Курсова робота:

“Апітерапія в медицині”

План

І.Вступ

ІІ. Огляд літератури.

Біологія бджолиної сім’ї.

Бджолина сім’я – єдина біологічна одиниця.

Кормова база.

Використання медоносів.

Лікувальне застосування квіткового пилку.

Лікувальне застосування маточкового молочка.

Використання воску в медицині.

Бджолина отрута.

Лікувальнія медом:

А) Лікування медом за його видами.

Б) Мед в кардіології.

В) Дія меду на рани.

Г) Мед при шлунково-кишкових захворюваннях.

Д) Мед в косметиці.

10)Лікувальні властивості прополісу.

Практичні рекомендації

ІІІ. Висновки.

Перелік використаної літератури.

ВСТУП

Бджоли з’явилися на 50-60 тис. років раніше людини. Багато історичних пам’яток вказують на те, що первісна людина знала і любила мед.

Американський бджоляр Лоренцо Лорен Лангстрот з Філадельфії винайшов у 1851 році перший вулик з вставними рамками, які і в наш час залишився таким, яким він був 100 років тому.

Бджільництво у світовому масштабі у наші дні досягло великих успіхів. Причиною цього є швидкий темп, яким наука рухається вперед. Доведено велике господарське значення бджільництва для розвитку садівництва, городництва. Завдяки опиленню, яке здійснюють бджоли, отримують значно вищі врожаї і якіснішу продукцію.

Значну участь у розвитку бджільництва беруть хімія і медицина. Доведено велике значення меду, бджолиної отрути, квіткового пилку для організму людини, а прополісу (бджолиного клею) і воску – для різних галузей промисловості.

Останнім часом багато науково-дослідних інститутів України, Росії, Румунії, Польщі, Німеччини, США та інших країн багатосторонньо вивчають харчові і лікувальні властивості продуктів бджільництва.

Дана курсова робота ставить за мету розглянути основні напрямки використання меду, маточкового молочка, бджолиної отрути, воску, перги, квіткового пилку у медицині і фармації, хімічний склад продуктів бджільництва, основні діючі речовини. Основну увагу в курсовій роботі приділено розгляду народних рецептів виготовлення мазей, кремів, настоянок та інших лікарських форм.

Дана робота є актуальною, бо продукти бджільництва є ефективними засобами лікування багатьох недуг – атеросклерозу, бронхіту, пневмонії, дисбактеріозу, міокардіодистрофії, оторалингологічних захворювань, тубекульозу. Перевагою цих засобів лікування є відсутність токсичного впливу на організм, легкість отримання, загальна доступність, простота у використанні.

1. БІОЛОГІЯ БДЖОЛИНОЇ СІМ'Ї. БДЖОЛИНА СІМ'Я ТА II СКЛАД

Живе матка у сім'ї до 5. років» але» найвищу яйценосність зберігає до 2-х років. Без бджіл маже прожити не більше трьох днів. Вена є родоначальником сім'ї. Чим сприятливіші були умови, в яких матка виховувалась, тим вона життєді-яльніша, здатна відкладати більше яєць, а отже, сприяти створенню сильнішої сім'ї. Великі, сильні сім'ї завжди продуктивніші, ніж малі. Матка здійснює яйцекладку у весня-но-літній період, почасти восени.

У сім'ї може бути тільки одна матка, у виняткових ви-падках— дві. Це трапляється тоді, коли в сім'ї матка вже стара і замість неї бджоли виводять молоду. Але співжиття старої і нововиведеної матки триває недовго. Як тільки во-ни зустрінуться, то молода, більш енергійна, вбиває стару матку.

Робочі бджоли. Де найменші, але основні особини бджолиної сім'ї, від яких залежить її життєдіяльність. Вони виконують всі роботи як у вулику, так і поза ним. Робочі бджоли поділяються на вуликових (нельотних) і по-льових (льотних). У вулику бджоли проводять 14—20 днів. У цей час вони будують стільники, вигодовують та обігрі-вають розплід, підтримують відповідну вологість і темпера-туру повітря в гнізді, чистять комірки, вулик, сторожують гніздо, годують матку, випаровують зайву воду з нектару, переробляють його на мед і запечатують у комірках, а квіт-ковий пилок складають у комірки для тривалого зберігання. У період виконання цих робіт у теплі погожі дні молоді бджоли вилітають з вулика для спорожнення та ознайомлен-ня з місцем знаходження свого житла.

Завершивши вуликові роботи, робочі бджоли переклю-чаються на збирання нектару та пилку. Якщо ж умови жит-тя із-за якихось причин міняються, молоді бджоли можуть переходити на льотну роботу раніше, минаючи вуликову, а при необхідності повертатися до вуликових робіт і навіть будувати стільники.

Для виконання робіт робочі бджоли мають відповідні органи та пристосування, яких немає у матки та трутнів.

Кількість робочих бджіл у сім'ї навіть за нормальних умов дуже коливається. Найменше їх весною, особливо через 2— З тижні після виставлення вулика із зимівника чи першого обльоту тих бджіл, які зимували надворі. Пізніше, із збіль-шенням відкладання маткою яєць, збільшується і кількість робочих бджіл у сім'ї, досягаючи влітку максимальної кіль-кості — 60—80 тис. (весною їх буває приблизно 10—15 тис).

Тривалість життя робочих бджіл залежить від періоду року. В осінньо-зимовий малодіяльний період вони живуть 7—8 місяців і більше, а влітку лише 30—50 днів.

Трутні — це сезонні мешканці бджолиної сім'ї. З'явля-ються вони весною і влітку, а восени або в кінці літа після закінчення медозбору, бджоли виганяють їх з вулика. Але якщо матка в сім'ї з дефектами чи молода неплідна, або її зовсім немає, то бджоли залишають трутнів на зиму.

Від матки і робочої бджоли трутень відрізняється тим, що має більшу й округлішу голову з випуклими очима, міц-ні груди, коротше, ніж у матки, але широке, здебільшого чорне черевце, що повністю закривається добре розвиненими крильцями. Процес парування відбувається в польоті на різній віддалі від вулика. В ньому можуть брати участь трутні будь-яких сімей. Влітку бджоли пропускають у свій вулик \всіх трутнів, з якої б сім'ї вони не були.

2. БДЖОЛИНА СІМ'Я — ЄДИНА БІОЛОГІЧНА ОДИНИЦЯ

Бджолам властивий суспільний спосіб життя. Поведінка, робота, взаємозв'язок між робочими бджолами та іншими особинами сім'ї нагадує єдиний організм. Бджоли всією сім'єю постійно підтримують у гнізді температуру 34—35°, легко переносять сувору зиму, охороняють гнізда від ворогів тощо. Одинока бджола зробити цього не може.

Об'єднуються бджоли як єдиний організм спільним житлом, місце знаходження якого вони запам'ятовують і завжди до нього