спирт етиловий. Розтирають і до одержаної маси додають в 2-3 прийоми гліцерин. Ретельно перемішують і переносять у флакон до відпуску. Оформляють.
21. Гліцерин яєчний
Rp.: Vitelli 40,0
Glycerini 50,0
M.D.S.: Зовнішнє. Косметичний засіб.
Приготування: Жовток яйця перемішують у ступці поступово додаючи гліцерин. Готують ex tempore.
22. Гліцерин йодно-карболовий
Rp.:Phenoli 1,0
Iodi 1,0
Kalii iodidi 2,0
Glycerini 100,0
M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і фунгіцидний засіб. При грибкових
захворюваннях шкіри.
Приготування: У флакон з жовтогарячого скла поміщають концентрований розчин калію йодиду. Потім додаємо йод (враховуючи його леткість). Флакон тарують на технічних терезах, відвахують гліцерин, розбовтують до одержання розчину.Потім додаємо 1,1 г рідкого фенолу, закупорюємо флакон і оформляють до відпуску.
23. Гліцериновий бальзам
Rp.: Cerae flava 5,0
Spermaceti 5,0
Olei Amygdalari 20,0
Natrii tetraborati 1,0
Acidi benzoati 0,5
Aquae purificatae 1,5
Glycerini 7,5
Olei Rosae gtt XI
. M.D.S.:Зовнішнє. Антисептичний і пом’якшуючий шкіру засіб.
Приготування: У ступці сплавляють віск, спермацет, олію мигдалеву і охолоджують при перемішуванні до 70єС. У підставку 1,5 мл води, додають гліцерин і розчиняють у ній натрію тетраборат і кислоту бензойну. Нагрівають до 70єС, після чого водну фазу емульгують у олійну. Олію розову додають при охолодженні бальзаму до 40-50єС. Потім перемішують до охолодження.
24. Борогліцерин
Rp.: Acidi borici 10,0
Glycerini 9,0
M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і пом’якшуючий шкіру засіб.
Приготування: У сухий флакон до відпуску з підібраною пробкою поміщають борну кислоту, тарують на технічних терезах і відважують гліцерин. Підігрівають на водяній бані (50-60єС) до повного розчинення борної кислоти.
25. Суміш Кеффера
Rp: Zinci oxydi 25,0
Gelatini 25,0
Glycerini 120,0
Aquae purificatae 80 ml
M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і підсушуючий засіб для лікування
Захворювань шкіри.
Приготування: Дрібно подріблений желатин поміщають у таровану фарфорову чашку, додають воду і залишають для набухання на 30-40 хвилин. До набухлого желатину додають гліцерину і нагрівають на водяній бані до розчинення. Зважують і при необхідності доводять теплою водою до потрібної ваги. У підігрітому стакані розтирають 25 г цинку оксиду з 12,5 г гліцерину і додають теплий розчин желатини. Змішують. Не чекаючи охолодження, суміш виливають у відпускну банку.
26. Паста Певзнера
Rp.: Acidi oleinici 10,0
Natrii hydroxydi 1,25
Sol. Amonii caustici 10% 1,5 ml
Glycerini 1,5
Aquae purificatae 15 ml
Paraffini 1,5
Canifolii 0,3
M.D.S.: Захисний засіб від дії органічних розчинників, технічних
Масел та інших агресивних речовин.
Приготування: Каніфоль, олеїнову кислоту змішують з розчином натрію гідроксиду і розчином аміаку при обережному нагріванні. До теплої пасти додають парафін і гліцерин. При виготовленні пасти проходить омилення олеїнової кислоти і каніфолі лугами і утворюється мило- основний інградієнт пасти.
27. Мазь Сельського (мазь висихаюча)
Rp.: Amili tritici 15,0
Talci 22,5
Olei Helianti 10,0
Glycerini 15,0
Gelatini 2,0
Acidi borici 1,5
Aquae purificatae ad 100 ml
M.D.S.: Зовнішнє. Мазь добре розтирають між пальцями і втирають в
шкіру, утворюючи в її роговому шарі тонку захисну плівку.
Приготування: Тальк і крохмаль добре розтирають у ступці з олією. Желатин розчиняють у воді на водяній бані, додають гліцерин, борну кислоту. Розчин охолоджують і додають невеликими порціями до жирної основи, постійно помішуючи.
28. Мікстура Траскова (антиастматична)
Rp.: Fol. Urticae 32,0
Fol. Menthae piperitae 32,0
Herb. Equseti arvensis 32,0
Herb. Adonidis 12,5
Fol. Pini 12,5
Fruct. Anisi 12,5
Fruct. Rosae 6,0
Glycerini 100,0
Kalii iodidi 100,0
Natrii iodidi 100,0
Natrii hydrocarbonati 19,0
Argenti nitratis 0,003
Aquae purificatae ad 1000 ml
M.D.S.: Внутрішнє. По 1 чайній ложці, 2-3 рази на день з теплим
молоком, через 25-30 хвилин після їди, для лікування
астми.
Приготування: Рослинні інградієнти добре перемішують і просіюють через сито №6, завантажуюють їх у скляну колбу або емальовану посудину і заливають 1 літром очищеної води. Потім до колби під’єднують зворотній холодильник і ставлять на підігріту до 70єС водяну баню. Нагрівають на протязі 2 годин,після чого настоюють на гарячій бані без підігріву ще 1 годину. Рідину фільтрують. Масу, яка залишилась у колбі, промивають киплячою очищеною водою і ще раз фільтрують. До отриманого настою, при температурі 40єС додають невеликими порціями натрію гідрокарбонат, потім срібла нітрат і послідовно йодид калію, йодид натрію і гліцерин при постійному перемішуванні до повного розчинення солей. Рідину відстоюють при кімнатній температурі на протязі 48 годин; при цьому випадає осад. Потім рідину фільтрують від осаду і додають воду до отримання 1000 мл мікстури. Готову мікстуру (темно-бура рідина, солоно-гіркого смаку, ароматного м’ятного запаху) розливають по 200 мл у флакони з темного скла і обгортають світлонепроникним папером. Зберігають у прохолодному місці. Термін зберігання- 3 місяці.
Висновок
У фармацевтичній практиці застосування гліцерину є дуже широким. Його використовують для виготовлення широкого спектру лікарських форм, а саме: розчинів, сиропів, еліксирів, мікстур, суспензій, емульсій, мазей, паст, свічок, та ін. Гліцерин використовують і як лікарський засіб з різноманітною фармакологічною дією. Він входить в склад багатьох косметичних засобів.
Велика кількість гліцерину іде на приготування нітрогліцерину, що має антиангінальну, судинорозширюючу (венодeлатируючу), коронародeлатеруючу дію.
Гліцерин використовують також в харовій промисловості для підсолоджування вин та лікерів. Гігроскопічні властивості гліцерину використовують в поліграфії для виготовлення „невисихаючих” фарб, а також в текстильній та паперовій промисловості. В органічному синтезі його застосовують для виготовлення алкідних смол, поліуретанів, акролеїну, антифризів та емульгаторів.
Використана літеретура
Беликов В.Г. Фармацевтицеская химия. – М: Висшая школа. -1985.
Державна фармакопея України перше видання. –Харків. -2001.
Олійник П.В., Говзар Р.Д., Бокшан Л.В.,Дячишин Р.І. Авторські прописи. Фармацевтичний довідник. – Л: Медицина світу. -2002.
Регистр лекарственных средств России. Энциклопедия лекарств. – ООО “ЛРС-2004”. -2004.
Сборник нормативных документов по аптечному делу в Украине.
- Киев. -2000.
Степаненко