Біологічно активними речовинами являється пектин, іридоїди, флавоноїди і сапоніни. Пектин володіє ранозагоювальною властивістю. Іридоїдний глікозид аукубін і продукти його розпаду мають виражену протизапальну дію. Сапоніни, пектинові кислоти, флавоноїди і оксикоричні кислоти спричинюють зниженню вмісту холестерину в крові і володіють гіпохолестеринемічною дією.

Історія застосування рослини.

Подорожник – самий древній лікарський засіб. У ХІІ столітті до нашої ери його заготовляли в Китаї спеціальні збирачі; древні греки і римляни застосовували насіння подорожника для лікування дизентерії.

Якось китайський імператор Као-Тсу вирішив одружитися з Лу, надзвичайно вродливою, але убогою та простою дівчиною. Звичайно це викликало обурення двору. Найбільше обурювався Хіянг Ю – володар однієї з великих китайських провінцій. Розраховував на те, що дружиною імператора стане його дочка Тсі, вродлива, знаменита і освічена. Водночас почали розповсюджуватись чутки, що імператор є безплідним, адже з жодною із своїх наложниць не мав дітей. Ситуація набувала політичного характеру. Хто ж стане спадкоємцем імператорського трону?

Імператор, крім цього, мав доволі слабке здоров’я, тому і напророчили йому коротке життя. Для чотирнадцятилітньої імператорки ситуація була небезпечною – по смерті чоловіка, будучи беззахисною, безсумнівно, сама б втратила життя. Лише народження дитини могло її врятувати. Потрібно було повернути плодовитість шановному чоловіку. Хіянг Ю, що прагнув захопити владу, почав підозрювати імператорку в чаклунстві, адже її мати була сільською знахаркою. А від прислуги він довідався, що Лу подає чоловікові підозрілі відвари з трав. Виявилося, що це настій з подорожника, який би дозволив імператорській парі народити спадкоємця, а отже, і зміцнити владу. Чудодійна сила відвару подіяла, І незабаром Лу чекала вже первістка.

Дізнавшись про це, Хіянг Ю намовив свою доньку, яка постійно була при імператорці, підсипати їй отруту. Він підкупив також і лікарів, щоби часом не розпізнали причини нездужання імператорки. Коли нещасна володарка була вже майже при смерті, її чоловік покликав на допомогу тещу. Вона ж вдалася до лікування подорожником. Ця трава виявилася чудовою протиотрутою. А пара отруйників і підкупних лікарів заплатили за свій вчинок головою. Лу ж народила здорового сина.

Бабка належала до найбільш популярних лікарських засобів у Європі. У Німеччині називали її “королевою доріг”, бо росла вона при дорозі. Паломники прикладали її листя на стерті стопи, що давало швидке полегшення. Юнаки лікували ним контузії, отримані під час роботи в полі.

Для селян рослина може служити і індикатором свого роду: широке поширення даної рослини на пасовищах і луках ознака неблагополуччя. Значить, угіддя виснажені, застарілі або просто запущені. І тварини їдять його тільки в поєднанні з сіном, а як корм використовується тільки для качок і гусей, які добре щипають його.

В Болгарії листки подорожника застосовуються при гастриті з підвищеною кислотністю шлунку, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при анемії, безсонні, пародонтозі, для компресів при кон’юктивітах, при укусах комах і ін.

В Франції настій з листків подорожника також широко застосовується при гострих і хронічних гастритах, гострих і хронічних

ентеритах, при дизентерії, туберкульозі кишечнику, хронічному нефриті.

В народній медицині Вірменії настій листків подорожника традиційно застосовується для лікування раку шлунку. Вважається, що настій подорожника навіть необхідно вживати як профілактичний протираковий засіб.

В Німеччині препарати подорожника також застосовуються при гострих і хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Популярний при цьому чай із листків подорожника чи сік із свіжих листків. Зовнішньо рекомендують компреси із розім’ятих листків при фурункульозі і інших захворюваннях шкіри, при запальних захворюваннях шкіри після щеплень чи після укусів комах (бджіл, ос, комарів).

В Китаї народна медицина використовує подорожник як кровозупиняючий, ранозагоювальний, сечогінний засіб, а також при хронічних бронхітах, плевритах. Насіння подорожника застосовуються китайськими медиками при цукровому діабеті, кашлі, чоловічому і жіночому безплідь. Зовнішньо відвар насіння застосовують при кон’юктивітах.

Медичне значення лікарської рослини.

Сироп. Для відновлення прохідності дихальних шляхів, усунення подразнення слизової оболонки та виключення кашлевого рефлексу широко використовують препарати еферентної дії на основі екстрактів лікарських рослин. До цієї групи належить відомий німецький рослинний препарат Сироп подорожника від кашлю Др. Тайсс, що здобув велику популярність завдяки своїй ефективності та, що особливо відзначають фахівці, безпечності вживання. Екстракт подорожника, отриманий із застосуванням сучасних технологій, які зберігають максимальну кількість біологічно активних речовин, містить різні полісахариди, слиз, гіркоту та дубильні речовини, глікозиди, органічні кислоти, провітамін А, вітаміни С і К, макро- і мікроелементи (кальцій, магній, калій, барій, мідь і інші). Основними є 2 групи діючих речовин: іриноїди та полісахариди. Іриноїди (аукубін, актеозид і катарол) сприяють полегшенню нападоподібного кашлю. Також вони мають протизапальний, антибактеріальний і спазмолітичний ефекти. Полісахариди чинять протизапальну й антисептичну дію, крім того, вони відновлюють захисну і очисну функції епітелію верхніх дихальних шляхів. Подорожник належить до рослин, багатих на природний слиз. Рослинні слизові речовини утворюють на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів захисний шар, який зменшує подразнення кашлевих рецепторів і, таким чином, усуває напад кашлю. Сироп подорожника від кашлю Др. Тайсс чинить виражену протизапальну, бронхорозширюючу та відхаркувальну дію, а також завдяки вмісту мікроелементів і вітамінів – імуностимулюючу дію. Високу антибактеріальну активність зумовлює наявність у рослині фітонцидів. Поєднання двох діючих компонентів цього препарату – екстракту подорожника та ефірної олії м’яти – дає змогу ефективно використовувати його при катаральних явищах, що супроводжується накопиченням слизу в бронхах, а також при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. При цьому препарат чинить дуже м’яку дію і практично немає побічних ефектів.