проціджують. ОбЧєм отриманого розчину — 119,3 мл (відносна щільність гліцерину 1,2300 г/мл).
Rp.: Analgini 2,0
Butadioni 0,5
Furacilini 0,3
Dimexidi 30,0
Spiritus aethylici 50 ml
M.D.S. Змазувати уражені ділянки шкіри. [2]
Розчинність анальгіну і фурациліну в димексиді значно вище, ніж у етанолі. Бутадіон, навпаки, легко розчиняється в етанолі і гірше в димексиді.
В флакон відважують 30,0 г димексиду і розчиняють у ньому анальгін і фурацилін. У підставці в 50 мл 90 % етанолу розчиняють бутадіон. Обидва розчини зливають разом і збовтують. При необхідності проціджують через тампон з вати. Обєм розчину 77,2 мл (відносна густина димексиду 1,1014 г/мл ).
Спиртові розчини готують у флаконі для відпуску, КЗО при розчиненні порошків на враховують, розчини не проціджують.
Rp.:Acidi salicylicі 1,5
Laevomycetini 3,0
Camphorae 1,0
Spiritus aethylici 50 ml
Tincturae Calendulae 10 ml
M.D.S. По 5 крапель два рази надень в середину. [7]
У флакон для відпуску відважують 3 г левоміцетину, 1,5 г саліцилової кислоти, 1г камфори, відмірюють 50 мл 90% спирту етилового, збовтують. Після розчинення речовин додають 10 мл настойки нагідок.
Rp.:Anaesthesini 2,0
Acidi borici 1,5
Picis liquidi 5.0
Olei Ricini 2,5
Spiritus aethylici 90% ad 50 ml
M.D.S. По 10 крапель два рази на день в середину. [7]
Об'єм розчину 50 мл. Об'єм 2,5 г олії рицинової - 2,6 мл (2,5 : 0,950 = 2,6), об'єм 5 г дьогтю - 5,3 мл (5 : 0,936 = 5,3), тому спирту етилового неохідно взяти: 50 - 7,9 = 42,1 = 42 мл.
У тарований флакон для відпуску відважують олію рицинову і дьоготь, додають розчин анестезину і борної кислоти в 42 мл 96% спирту етилового.
Rp.:Streptocidi 5,0
Susp. Hydrocortisoni 10,0
Propolisi 25,0
Lanolini anhydrici 80,0
Spiritus aethylici 96% — 100 ml
M.D.S. Змазувати ураженні ділянки шкіри один раз на день. [7]
Очищений від механічних домішок прополіс настоюють на 96% етиловому спирті на протязі 7 діб при періодичному перемішуванні. Стрептоцид подрібнюють з кількома краплями спирту і з'єднують з попередньо профільтрованою витяжкою прополісу, емульгують суміш безводним ланоліном, частинами додають суспензію гідрокортизону і змішують до одержання однорідної маси, що не розшаровується.
5.Використання спирту етилового для приготування різноманітних лікарських формах
Крім розчинів спирт етиловий входить до складу інших лікарських форм : порошків, мазей, колоїдних розчинів і т.д., де він виступає як допоміжна речовина та використовується для подрібнення важкоподрібнюваних речовин.
При виготовленні порошків з важкоподрібнюваних речовин, для покращення їх подрібнення, використовують летку рідину – спирт етиловий (ефір медифний), в якій вони розчиняються. За ступенем розчинності речовини поділяються на дві групи. До першої належать йод, камфора, ментол, фенол, фенілсаліцилат, пентоксил. До другої – саліцилова кислота, борна кислота, стрептоцид, натрію тетраборат. Для подрібнення 1 г цих речовин використовують відповідно 10 або 5 крапель 95% етилового спирту.
Rp.:Mentholi 0,01
Amidopiri
Antipirini ana 0,3
M. f. p.
D. t. d. №10
S. По одному порошку 3 рази на день. [2]
До складу рецепту входять три компоненти. Ступку затираємо попередньо відваженими 1,8 амідопірину, який після затирання повністю висипаємо на капсулу. В цій же ступці подрібнюємо 0,06 ментолу з додаванням розрахованого спирту в кількості 1 краплі. Далі додаємо раніше розтертий амідопірин, а потім 1,8 антипірину. Суміш розстираємо до однорідності і фасуємо по 0,6 г на 6 доз. Готовий порошок пакуємо в капсули з пергаментного паперу. Кількість використаного спирту записуємо в паспорт письмового контролю.
Rp.:Dermatori 0,13
Streptocidi 0,2
Vastlini 10,0
M. ut. f. unguentum
D.S. Для пов’язок. [2]
Дана лікарська форма – мазь-суспензія. В ступці з 1 краплею спирту подрібнюємо попередньо відважених 0,2 стрептоциду. Далі додаємо 0,13 дерматолу і олії вазелінової в кількості 0,16. Перемішуємо. Додаємо 10,0 вазеліну і нагріваємо ступку на водяній бані. Після розтоплення вазеліну, масу перемішуємо товкачиком до повного охолодження. Переносимо мазь в баночку і закупорюємо кришкою, під яку підкладаємо пергаментний папірець. Оформляємо до відпуску етикетками: „Зовнішнє”, „Зберігати в прохолодному захищеному від світла місці”. Кількість використаного спирту вказуємо в паспорті письмового контролю.
Приготування складних порошків з екстрактами, залежить від властивостей застосовуваного екстракту та його консистенції. В технології порошків часто використовують екстракт беладони. В ДФ є два препарати екстракту беладони: густий і сухий, з вмістом алкалоїдів відповідно 1,5% та 0,75% . Для зручності роботи в аптеках дозволяється використовувати розчин густого екстракту – extraktum Belladonnae soludum (1:2), який готують за прописом: 100,0 г густого екстракту розчиняють у суміші з 60,0 г води, 10,0 г 90% етилового спирту і 30,0 г гліцерину. Три останні компоненти, у співвідношенні 6:1:3, отримали назву спирто-водно-гліцеринова суміш, в якій спирт використовується для покращення розчинення екстракту і виконує роль антисептика.
В медицині спирт етиловий в різних концентраціях широко використовується як самостійна лікарська форма в якості антисептика, для обробки ран та опікових поверхонь. Застосовують його і як піногасник при набряку легень.
Rp.: Spiritus aethylici 30% - 100ml
D.S. Для інгаляцій при набряку легень. [8]
Для приготування 30% розчину спирту етилового, використовуємо спирт тієї концентрації, яка наявна в даний час в аптеці. Розведення проводимо за алкоголеметричними таблицями. Після проведення розведення, готовий 30% розчин в кількості 100 мл переливаємо у флакон для відпуску. Флакон закупорюємо та оформляємо до відпуску.
6.Спирт етиловий в авторських прописах
Авторськi прописи екстемпоральних лiкарських форм займають належне мiсце в реалiзацiї принципiв iндивiдуалiзованої терапiї. З точки зору психологiчного впливу, лiкарськi