Діє кропива сечогінно, кровоспинно, протипроносно, протидіабетично, а також підсилює виділення травних соків. Експериментальними до-слідами на тваринах доведено, ідо водні екстракти листків кропиви ма-ють досить виражені діуретичні властивості, сприяють видаленню з ор-ганізму хлоридів та сечовини. Ці результати підтверджені клінічними дослідами. Основними чинниками, які збільшують діурез, є флавоноїди та гліколова й гліцеролова органічні кислоти. Препарати кропиви, збуд-жують дію коркової частини нирок.

Кропиву надзвичайно широко використовують у науковій та народній медицині як кровоспинний засіб при маткових, гемороїдальних, легеневих, ниркових, шлунково-кишкових та носових кровотечах. Відвари ft настої її сприяють збільшенню рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів у крові.

. Клініцисте встановили, що при лікуванні недокрів'я кропива не поступається перед препаратами заліза. Вона нормалізує функцію травної системи (поліпшує ферментацію, регулюючи склад та кількість бактерійної флори).

Кропива має також інсуліноподібні властивості. Під час фармако-логічних досліджень встановлено, що при вживанні її препаратів значно знижується рівень цукру в сечі. Однак не можна пити її дуже багато, бо в цьому разі кількість цукру в сечі не зменшується, а лише виділяється менше сечі.

Застосовують кропиву для лікування нирковокам'яної хвороби, за-пальних процесів сечовивідних шляхів, пошкоджень паренхіми печінки, кровотеч, атонії і запалення органів травної системи, недокрів'я, ревма-тизму, цукрового діабету, проносів, метеоризму, геморою, гіповітамінозів. Препарати листків кропиви дуже багаті на мінеральні солі, отже, мо-жуть поповнювати організм людини різними мікроелементами при недо-статності їх і тим самим активізувати дію багатьох ензимів. Настої та відвари коренів кропиви як в'яжучий засіб Діють значно сильніше, ніж препарати листків, вони особливо ефективні як сечогінні та протиза-пальні чинники. [11]

Цикорій дикий, звичайний (Cichorium httybus L.)

Російська назва — цикорий обыкновенный.

В народі цю рослину називають Петровими батогами, серпівником, городньою волошкою.

Багаторічна трав'яниста рослина із потовщеним веретеноподібним коренем, із прямим стеблом заввишки від ЗО до 100 см. Прикореневі Ли-стки— виїмчасті, пірчасто-ланцетоподібні; стеблові — ланцетні, гостро-зубчасті, огортають стебло суцільною лійкою. Квітки розташовані в ко-шику, язичкові, з голубими, іноді рожевими пелюстками. Росте цикорій звичайний уздовж шляхів та ровів, на берегах річок, у засмічених місцях. Поширений в Україні, на Кавказі та в середній смузі Росії.

Для виготовлення ліків використовують усю рослину. Збирають її під час цвітіння, у липні-серпні. Коли ж заготовляють корені, то їх ви-конують, старанно миють, розрізують вздовж і впоперек, сушать у добре провітрюваних приміщеннях або в печах.

Корені багаті на інулін та гіркий глікозид інтибін (безбарвну жела-тиноподібну масу), пектин, цукри й смолу. У квітках цикорію міститься глікозид циквріїн, який під час гідролізу розпадається на ескулетин та глюкозу. У листках та насінні виявлено інулін, а в насінні — протока-техіновий альдегід, алкалоїд. Молочний сік рослини має гіркі речови-ни — лактуцин та лактукопікрин, що є моноефірами параоксифенілоцтової кислоти, й тараксастерол.

Препарати цикорію є холеретичними, заспокійливими, зміцнюваль-ними та протикашльовими.

Він широко застосовується в народній медицині, зокрема, для регу-ляції обміну речовин при шкірних хворобах (екзема), для збільшення виділення жовчі при хворобах печінки (жовтяниця, цироз), а також для лікування хвороб нирок.

Рослину рекомендують вживати при гіперацидному гастриті, енте-риті й коліті, спастичному коліті, недостатності в їжі аскорбінової кислоти, істерії, загальній кволості, кровохарканні, подагрі, спазмофілії та захворюваннях суглобів. Болгарська народна медицина застосовує препарати цикорію здебільшого для лікування захворювань печінки (як жовчогінний засіб), при каменях у жовчному міхурі, захворюваннях се-лезінки та для активізації обміну речовин.

Відвар трави цикорію звичайного впливає на організм людини про-тимікробно та в'яжуче. Ці препарати збуджують функціональну діяль-ність органів травлення.

Експериментально доведено, що відвар та настій кореня цикорію під час вживання всередину діють заспокійливо на центральну нервову систему, посилюють роботу серця, збільшуючи амплітуду й уповільнюючи ритм серцевих скорочень.

У народній медицині відвар і настій кореня і трави цикорію застосо-вують при нетриманні сечі, геморої висипах на шкірі (вугри, гноя-ки, фурункули). Настій трави рекомендують для ванн, обмивань і примочок.

За кволості, знесилення й значного потовиділення препарати цико-рію діють як зміцнювальний засіб.

Відвар суміші трави цикорію з коренями й черешками гарбуза (1— 2 столові ложки на 2 склянки води) як сечогінний засіб ефективний у хворих із серцевою недостатністю. Вживають відвар по півсклянки тричі на день.

При хронічному гепатохолециститі помітний ефект дає вживання чаю із суміші цикорію з іншими, лікарськими рослинами. Суміш трави цикорію звичайного (ЗО г), трави звіробою звичайного, квіток цмину піскового, квіток нагідок лікарських (по 40 г), трави споришу звичайно-го (20 г), кори крушини ламкої (ЗО г) і ромашки лікарської (10 г) на-стоюють 12 год у 3 склянках води, кип'ятять 5 хв, дають відстоятися півгодини, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день через 1 год після їди, щодня. Лікування тривале (4—6 тиж).

Хворим на гіперацидний гастрит, ентерит і коліт рекомендують чай із суміші трави цикорію звичайного (30 г), трави золототисячника зви-чайного (20 г), трави сухоцвіту болотяного (25 г). Настоюють 30 т цього збору у 500 мл окропу протягом 12 год, потім проціджують. Настій підсолоджують медом за смаком і вживають по півсклянки 3— 4 рази на день через 1 год після їди впродовж 1—2 міс.

У зв'язку з тим що цикорій має зміцнювальні властивості й добре регулює обмінні процеси, його застосовують для лікування хворих на цукровий діабет, з іншими порушеннями обміну речовин, деякими захворюваннями шкіри. Вважають, що цикорій має здатність нормалізувати склад крові. У народній медицині його застосовують при підвищеній нервовій збудливості та істерії як заспокійливий