки;—

нейтрофільний лейкоцитоз із перших днів хвороби, різко збіль-шена ШОЕ.

Сепсис також може перебігати з тяжкою інтоксикацією, високою гарячкою, розвитком ДВЗ-синдрому, ГНН. Гнійні вогнища, які фор-муються в ділянці воріт печінки, можуть призвести до появи жовтя-ниці, печінка й селезінка збільшені. Клініка сепсису дуже розмаїта і залежить від збудника, який його спричинив, локалізації та харак-теру первинного вогнища. При блискавичному перебігу він може дуже нагадувати жовту гарячку з тяжким перебігом. Основні відмін-ності сепсису, на які можна (і треба) орієнтуватися:—

наявність первинного вогнища;—

бліда шкіра, висипка різноманітна — від дрібнокрапчастих ге-морагій