Застосування листків кропу для лікування гіпертонічної хвороби, порушень ритму серцевої діяльності на фоні атеросклерозу зумовлено спазмолітичною, заспокійливою та сечогінною дією наявної в них ефір-ної олії, здатністю флавоноїдів зменшувати проникність судинної стінки, а також антиаритмічними властивостями калію й поліпшенням метаболічних процесів в організмі під впливом аскорбінової кислоти.

У народній медицині кріп застосовують значно ширше. Препарати кропу при вживанні всередину корисні як збуджуючий, зміцнюючий і почасти відхаркувальний засіб хворим на туберкульоз легень і рахіт; крім того, їх застосовують при затримці сечі (в суміші з іншими рослинами), піску в нирках, нестачі молока у породіль (вживають перед самим годуванням дитини). s

Одну чайну ложку товченого насіння кропу заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв; вживають по 2 столові ложки 3—4 рази на день.

Плоди крепу запашного кип'ятять у вині, настоюють протягом 12 год і настій вживають як снотворне.[13]

4.3. ЛРС і ЛР, що вміщують селен.

Евкаліпт кулястий (Eucaliptus globulus Lab.)

Російська назва — звкалипт шариковий.

Високе, іноді велетенське вічнозелене дерево з родини миртових із ланцетовидними синювато-зеленими листками та з квітками в їхніх пазухах.

Росте на Чорноморському узбережжі Кавказу, на півдні України та в Молдові.

З лікувальною метою листки збирають в осінньо-зимовий період. Вони містять дубильні речовини, смолу, органічні кислоти, складні ефіри, фітонциди, ефірну олію та гірку речовину. До ефірної олії входять цинеол, пінен, миртенол, альдегіди — ізовалеріановий, капроновий і каприловий. Основний діючий чинник листків евкаліпта — ефірна олія.

Концентрований настій листків згубно впливає на цілий ряд пато-генних мікробів: стрептококів, стафілококів, збудників черевного тифу, дизентерії та дифтерії. Завдяки такому широкому спектрові антисептич-ної дії препарати евкаліпта досить ефективні при гострому і кальку-льозному пієлонефриті, циститі. Особливо добре лікувати гнійні процеси органів сечостатевої системи промиванням через дренажні трубки нир-кових мисок, порожнини сечового міхура. Ефірна олія з листків евка-ліпта, розчинена в соняшниковій олії (2:100 ), сприяє заживленню вира-зок та ерозій сечового міхура, застосовується в післяопераційний час (після видалення каменів), зменшує запалення та біль за наявності ка-менів у сечовому міхурі.

Настій готують із 10 г листків, настоюючи їх протягом 2 год. у 200 мл окропу в закритому посуді. Після охолодження настій вживають по 50 г тричі на день. [3]

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гарбарець М. О., Западнюк В. Г. Фітотерапія (довідник)—К.: Вища шк., 1987,—318 с.

Голышенков П. П. Лекарственные растения и их использование.— Са-ранск, 1990.—304 с.

Заверуха Б. В. Дчворослі рослини —джерело вітамінів.— К. Здоров'я. 1965.- 100 с.

Зубков О. І. Аптека на вашому столі.— К- Здоров'я, 1989.—64 с

Кархут В. В. Ліки навколо нас.—К.: Здоров'я, 1978.—231 с

Комендар В. І. Лікарські рослини Карпат.— Ужгород: Карпати, 1971.— 246 с

Кощеев А. К- Дикорастущие съедобные растения в нашем питании.— М.: Пищ. Пром-сть, 1980.—256 с.

Ладынина Е. А., Морозова Р. С. Фитотерапия.— М.: Медицина, 1987.— 208 с.

Липкан Г. Н. Целебные свойства растений с ягодными и ягодоподобными плодами.— К.: Здоров'я, 1986.—48 с.

Литвина И. И. Три пользы.— М.: Физкультура и спорт, 1989.—208 с.

Максютина Н. П. Растительные лекарственные средства.—К.: Здоров'я, 1985.—280 с.

Мамчур Ф. І. Фітотерапія в урології.— К-: Здоров'я, 1983.—158 с:

Мамчур Ф. І. Довідник з фітотерапії.— К- Здоров'я, 1986.—278 с.

Мамчур Ф. І. Овочі і фрукти в нашому харчуванні.— Ужгород: Карпа-ти, 1989.—210 с

Михайленко Е. Т., Радзинский В. Е., Захаров К- А. Лекарственные ра-стения в акушерстве и гинекологии.- К-: Здоров'я, 1987.—100 с.

Николайчук Л. В. Сахароснижающие растения.— Минск: Ураджай, 1989.—190 с.

Перевозченко И. И. Лекарственные растения в современной медици-не.—М.: Знание, 1990.—48 с.

Попов О. П. Лікарські рослини в народній медицині.— К.: Здоров'я, 1970.—345 с.

Соколов С. Я-, Замотаев И, П. Справочник по лекарственным растениям (фитотерапия).— М.: Медицина, 1984.— 463 с.

Товстуха Є. С. Фітотерапія.—К-: Здоров'я, 1990.—192 с.

Турова А. Д. Лекарственные растения СССР и их применение.—2-е изд.—М.: Медицина, 1974.—424 с.

Харченко М. С, Карамишев А. М., Сила В. І. та ін. Лікарські росли-ни і їх застосування.— К.- Здоров'я, 1981.—232 с

Чопик В. И., Дудченко Л. Т., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные ра-стения Украины.— К-: Наук, думка, 1983.—398 с.