К у р с о в а р о б о т а

ЕКСТЕМПОРАЛЬНА РЕЦЕПТУРА, що використовується для лікування фурункульозу

План

Вступ

Загальна характеристика фурункульозу як захворювання

Лікування фурункульозу

Лікарські засоби для зовнішнього та внутрішнього застосування у терапії фурункульозу

Рекомендована екстемпоральна рецептура для лікування фурункульозу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Перед сучасною медициною стоїть ряд складних проблем. Серед них - лікування дерматологічних захворювань, які характеризуються важкими ускладненнями на інші органи і системи людського організму.

Складністю лікування цих захворювань є підвищена стійкість збудників захворювання( наприклад стафілококів, стрептококів – збудників фурункульозу) до антибактеріальних препаратів.

Дерматологічні захворювання спостерігаються у всіх вікових групах, вони зумовлені рядом причин, але, в основному, це несприятливий вплив екологічних факторів.

За даними літератури, фурункульоз складає 12-43 в структурі усіх дерматологічних захворювань. Тому медицина висуває ряд рекомендованої рецептури для лікування фурункульозу.

Загальна характеристика фурункульозу

Фурункульоз – це гостре гнійно-некротичне запалення гнійного мішечка (фолікула) і зв’язаної з ним сальної залози з оточуючою її клітковиною, викликане мікробом – стафілококом.

Шкіра надійно захищає організм від патогенних мікробів, незважаючи на те, що на ній осідають колонії мікроорганізмів, вірусів і грибків.

Найнебезпечнішим з них є золотистий і білий стафілококи. За найменших порушень цілості шкіри (різноманітні порізи, незначні подряпини, розчухування тощо) мікроби легко проникають у товщу шкіри і на ній можуть утворюватись малі гнійники чи навіть фурункули.--

Фурункул виникає тоді, коли мікроби проникають у волосяний мішечок. Спочатку виникає почервоніння і невеличка припухлість у вигляді горбочка (інфільтрат).Якщо відразу після появи змастити цей інфільтрат спиртовим розчином йоду чи спиртовим розчином саліцилової кислоти, то він поступово може розсмоктатися без нагноєння.

За іншого розвитку запалення на 3-4 день у центрі інфільтрату, який за цей час збільшився і став болючим, формується гнійно-некротичний стержень фурункула.

Частіше це відбувається тоді, коли знижується імунітет через хвороби, перевтому, погане харчування, гіповітаміноз, часті стреси тощо. У разі частого забруднення шкіри (частинки пилу, піщинок чи іншого бруду) і зниженого імунітету фурункули можуть виникати один за одним на шкірі різних ділянок тіла. Слід зазначити, що значною мірою імунітет можуть послаблювати такі хвороби, як цукровий діабет і хронічний алкоголізм. Якщо у людини на шкірі часто виникають фурункули, то потрібно зробити аналіз крові на вміст у ній цукру, та дослідження функції печінки, особливо у тих хто зловживає алкоголем.

Фурункульоз ще називають стафілодермією, яка характеризується виникненням численних фурункулів, які можуть локалізуватися на певних частинах шкіри. частіше в області шиї, передпліччя, поясниці (локалізований чи місцевий),або детермінований, тобто на різних ділянках шкіри (розповсюджений або загальний).

В розвитку місцевого фурункульозу особливе значення мають забруднення шкіри чи тріння одягом, подразнення шкіри хімічними речовинами, мікротравми, а також нераціональне лікування одиночного фурункула, наприклад, недотримання гігієни оточуючої шкіри, застосування зігріваючого компресу.

Загальний фурункульоз виникає часто у ослаблених людей (неправильне харчування, недостатність вітамінів групи А,В,С),які перенесли тяжкі інфекційні захворювання або які страждають на тяжкі хронічні захворювання (коліт, антацидний гастрит, нефрит тощо) і порушенням обміну речовин (наприклад, цукровим діабетом), у людей, які піддаються різкому охолодженню або перегріванню, при надмірному фізичному навантаженню і функціональному порушенню нервової системи. Фурункульоз може протікати гостро і хронічно. Причиною хронічного фурункульозу може стати сенсибілізація шкіри до стафілококової інфекції.

При хронічній формі фурункульозу висипання фурункулами виникають повторними спалахами на протязі багатьох місяців в результаті різкого зниження опірності організму, тобто різке ослаблення імунної системи.

При гострій формі фурункульозу, фурункули виникають одночасно, або на протязі деякого часу, часто супроводжуються стомлюваністю, недомаганням, головним болем, підвищеною температурою тіла.

Лікування фурункульозу

Лікування фурункульозу і фурункула здійснюється під контролем лікаря і залежить від стадії розвитку, локалізації і розповсюдженості. У жодному разі не можна видушувати фурункул, особливо на обличчі, бо від цього порушується захисний бар’єр шкіри і мікроорганізми потрапляють у кров. Одночасно може підвищуватися температура тіла. Якщо запалення локалізується на обличчі, виникає загроза потрапляння мікроорганізмів у судини мозку, з наступним гострим тромбозом судин мозку.

Це захворювання вражає не тільки шкіряні покриви , але й нервову систему організму. Найбільш часто фурункул локалізується на шиї (в області потилиці), обличчі, на попереку. Розвиток фурункула починається з виникнення щільного болючого горбика або вузлика яскраво-червоного кольору, у вигляді невеличкого конуса. На 3-4 день в центрі горбика появляється гнійна „головка”. Потім фурункул проривається з виділенням невеликої кількості гною . На місці прориву спостерігається ділянка некротичної тканини зеленуватого кольору – стержень фурункула . Через 2-3 доби разом з гноєм і кров’ю виходить стержень.

Категорично забороняється проколювати, зрізати верхівку фурункула, застосовувати зігріваючі компреси, бо саме це може стати причиною великих ускладнень. При фурункульозі не дозволяється митися в ванні, під душем ; по вказівкам лікаря можна лише приймати теплі дезінфікуючі ванни з перманганатом калію.

Здорову шкіру навколо фурункулів треба протирати камфорним чи саліциловим спиртом. Необхідно дотримуватись дієти з зменшенням вуглеводів (солодкого, мучного тощо) і виключенням гострих страв, потрібно вживати їжу багату на вітаміни.

Можуть бути рекомендовані також свіжі пивні дріжджі , обов’язкове лікування основного захворювання, яке може сприяти розвитку фурункульозу.

Основа профілактики фурункульозу - ретельне дотримання правил особистої гігієни, догляд за шкірою, видалення різноманітних факторів, які можуть сприяти виникненню гнійних захворювань шкіри, навіть незначну подряпинку потрібно змазувати 1 % розчином йоду , або розчином брильянтового зеленого, а також заходи, які сприяють підвищенню опірності організму до гнійних інфекцій; загартовування організму, купання, сонячні ванни тощо.

Якщо великий і болючий фурункул довго не очищається від гною, хірург під