.Каштановий мед — темного кольору, має слабкий аромат і неприємні смакові якості. Бджоли роблять цей мед з нектару квіток красивого каштанового дерева (Castanea sativa Mill.).

Бджоли роблять також мед з нектару дзвоникуватих ліло-рожевих квітів декоративного дерева каштану кінського (Aesculus hyppbcastanum L.).

Кенафовий мед — бджоли збирають його з кенафу (Hibiscus cannabinus L.). Свіжовідкачаний кена-фовий мед жовтуватого, каламутного кольору з дуже не-приємними смаковими якостями.

Кленовий мед— належить до ясних сортів меду з чудовими смаковими якостями. Бджоли енергійно зби-рають його з красивих жовтувато-зелених квітів декора-тивного куща або дерева клена звичайного (Acer plata-noides L.).

Конюшинний мед — вважається одним з най-кращих ясних сортів меду. Цей мед безбарвний, прозо-рий, з дуже добрими смаковими якостями. При кристалі-зації мед перетворюється в тверду білу масу. В коню-шинному меду міститься 34,96% глюкози і 40,24% леву-льози.

Коріандровий мед — має різкий аромат і спе-цифічний присмак. Бджоли охоче збирають його з білих або блідо-рожевих квітів цінної ефіроолійної рослини коріандру (Coriandrum sativum L.), що росте в дикому вигляді в Середній Азії і Закавказзі.

Кульбабовий мед — золотисто-жовтого кольо-ру, дуже густий, в'язкий, швидко кристалізується, з силь-ним запахом і різким смаком. Цей мед бджоли добува-ють з нектару відомого і дуже поширеного бур'яну — кульбаби (Taraxacum officiate auct). Кульбабовий мед містить 35,64% глюкози і 41,50% фруктози.

Лавандовий мед — належить до розряду пер-шосортних медів. Цей золотистого кольору мед, що має ніжний аромат, бджоли роблять з нектару ясно-синіх або голубувато-фіолетових квіток багаторічної ефіро-олійної рослини лаванди (Lavandula vera D. С). Куль-тивується лаванда на Південному березі Криму, на Ку-бані і на Кавказі.

Ластовневий мед — бджоли роблять його з за-пашного нектару дуже цінної медоносної рослини ластовня (ваточника) (Asclepias syriaca L. — A. Cornuti Decsn.).

Ластовневий мед — ясний, з жовтим відтінком, має ніжний аромат і відмінний смак. В жарку суху погоду мед у стільниках настільки згущається, що" дуже важко відкачується навіть при його нагріванні.

Липовий мед — належить до одного з високо-сортних, найкращих сортів меду. Завдяки своїм винятко-во приємним смаковим властивостям високо ціниться. Свіжовідкачаний на медогонці липовий мед дуже запаш-ний, звичайно прозорий, слабко-жовтого або зеленува-того кольору. Липовий мед містить 36,05% глюкози і 39,27% левульози.

У народній медицині липовий мед широко застосову-ють при простудних захворюваннях, переважно як пото-гінний засіб.

Маточниковий мед — бджоли збирають його з синьо-фіолетових квітів однорічної ефіроолійної росли-ни маточника (Dracocephalum moldavica L.), що росте в дикому вигляді на Кавказі, Алтаї, в Українській РСР, Криму та інших районах країни. Маточниковий мед яс-ний, прозорий, має хороший аромат і смак. Маточник є дуже цінною медоносною рослиною, бо містить значну кількість високоцукристого нектару з лимонним запахом. З 1 га квітучого маточника бджоли збирають 290 кг меду.

Мед з квітів собачої кропиви — ясно-зо-лотистого кольору, (що нагадує колір соломи), з легким ароматом і специфічним добрим смаком. Бджоли збира-ють його з блідо-фіолетових квітів собачої кропиви, або серцевої трави (Leonurus Cardiaca L.), яка росте скрізь по пустирях, на звалищах, біля куп сміття тощо.

Мелісовий мед — має чудові смакові якості. Бджоли роблять його з нектару ясно-фіолетових або ро-жевих квітів з сильним запахом меліси, або лимонної м'яти (Melissa officinalis L.

Морквяний мед — темно-жовтого кольору з приємним ароматом. Бджоли роблять його з нектару за-пашних білих квітів у зонтикоподібних суцвіттях дворіч-ної культурної рослини — моркви (Daucus Carota L.).

М'ятний мед — бджоли роблять його з нектару запашних квітів багаторічної ефіроолійної і пряної рос-лини м'яти холодної (Mentha piperita L.). М'ята холодна широко культивується в Радянському Союзі і дає багаті збори доброго меду. Мед із м'яти має янтарний колір і приємний аромат м'яти.

Огірочниковий мед — бджоли виробляють його з нектару великих красивих блакитних квітів огі-рочника (Borrago officinalis L.) (синонім: огіркова тра-ва), який розводиться у нас як цінний медонос і лікар-ська рослина. Огірочниковий мед прозорий,,ясний і має приємний смак. З 1 га квітучого огірочника бджоли зби-рають 200 кг доброго меду.

Ожиновий мед — бджоли роблять його з некта-ру красивих квітів дуже поширеної в СРСР кущової рос-лини ожини (Rubus caesius L.). Ожиновий мед прозорий, як вода, і має приємні смакові якості. З 1 га квітучої ожини бджоли збирають 20 кг меду.

Осотовий мед — білого кольору, приємного аро-мату і смаку. Цей першосортний мед бджоли роблять з нектару, який вони збирають з численних фіолетово-червоних квітів бур'яну — осоту жовтявого (Cirsium oleгасеum Scop.).

Ріпаковий мед — білуватого, іноді жовтуватого кольору, приємного аромату і нудно-солодкий.

Резедовий мед — належить до категорії високо-сортних медів. Винятковим ароматом і приємним смаком може конкурувати з липовим медом.

Рододендроновий мед — має неприємний смак і якщо його їсти, викликає явища отруєння (загаль-ну слабість, головний біль, блювання, непритомність і т. д.).

Синяковий мед — належить до першосортних медів, має ясно-янтарний колір, приємний аромат і дуже добрі смакові якості.

Так, при захворюваннях верхніх дихальних шляхів краще використовувати мед з лаванди, липи, що володіють надійною відхаркувальною, антибактеріальною, бронхолітичною дією. При нефриті, циститі і пієлонефриті — мед із плодових культур, тьмяна, акації, каштана - рослин, що поліпшують функції бруньок. При захворюваннях органів травлення і печінки - використовують степовий мед, а також мед, зібраний з м'яти, кульбаби, чебрецю, гречки, соняшника. Степовий, лісовий мед, зібраний з різних медоносів, а також мед з лаванди, чебрецю і м'яти краще допомагає при серцевих захворюваннях, а з гречки (з огляду на найбагатший набір макро- і мікроелементів) - при захворюваннях