Незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, він майже не знаходив застосування в науковій медицині. Це пояснюється хворобливістю укусів і трудностями дозування отрути. В даний час як у нас, так і в інших країнах фармацевтична промисловість випускає цілий ряд очищених препаратів бджолиної отрути, які можна вводити в організм різними шляхами (уколи, утирання в шкіру, інгаляції і т.д.), не піддаючи хворого укусам. Однак вважається, що введення свіжої отрути дає кращий лікувальний ефект, ніж призначення готових препаратів. Тому лікування безпосереднім вживленням застосовується і в даний час.

Більшість препаратів бджолиної отрути не можна приймати усередину, тому що отрута руйнується ферментами шлункового і кишкового соків.

Застосування бджолиної отрути в лікувальних цілях засновано на його протизапальній, протибольовій і десенсибілізуючій дії.

В даний час розроблена методика апітерапії і встановлені основні показання для застосування бджолиної отрути як лікувального засобу. Визначено і протипоказання до апітерапії, тобто відома група захворювань, при яких уведення бджолиної отрути погіршує плин захворювання.

Апітерапія проводиться найчастіше для зменшення болів і запальних явищ у суглобах і в м'язах ревматичного й іншого походження, при невралгіях, бронхіальній астмі, при гіпертонічній хворобі, при мігрені і виразках, при тромбофлебіті, облітеруючому ендартериїті.

Наскільки ефективна апітерапія при перерахованих вище захворюваннях, показують наступні конкретні дані клінічних спостережень.

У клініці 2-го Московського медичного інституту ім. Н. І. Пирогова з 182 хворих на облітеруючий ендартериїт, у комплекс лікувальних заходів яких входила апітерапія отримані гарні результати лікування, і лише в одного хворого в якого далеко зайшло захворювання (наявність гангрени) лікування виявилося безуспішним. Якщо врахувати, що облітеруючий ендартериїт відноситься до числа захворювань, що узагалі важко піддаються лікуванню, то отримані результати апітерапії є дуже хорошими.

Припускають, що механізм терапевтичної дії бджолиної отрути при ендартериїті заснований на дії, що знімає спазм судин, а також болезаспокійливій дії і зменшенні згортання крові.

Найбільш широке застосування бджолина отрута знаходить при лікуванні ряду захворювань суглобів запального характеру. У цьому відношенні бджолина отрута дуже подібна до дії інших лікувальних засобів, які застосовуються при цих самих захворюваннях, — АКТГ (адренокортикотропним гормоном), тобто гормоном передньої частки гіпофіза. Але треба сказати, що бджолина отрута має і ряд переваг перед АКТГ. Наприклад, АКТГ при тривалому застосуванні викликає затримку води в організмі й у такий спосіб сприяє розвитку набряків. Бджолина отрута, навпаки, діє сечогінно. Тривале застосування АКТГ може викликати порушення виділення власних гормонів. Бджолина отрута такою дією не володіє.

При лікуванні бджолиною отрутою в більшості хворих, що страждають захворюваннями суглобів, зменшуються запальні явища і болі, відновлюється рухливість у суглобах. Болезаспокійлива дія настає відразу після лікувальної процедури і тримається від декількох годин до 2—3 діб. Для закріплення ефекту курси лікування необхідно повторювати. Найкращий терапевтичний ефект бджолина отрута робить у тих випадках, коли в суглобах відсутні глибокі анатомічні зміни.

Бджолина отрута при запаленні суглобів знімає гострі болі, значно зменшує запальну реакцію, відновлює рух. (10)

Гарні результати дає апітерапія при бронхіальній астмі. Якщо час настання приступу бронхіальної астми відомо, то бджолину отруту вводять за 1—3 год до приступу. Доза отрути невелика. Апітерапія повинна проводитися обережно, тому що хворі бронхіальною астмою дуже чуттєві до всякого роду подразнення.

Бджолина отрута займає одне з перших місць серед засобів багатих на вітаміни. Після введення бджолиної отрути необхідно відпочити лежачи 20—30 хв.

Хоча апітерапія останнім часом одержала порівняно широке поширення, варто сказати, що механізм дії бджолиної отрути при тому чи іншому захворюванні остаточно не з'ясований.

Відомо, що в лікувальних дозах бджолина отрута позитивно діє на ряд систем і органів. Він розширює капіляри і дрібні артерії, збільшуючи тим самим приплив крові до органів і сприяючи обміну речовин у них. Апітоксин підвищує кількість гемоглобіну і лейкоцитів у крові, зменшує в'язкість і згортання крові і, отже, може бути корисним при порушеннях тромбоутворення (наприклад, при тромбофлебітах). Бджолина отрута зменшує кількість холестерину в крові і, отже, може застосовуватися при лікуванні хворих на атеросклероз. Бджолина отрута має тонізуючий вплив на серцевий м'яз, знижує кров'яний тиск. Під її впливом поліпшуються загальний стан хворого, апетит і сон, підвищується життєвий тонус. Бджолина отрута сприяє зміцненню сил організму, зм'якшує й усуває біль, стимулює вироблення антитіл, збільшуючи опірність організму до інфекцій.

Зниження згортання крові, підвищення кількості гемоглобіну є наслідком прямої дії бджолиної отрути на кров.

Чим більше доза отрути, тим сильніше він знижує згортання крові. Роботами Н. М. Артемова і його учнів в експериментах на найрізноманітніших тваринах установлено, що отрута бджіл, головним чином його фракція , має дію не тільки, на вегетативну (порушуючи проведення нервового імпульсу у вегетативних вузлах), але і на соматичну центральну нервову систему. Під впливом бджолиної отрути змінюється електрична активність різних відділів головного мозку, у тому числі ретикулярної формації головного мозку. Бджолина отрута викликає утруднення проведення нервового імпульсу в центральних синапсах (у місцях контакту нервових клітин між собою).

Лікування бджолиною отрутою може здійснюватися декількома способами: 1) природні ужалення бджолами; 2) внутрішньошкірне введення готових капсульних препаратів бджолиної отрути; 3) втирання мазей, що містять бджолину отруту; 4) інгаляція, тобто вдихання бджолиної отрути; 5) іонофорез, тобто введення бджолиної отрути через шкіру з використанням електрики;