Курсова робота

Спирт етиловий

План

Вступ

Витяг із фармакопейної статті №631 ДФ Х, що визначає властивості та якість спирту етилового

Фармакологічні властивості спирту етилового

Приготування спиртових розчинів різних концентрацій та методи їх розведення

Технологія виготовлення лікарських форм з використанням етилового спирту.

Оцінка якості і оформлення спиртових розчинів до відпуску

Висновок

Література

Вступ

Спирт етиловий (Spiritus aethylicus) – представник класу одноатомних спиртів

В фармацевтичній практиці використовують етанол, який одержують внаслідок бродіння полісахаридовмісних рослин (зерна пршениці). Присутність в спирті етиловому іншого походження таких домішок як спирт метиловий, робить неможливим його використання для виготовлення ліків.

Спирт етиловий проявляє резорбтивну, місцевоподразнюючу, рефлекторну і протимікробну дії.

Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям спирт етиловий широко викорисовується для виготовлення лікарських форм в якості розчинника, діючої та допоміжної речовини.

1. Витяг із фармакопейної статті №631 ДФ Х, що визначає властивості та якість спирту етилового

Спирт етиловий

Spiritus aethylicus

Гідроксиетан

С2Н5ОН

Опис. Прозора безколірна, рухома, летка рідина з характерним спиртовим запахом і пекучим смаком. Кипить при 78°С. Легко запалюється, горить синюватим бездимним вогнем.

Розчинність. У всіх співвідношеннях змішується з водою, ефіром, хлороформом, ацетоном та гліцерином.

Тотожність. 2 мл препарату змішують з 0,5 мл льодяної оцтової кислоти та 1 мл концентрованої сірчаної кислоти і нагрівають до кипіння; спостерігається характерний запах етилацетату.

0,5 мл препарату змішують з 5 мл розчину їдкого натру, добавляють 2 мл 0,1Н розчину йоду; з’являється запах йодоформу і поступово утворюється жовтий осад йодоформу.

Щільність. 0,812-0,808, що відповідає вмісту С2Н5ОН 95-96% (об.)

Нерозчинні у воді речовини. Суміш рівних об'ємів етилового спирту і води повинна бути прозорою.

Кислотність. До 20 мл препарату додають 25 мл свіжопрокип'яченої і охолодженої води та 5 крапель розчину фенолфталеїну. Рідина повинна забарвлюватися у рожевий колір, стійкий на протязі 30 секунд, від дoдaвaня не більше 0,2 мл 0,05 Н розчину їдкого натру.

Органічні основи. 10 мл препарату підкислюють 2 краплями розведеної сірчаної кислоти і випарюють на водяній бані. Залишок розчиняють у декількох краплях води і додають 1 мл розчину їдкого натру; не повинен відчуватися запах аміаку і органічних основ.

Хлориди, сульфати, важкі метали. 6 мл препарату розбавляють водою до 30 мл. 10 мл цього розчину не повинні давати реакції на хлориди, сульфати і важкі метали.

Альдегіди. До суміші 10 мл препарату, 10 мл води і 1 мл розчину нітриту срібла додають по краплях розчин аміаку до щезання утвореного спочатку осаду. Суміш повинна залишатися безколірною і прозорою при стоянні в темному місці на протязі 12 годин. Відновлюючі речовини.

Відновлюючі речовини. Циліндр з притертою пробкою ополіскують досліджуваним спиртом, вносять 50 мл цього спирту і занурюють на 10 хвилин у воду, що має температуру 15°С таким чином, щоб вода знаходилася вище рівня спирту у циліндрі. Через 10 хвилин у циліндр додають 1мл 0,02% розчину перманганату калію, закривають циліндр пробкою і, перемішуючи рідину, знову занурюють у воду, що має температуру 15°С. При стоянні червоно-фіолетове забарвлення суміші поступово змінюється і має досягти забарвлення еталону не раніше ніж за 20 хвилин.

Сивушні олії. Смужку фільтрувального паперу змочують сумішшю, яка складається із 10 мл препарату 5 мл води і 1 мл гліцерину. Після випаровування рідини не повинен відчуватися сторонній запах. Сивушні олії і інші органічні речовини. 10 мл препарату поміщають у невелику колбу, ретельно споліскують досліджуваним спиртом, приливають при постійному взбовтуванні в декілька прийомів 9 мл концентрованої сірчаної кислоти, суміш нагрівають до утворення бульбашок піни і дають їй остигнути. Рідина повинна залишатися безколірною.

Дубильні і інші екстрактивні речовини. До 4 мл препарату прибавляють 0,8 мл розчину аміаку; не повинне з'явитися забарвлення.

Нелеткі речовини. 10 мл препарату випарюють досуха на водяній бані і сушать при 100-105°С до постійної ваги. Залишок не повинен перевищувати 0,01%.

Метиловий спирт. До 0,5 мл препарату, поміщеним у конічну колбу на 50 мл, додають із піпетки 4,5 мл води, струшують і через 5 хвилин додають 2 мл розчину перманганату калію у фарфоровій чашці. Через 10 хвилин додають по краплях насичений розчин бісульфіту натрію до знебарвлення розчину і 1 мл свіжо приготованого 2% розчину динатрієвої солі хромотропової кислоти. Потім поступово добавляють 10 мл концентрованої сірчаної кислоти (порціями по 1 мл за 1 хвилину) і перемішують; не повинно бути фіолетового забарвлення.

Зберігання. В добре закупореній тарі, в прохолодному місці.

2.Фармакологічні властивості спирту етилового

Спирт етиловий є типовою речовиною наркотичного типу дії. Він виявляє загально пригнічуючи дію на центральну нервову систему.

Для медичної практики спирт етиловий представляє органічний інтерес. Його в основному застосовують в якості антисептика.

При прийомі всередину спирт етиловий швидко всмоктується в основному в тонкому кишечнику і біля 20 % - в шлунку. Швидкість всмоктування в значній мірі залежить від характеру вмісту шлунково-кишкового тракту і інтенсивності перистальтики. Жири і вуглеводи значно затримують його всмоктування.

В організмі 90% введеного спирту етилового метаболізує до СО2 і води. Окислення спирту етилового проходить з значним вивільненням енергії (7,1 ккал/г). Це проходить в печінці приблизно з швидкістю 10 мл/год.

Резорбтивна дія спирту етилового направлено в основному на центральну нервову систему. Він проявляє на неї пригнічуючи дію, яка збільшується при підвищенні концентрації спирту етилового в крові і тканинах мозку. Це проявляється у вигляді 3 основних стадій: 1) стадія збудження, 2) стадія наркозу, 3) агональна стадія.

Одним з проявів центральної дії