9. Приватновласницька монополія.

В XIX столітті в Галичині збільшилася чисельність населення, що вимагало розширення аптечної сіті для належного забезпечення галичан лікарськими засобами. Проте гальмом в рішенні цього важливого питання в XIX в. була, перш за все, приватновласницька монополія, яка не хотіла позбавитися своїх сфер впливу, а також великих прибутків при дешевій робочій силі. Державні акти, якими австрійський уряд прагнув вирішити ці питання, торкалися, як правило, отримання податків в державну казну з власників аптек. Менше всього вони піклувалися про удосконалення організації аптечної служби в Галичині.

Література.

1. Руководство 42-3.6:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Вспомогательные вещества.

2. Н.Ляпунов, В. Георгиевский, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004. Державна Фармакопея України. — Вид. 1-е. — Харків: РІРЕГ, 2001. — 532 с.

3. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. — К.: МОРИОН, 2001. — 472 с. European Pharmacopoeia. 4th Edition. 2002. Фармацевтический сектор: основы законодательства в Европейском Союзе.

4. Н.А. Ляпунов, В.А. Усенко, А.Л. Спасокукоцкий, Е.П. Безуглая. — К.: МОРИОН, 2002. — 96 с. Надлежащая производственная практика лекарственных средств.