The Chambard-Tee (Brady, Австрія) чай, що містить листя касії вузьколистої, листя ясена, листя алтеї лікарської, листя м’яти перцевої, листя меліси лікарської, траву гісопа лікарського, квітки заячої конюшини, суцвіття нагідок і суцвіття волошки синьої. Вживають при запорах по 1 чашці чаю (на чашку 1 повна чайна ложка) ввечері або зранку.

Vagostabyl® (Lab. Leurquin Mediolanum, Франція) – таблетки, що містять по 50 мг водно-спиртового екстракту глоду, 45 мг водно-спиртового екстракту меліси, 50 мг лактату кальцію і 10 мг тіосульфату магнію. Застосовується при кардіоневрозах, невротичних станах у дорослих і дітей, безсонні. Дорослим призначають по 2 таблетки 3 рази на день при кардіоневрозах або по 2 таблетки в обід і ввечері при порушеннях сну; дітям після 6 років – по 1 таблетці.

Valeriana-Strath® (Strath-Labor, Німеччина) краплі, 100 мл яких містять екстракт (1:25) листя глоду колючого 0,6 г, квіток лаванди 0,6 г, шишок хмелю 0,6 г, листя меліси 0,6 г, кореня валеріани 1,6 г. Застосовується при вегетативних порушеннях, нервозності, безсонні, неврастенії. Вживають по 20 крапель 3 рази на день перед їдою.

Wrishofener Nervenpflege Dr. Kleinschrod (Dronania, Німеччина) таблетки, що містить по 7,28 мг трави лебеди, 2,91 мг перікарпію апельсина, 3,64 мг листя глоду, 1,45 мг трави дроку, 43,69 мг шишок хмелю, 14,56 мг трави звіробою, 14,56 мг листя меліси, 13,83 мг трави деревію, 58,24 мг кореня валеріани і 7,28 мг трави омели.

Ефірна олія меліси входить до складу багатокомпонентного препарату Доппельгерц (Doppelherz, Queisser Pharma), що володіє тонізуючими і загальноукріплюючими властивостями. Застосовується при підвищеному фізичному і психічному навантаженні, полігіповітамінозі і авітамінозі, неврозах, в клімактеричному періоді і в періоді реконвалесценції, в геріатрії як тонізуючий засіб. Призначають всередину по 1 мірній склянці (20 мл) 3-4 рази на добу перед їдою і на ніч перед сном. Тривалість курсу лікування не обмежена.

ВИСНОВОК

Меліса – це ароматна рослина,приємна на смак (тому в народі її називають травою лимонною, медовою, маточником), лиш недавно отримала офіційне визнання медиків. Листя містить ефірну олію, дубильні речовини, гіркоти, слиз, янтарну, кавову, олеанолову та урсулову кислоти, цукри і мінеральні солі. Меліса проявляє ефективну заспокійливу дію,зменшує напруження гладких м’язів кишківника, зубуджує виділення травних соків,має протизапальні бактеріостатичніі противірусні властивості. Рослина використовується при станах загального нервового збудження, при судинно-вегетативній дистонії, безсонні, порушеннях ритму серця, змінах тиску крові під впливом емоційних збудників, при порушеннях травлення,епігастричних болях, гастриті, коліті, діє тонізуюче на мозок, серце, органи травлення.

Завдяки пряному і освіжаючому смаку і запаху, мелісу використовують в якості прянощів. Свіже листя додають до салатів, соусів, супів, страв із риби, курей, качок, гусей, телятини,свинини і дичини. Не рекомендується її кип’ятити, а слід додавати до готових страв.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Зузук Б.М., Куцик Р.В. Мелиса лекарственная // Провизор.-2002- №1.- с.

21-25

2.Зузук Б.М., Куцик Р.В. Мелиса лекарственная // Провизор.-2002- №2.- с.

21-25

3.Лушпа В.І. Порівняльна характеристика меліси лікарської та котячої м’яти лимонної // Фітотерапія в Україні.-2000.- №2.- с.42-45

4.Бензаль Л.Б., Грицик А.Р.,Олійник Т.Л. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні. Пряноароматичні рослини.-Львів.-2004.

5.Auf'mkolk M., Ingbar J.C., Kubota K., Amir S.M., Ingbar S.H. Extracts and auto-oxidized constituents of certain plants inhibit the receptor-binding and the biological activity Auf of Graves' immunoglobulins // Endocrinology.-1985.-Vol.116, №5.-Р.1687-1693.

6.Bult H., Herman A.G., Rampart M. Modification of endotoxin-induced haemodynamic and haematological changes in the rabbit by methylprednisolone, F(ab')2 fragments and rosmarinic acid // Br. J. Pharmacol.-1985.-Vol.84, №2.-Р.317-327.

7.Chlabicz J., Galasinski W. The components of Melissa officinalis L. that influence protein biosynthesis in-vitro // J. Pharm. Pharmacol.-1986.-Vol.38, №11.-Р.791-794.

8.Dimitrova Z., Dimov B., Manolova N., Pancheva S., Ilieva D., Shishkov S. Antiherpes effect of Melissa officinalis L. extracts // Acta Microbiol. Bulg.-1993.-Vol.29.-P.65-72.

9.Engelberger W., Hadding U., Etschenberg E., Graf E., Leyck S., Winkelmann J., Parnham M.J. Rosmarinic acid: A new inhibitor of complement СЗ-convertase with anti-inflammatory activity) // Int. J. Immimopharmacol.-1988.-Vol.10, №6.-P.729-737.

10.Herrmann E.C.Jr., Kucera L.S. Antiviral substances in plants of the mint family (labiatae). II. Nontannin polyphenol of Melissa officinalis // Proc. Soc. Exp. Biol. Med.-1967.-Vol.124, №3.-Р.869-874.

11.Kucera L.S., Herrmann E.C.Jr. Antiviral substances in plants of the mint family (labiatae). I. Tannin of Melissa officinalis // Proc. Soc. Exp. Biol. Med.-1967.-Vol.124, №3.-Р.865-869.

12.Lamaison J.L., Petitjean-Freytet C., Carnat A. Medicinal Lamiaceae with antioxidant properties, a potential source of rosmarinic acid // Pharm. Acta Helv.-1991.-Vol.66, №7.-Р.185-188.

13.Lamaison J.L., Petitjean-Freytet C., Carnat A. Rosmarinic acid, total hydroxycinnamicderivatives and antioxidant activity of Apiaceae, Borraginaceae and Lamiceae medicinals // Ann. Pharm. Fr.-1990.-Vol.48, №2.-Р.103-108.

14.Larrondo J.V., Agut M., Calvo-Torras M.A. Antimicrobial activity of essences from labiates // Microbios.-1995.-Vol.82, №332.-Р.171-172.

15.Mazumder A., Neamati N., Sunder S., Schulz J., Pertz H., Eich E., Pommier Y. Curcumin analogs with altered potencies against HIV-1 integrase as probes for biochemical mechanisms of drug action // J. Med. Chem.-1997.-Vol.40, №19.-Р.3057-3063