Зберігають спиртові розчини в добре закупореній тарі (штангласах) з зазначенням відповідної концентрації.

В наказі МОЗ України № 197 від 07.09.93 р. наведені таблиці, в яких вказується відповідність об'ємів (мл) етилового спирту різної концентрації масі (г) спирту (при температурі 20° С). Концентрація вихідного спирту дана в об'ємних процентах для 95; 96; 96,1; 96,2; 96,3; 96,4; 96,5; 96,7 % .

Для розрахунків використовують формулу розведення:

Х =

де X - кількість міцного спирту, мл;

V - кількість етилового спирту бажаної концентрації, мл;

A - концентрація міцного спирту, %;

B - бажана концентрація, %.

Визначити кількість води, необхідну для приготування спиртоводного розчину (70 %), не можна шляхом віднімання спирту, тому що треба врахувати контракцію - зменшення в об'ємі.

Знайдену кількість 90 % спирту (23,3 мл) відмірюють мірним циліндром при 20° С, додають 7 мл води, перемішують розчин, охолоджують його до 20° С, а потім доводять водою до потрібного об'єму 30 мл. При відсутності необхідного мірного посуду кількість води для розбавлення спирту етилового розраховують за алкоголеметричними таблицями.

4. Особливості технології спиртових розчинів

Технологiя виготовлення спиртових розчинiв регламентується наказом МОЗ України №197 вiд 07.09.93. Виготовлення розчинів на неводних розчинниках і водних розчинах характеризується однотипністю технологічних стадій:

- розчинення речовин,

-фільтрування,

-пакування,

-оформлення до відпуску.

У той же час кожна з цих стадій у технології неводних розчинів має свої особливості, обумовлені головним чином фізико-хімічними властивостями розчинників.

Виготовлення розчинів лікарських речовин на етанолі регламентується ДФ Х і інструкцією з виготовлення рідких ліків масо-обЧємним методом.

Усі розчини лікарських речовин на етанолі готують масообЧємним методом.

Особливістю приготування спиртових розчинів є те, що вони готуються у флаконі до відпуску. Спочатку відважуємо порошкоподібні речовини, висипаємо їх у флакон, а потім туди ж доливаємо необхідну кількість етанолу. Спиртові розчини не бажано фільтрувати або нагрівати. Але при необхідності розчини можна проціджувати через суху вату, прикривши при цьому лійку склом та нагрівати на водяній бані при температурі 50-600С, в добре закритій склянці.

Номенклатура лікарських речовин і їхня концентрація в розчинах етанолу відрізняються великою розмаїтістю. При цьому, розчинення сухих інгредієнтів у етанолі, так само як і у воді, супроводжується збільшенням обЧєму. Невелика кількість лікарських речовин — менш 3 % від загального об’єму — витісняє незначну кількість розчинника, що входить в допустимі межі відхилень.

Rp.: Laevomycetini 0,5

Acidi salicylicі 1,0

Spiritus aethylici 70 % 50 ml

M.D.S. Протирати обличчя ранком і ввечері. [2]

З огляду на летючість етанолу, а також зниження його розчиняючої здатності при розведенні водою, левоміцетин і кислоту борну поміщають безпосередньо в сухий відпускний флакон, потім відмірюють 50 мл 70 % етанолу, закупорюють і збовтують до розчинення. У разі потреби проціджують через сухий тампон з вати.

Для забезпечення точної концентрації розчину з вмістом лікарських речовин 3% і більш необхідне використання мірного посуду чи проведення попередніх розрахунків кількості етанолу з урахуванням коефіцієнта збільшення об’єму (КЗО) спиртових розчинів.

Rp.: Novocaini 2,0

Mentholi 3,0

Anaesthesini 1,0

Camphorae 2,5

Tincturae Capsici 10 ml

Spiritus aethylici 100 ml

M.D.S. Розтирати колінні суглоби. [2]

Якщо не врахувати приріст обЧєму при розчиненні прописаних лікарських речовин, то об’єм розчину збільшиться на 7,2 мл. Для збереження прописаної

концентрації новокаїну, ментолу, анестезину, камфори їх необхідно розчинити в 92,8 мл 90 % етанолу, потім додати 10 мл настойки перцю стручкового.

У технології розчинів на комбінованих розчинниках насамперед орієнтуються на розчинність лікарських речовин, а також враховують властивості окремих розчинників — летючість, в'язкість і відповідно вибирають найбільш доцільні технологічні прийоми і їх послідовність. У розрахунках беруть до уваги різні способи дозування етанолу, ефіру, гліцерину, жирних і вазелінових олій, димексиду й ін. Об’єм, що витісняється лікарськими речовинами, у разі потреби віднімають від об’єму того розчинника, що має найбільшу розчиняючу здатність стосовно даної лікарської речовини.

Rp.: Acidi salicylicі 1,0

Solutionis Acidi borici 3 % 50 ml

Aetheris 30,0

Spiritus acthylici 70 % 50 ml

M.D.S. Протирати шкіру обличчя ранком і ввечері. [2]

Із прописаних лікарських речовин кислота борна легко розчинна в гарячій воді (1:3), кислота, саліцилова мало розчинна у воді (1:500), але легко — у 70 % етанолі (1:5,5) і ефірі (1:2). Серед .розчинників ефір має найбільшу летючість. Відповідно до вказівок «Інструкції з готування рідких лік масообЧємним методом», його дозують по масі, воду і етанол — по обЧєму.

У сухому флаконі в 50 мл 70 % етанолу розчиняють кислоту саліцилову і додають приготовлений у підставці 3 % розчин кислоти борної у воді дистильованій у кількості 50 мл. В останню чергу додають 30,0 ефіру. Обєм приготовленого розчину, враховуючи густину ефіру (0,71-60 г/мл), складає 141,9 мл.

Rp.: Resorcini

Acidi salicylicі ana 3,0

Camphorae 1,0

Solutionis Tannini 2 % 50 ml

Glycerinі 20,0

Spiritus aethylici 50 ml

M.D.S. Змазувати уражені ділянки шкіри 3 рази в день. [2]

Лікарські речовини в прописі відрізняються різною розчинністю. Резорцин і танін легко розчинні у воді і етанолі, резорцин гірше розчинний у гліцерині. Кислота саліцилова і камфора дуже мало розчинні у воді і легко в етанолі, камфора важко розчинна в гліцерині. Крім цього, варто враховувати летючість 90 % етанолу, в'язкість гліцерину, що дозують по масі.

Вміст лікарських речовин у розчині близько 8 %, у зв'язку з цим кількість води розраховують з обліком КЗО лікарських речовин. У підставці в 47 мл води розчиняють танін і резорцин, проціджують. У сухому відпускному флаконі в 50,0мол 90 % етанолу розчиняють кислоту саліцилову і камфору. Розчини зливають і в останню чергу додають 20,0 гліцерину, при необхідності