Курсова робота на тему:

„Сапоніни”

План

Вступ.

1. Огляд літератури

1.1. Медичне і господарське значення даної групи БАР. Історія використання їх в медицині.

1.6. Вирішення проблеми створення сировинної бази для одержання рослинних препаратів на основі даної групи БАР.

Перелік використаної літератури.

ТРИТЕРПЕНИ ТА ТРИТЕРПЕНОВІ САПОНІНИ

Тритерпени мають у молекулі ізопренову одиницю С5Н8, яка повторюється шість разів і утворює сполуки сумарної формули С30Н48. Будова тритерпенів звичайно циклічна, за винятком сквалену, який є біогенетичним попередником тритерпенів і стероїдів.

Тритерпеноїди містяться у рослинах у вільному стані та у виг-ляді глікозидів, які називають тритерпеновими сапонінами.

Біосинтез

Остання біохімічна концепція біосинтезу свідчить, що тритерпеновий С30-попередник синтезується з'єднанням двох Ц фарнезильних С15-залишків «хвіст до хвоста», з якого після про-ходження декількох проміжних стадій утворюється сквален.

Сквален перетворюється на сквален-2,3-оксид, у молекулі якого атом С-3 асиметричний. Далі він циклізується. Цією реакцією фотосинтезуючі рослини, які утворюють циклоартенол, відрізняються від нефотосинтезуючих організмів (гриби, тварини), у яких продуктом метаболізму є ланостерол. Шлях від сквален-2,3-оксиду до пентациклічних тритерпенів, наприклад осамірину, підкріплений значними експериментальними даними.

Будова і класифікація

За кількістю циклів у молекулі тритерпеноїди поділя-ють на тетрациклічні та пентациклічні. Останні більш поширені. Відомо понад 3000 тритерпенових сполук, що відносяться за будовою до 20 основних типів.

Головні типи тетрациклічних тритерпенів являють собою похідні родоначальних вуглеводородів: ланостану, циклоартану і дамарану.

У формулі ланостану наведено нумерацію вуглецевого ядра, де атоми С-28 і С-29 зарезервовані для додаткових атомів вугле-цю, які у рослинних стеролах приєднані до С-24.

До підгрупи дамарану відносять аглікони сапонінів женьшеня Рапах ginseng, Araliaceae. Похідні циклоартану знайдені в родинах Fabaceae, Ranunculaceae та ін.

Найпоширеніші типи пентациклічних сапонінів — це типи лупану, гопану, фріделану, урсану (а-амірину), олеанану (р-амі-рину).

З функціональних груп у положеннях С-2, С-3, С-4, С-14, С-16, С-17, С-19 можуть бути гідроксильні, метальні, метоксильні, альдегідні, кетогрупи, лактонні й ефірні радикали. Тритерпеної-ди, що містять альдегідну, лактонну групи або ефірні зв'язки, нестійкі та можуть змінюватися у процесі виділення з рослин. Значна частина пентациклічних сполук містить у своєму складі кислотне угрупування. Звичайно сахарними залишками заміщуєть-ся гідроксил у С-3, карбоксильна група або обидві групи разом, утворюючи дисахариди. Подвійний зв'язок найчастіше зустрічаєть-ся у положеннях С12~Сп або С20~С21.

Поширення

Тритерпеноїди визначені більш як у 70 родинах, для яких вони часто бувають хемотаксономічними маркерами. У при-роді найчастіше зустрічаються похідні а- і (3-амірину, наприклад олеанолова, урсолова та бетулінова кислоти, але більший фізіо-логічний вплив мають сапоніни. Тритерпеноїди локалізуються у живиці, молочному соку, покривних тканинах багатьох рослин, наприклад у родині Rosaceae (Potentilla erecta, Rubus caesius та ін.), а також у грибах (Inonotus, Ganoderma). Біологічна роль тритерпе-ноїдів у життєдіяльності рослин остаточно не з'ясована.

Фізико-хімічні властивості

Тритерпеноїди у вільному стані, як правило, кристаліч-ні сполуки з чіткою температурою топлення, нелеткі. Це ліпофіль-ні речовини, які розчинні в органічних розчинниках і нерозчинні у воді. Навпаки, їх глікозиди (сапоніни) розчинні у спирто-водних розчинах і воді. Тритерпеноїди, у складі яких є карбоксильна група, розчинні у спирто-водних розчинах малої концентрації. Розчини мають нейтральну або кислу рН. Кислотність обумовлю-ють карбоксильні групи. Кислі тритерпеноїди утворюють солі з од-новалентними металами (розчинні у воді) і з дво- або багатова-лентними металами (нерозчинні у воді).

Тритерпеноїди мають багато спільних властивостей із стерої-дами, дають позитивну реакцію Лібермана-Бурхарда. Відрізнити їх від стероїдів можна за реакцією Розенгейма з трихлороцтовою кислотою або реакцією Брієскорна та Брінера з хлорсульфоновою кислотою. Спиртові гідроксили в молекулі ацетилюються; похідні ідентифікують спектральними методами (14, ЯМР, ПМР).

Молекули тритерпеноїдів мають багато центрів асиметрії та подвійний зв'язок у циклічних структурах, що є передумовою для геометричної та оптичної ізомерії. Часто ЛРС містить суміш кон-формаційних ізомерів.

Серед тритерпеноїдів медичне застосування мають тритерпе-нові глікозиди, але для деяких вільних тритерпеноїдів встановле-на фармакологічна активність: протизапальна, протипухлинна, гіпоглікемічна. Звичайно тритерпеноїди супроводжують основні біологічно активні речовини і роблять свій внесок у прояв сукуп-ного терапевтичного ефекту, наприклад у квітках нагідок, сиро-вині глоду, коренях кульбаби і цикорію тощо.

Найважливіші тритерпеноїди

Лупеол — пентациклічний тритерпеноїд типу лупану, вперше виділений з жовтого люпину Lupinus luteus, Fabaceae. Сам або з а- та Р-амірином локалізується у молочному соку або корі, наприклад вільхи Alnus glutinosa, Betulaceae, пагонах омели Viscum album, Loranthaceae та ін.

Бетулін був першою тритерпеновою субстанцією, яка виділена з рослин (Lowitz, 1878). У значній кількості міститься у корі берези (до 2,5 %) та інших дерев. Має антисептичні властивості. Бетуліно-ва кислота також міститься у корі різних дерев та травах, наприк-лад аврані лікарському Graciola officinalis, Scrophulariaceae. Трава аврану інтенсивно вивчається як сировина, що має противірусну активність.

Тритерпеноїди групи лупану

R = Н — Лупеол

R = СН2ОН — Бетулін

R = СООН — Бетулінова кислота

Фріделін — пентациклічний тритерпеноїд типу фріделану; міститься у коркових покривних тканинах рослин, а також у роді Crataegus, Rosaceae. Має протизапальні властивості.

Фріделін

а-Амірин належить до групи урсану, має г<мс-конфігуращю цик-лів D/E, часто міститься у живиці. Урсолова кислота вперше була виділена з листків мучниці Arctostaphylos uva ursi, Ericaceae, звідки отримала назву. Міститься в інших представників Ericaceae, а також в омелі, шавлії, глоді, барвінку малому та ін. Має цитостатичні та протизапальні властивості, знижує рівень холестерину